Як «шоколадники» створюють Березівську «резервацію»

16 серпня у селі Садки відбулися збори громадян за місцем проживання. Сільський голова Віталій Рожко пояснив необхідність їх проведення тим, що необхідно вирішити питання створення спільної територіальної громади з Березівською, Василівською та Заможненською сільрадами. Саме така пропозиція надійшла з Березівки, де і планують автори цієї ідеї розмістити адміністративний центр.
Про це повідомив присутніх сільський голова В.Рожко, який запропонував обговорити дану пропозицію.

У своєму виступі він акцентував увагу на необхідності змін на селі. При цьому він висловив обурення тим, що нинішня районна та обласна влада у «перспективному» плані «добровільного» об’єднання територіальних громад, «намальованому» облдержадміністрацією та підтриманого частиною депутатів облради, де Садківська сільрада віднесена до спільної громади з містом Житомиром, НІХТО від Садок НІЯКОЇ пропозиції НЕ ПОДАВАВ!

Це є ще одним підтвердженням ШАХРАЙСТВА, яке проведено владою «шоколадників» під час «добровільного» об’єднання територіальних громад в Житомирській області. Про що газета «Сільське життя» постійно сповіщає своїх читачів.

Але, виражаючи категоричну незгоду з приєднанням до міста Житомира, В.Рожко притримується іншої крайності – він переконує громаду у необхідності приєднання до Березівської громади.

При цьому він чомусь посилається на зміни до Конституції, які … МОЖЛИВО ще приймуть «шоколадні трутні» у Верховній Раді на догоду США, Євросоюзу, а головне – Міжнародному валютному фонду, у кабалу якого й засовують оці бездарі при владі – порошенки, яценюки, гройсмани та «кривавий пастор».
Також В.Рожко сподівається на те, що уряд вже підготував пакет законів під ці можливі зміни до Конституції, які також ще МОЖЛИВО колись будуть прийматися, як і інші підзаконні акти.

Дивна позиція. Тим більше, що він неодноразово на зборах говорив, що не знає чим ця «реформа» закінчиться. Дотримуючись позиції «потрібно щось міняти», сільський голова тягне свою громаду в авантюру з сумнівними наслідками? Навіщо?

Про це неодноразово говорив у своїх виступах я, як головний редактор газети «Сільське життя», який абсолютно переконаний у тому, що так зване «добровільне» об’єднання територіальних громад, є запланованим знищенням українського села, як колись були знищена їхня економічна основа – колгоспи. І я роблю все можливе, щоб убезпечити громади Житомирського району від цього шахрайства від «шоколадників». Справжні українці, яким не байдуже майбутнє своїх сіл, своїх дітей та онуків, також мають стати цьому на заваді.

На зборах у Садках не менш дивним аргументом для об’єднання в Березівську громаду, що автоматично призводить до припинення існування садківської громади, було проведене опитування шляхом анкетування.

По-перше, це не передбачено законодавством.

По-друге, поки що невідомо, чи застосовувся даний захід в інших громадах?

По-третє, і найголовніше, дуже здивували результати цього «опитування».

На запитання: «Чи надаєте Ви згоду на з (так у анкеті – авт.) об’єднання Садківської територіальної громади з громадами Березівської, Василівської, Заможненської сільських рад, адміністративним центром у с.Березівка та назвою Березівська об’єднана територіальна громада?» 371 опитаний житель села Садки відповів «так» і ЖОДЕН – «ні»! 

100-відсотковий результат! Навіть у радянські часи під час голосувань чи опитувань комуністичні ідеологи не фальсифікували більше 99%. Бо розуміли, що 100-відсоткового результату бути просто не може, якщо ми не живемо у Північній Кореї.

Лише у Вигоді зі 104 опитаних знайшлося, теж використовуючи радянську термінологію, лише 2 «отщепенца», які прогосували проти. Теж результат по-більшовицьки високий.

Це й здивувало мене. Спитавши дозволу у зборів, я продивився опитувальні листи. Там було чимало однакових підписів: одна людина підписувалася за двох, трьох і навіть чотирьох учасників опитування. Багато підписів були дуже подібні, що також наводить на думку про їхню підробку.

Але не це головне. Головним було вияснити, а за що ж, власне, підписувалися мешканці двох сіл, і що їм пояснювали при цьому?

У ході обміну думками на зборах все стало зрозумілим: людям було пояснено, що у вас простий вибір: або приєднуйтеся до міста Житомира, або до Березівки! Про те, що Садківська громада може залишатися самостійною і об’єднання з іншими громадами може відбутися лише за їхнім бажанням, люди не знали.

Коли публічно вияснилася ця фальсифікація, присутні на зборах почали вимагати проведення повторного опитування, щоб дати можливість мешканцям Садок та Вигоди визначитися й відносно того, щоб залишити все так як є, і нічого не змінювати.

Сільський голова В.Рожко змушений був погодитися з цим і повідомив, що винесе дане питання на розгляд сесії сільради на 18 серпня.

У цілому, мою позицію щодо «добровільного» об’єднання територіальних громад учасники зібрання підтримали. На жаль, головуючий В.Рожко не захотів поставити дане питання на голосування, оскільки результат його був відомим.

Лише два учасники зборів висловилися за об’єднання з Березівкою. Це директор школи Ю.Стужук, яка навела якісь сумнівні аргументи, що так «буде краще». Але вона завжди пристосовувалася під владу, під якими б кольорами авантюристи не доривалися до неї, тому нічого дивного тут немає. Гірше те, що вона своїм пристосуванством виховує й таких же школярів – пасивних громадян України, у якої за таких обставин навряд чи буде райдужне майбутнє. Її навіть не тривожить той факт, що в останні роки у Житомирському районі владою закрито тринадцять шкіл і, якщо піде так далі, то і садківську школу чекає така ж доля.

Підтримав дружину й фізрук місцевої школи, «прогнувшись» тим, що висловив припущення, що нібито головний редактор тут так виступає проти, бо, мабуть, у нього тут є своя земля і свої інтереси. Скоріш за все, судив по собі. Отримавши відповідь, що ніякої землі у редактора у Садках немає, сів і замовк. Правда, перед цим почав було співати «дифірамби» дружині, що вона, нібито, дуже багато зробила для школи. А так це, чи ні – читачі «Сільського життя» дізнаються згодом.

Дивує лише позиція сільського голови В.Рожка, який на запитання присутніх так і не навав жодного серйозного аргумента для об’єднання з березівцями, василівцями та заможненцями. Ця позиція дуже нагадує позицію голови райради Парфентієвої, яка, знаючи, що сільські голови та народ проти цієї «реформи» українського села, проти знищення Житомирського району, все одно гне свою лінію – чи то шляхом грубого порушення законодавства, чи то «викручуванням рук» очільникам місцевих громад.

Ось так пройшли збори у Садках. Спроба місцевих «шоколадників» та їхніх прихвостнів створити «на ура» ще одну «резервацію» - Березівську, провалилася. Ганьба їм.

Валерій Івановський,
головний редактор газети «Сільське життя» 


P.S. 16 серпня відбулися й громадські слухання у селі Висока Піч, на яких (при одному - проти) прийнято рішення проти всіляких "шоколадних" об'єднань з іншими громадами і залишення Високопічської сільради у нинішньому адміністративному статусі.