31 березня 2020, 09:48 Житомир: °C
Валерій Івановський
Головний редатор газети "Сільське життя", магістр державного управління, політолог, письменник, голова Житомирської громадської організації "Влада - народу!"

Пане Годований, годі брехати!

 Пане Годований, годі брехати!

 

 

Мешканці Житомирського району та області в цілому знають, що я був і залишаюся найстійкішим опонентом намаганням нинішніх шахраїв при владі, на догоду своїм заокеанським та європейським господарям, остаточно знищити українське село шляхом «добровільного» об’єднання територіальних громад. Як колись знищили колгоспи.

Я публічно виступаю проти цього ганебного фарсу не лише тому, він не сприймається народом і «шоколадники» заганяють у «резервації» селян, по-більшовицьки -  «добровільно-примусово», як колись проводилася колективізація, а й тому, що ні законодавчо, ні фінансово, ця «реформа» не забезпечена.


Коли я брав у часть у всіляких нарадах чи зборах, які проводили місцеві «шоколадники», то завжди  запитував конкретно, де прописані фінансові преференції, які отримають громади після того об’єднання? Бо в жодному документі цього не бачив.

На одному  з зібрань, поки що голова Житомирської рарйради (найгірший, до речі, голова за всю 50-річну історію району) пані Парфентієва, родичка такого ж порошенківського бездаря Зубка, який, не прослуживши жодного дня на держслужбі, був призначений відразу на дві важливі посади віце-прем’єра та міністра (і, як і його родичка, став найбездарнішим на цих посадах), заявляла, що всі ці преференції передбачені у змінах до Бюджетного кодексу.

Як магістр державного управління, я звик перевіряти подібну інформацію, тим більше – сумнівну. Переглянувши Бюджетний кодекс, я нічого там не знайшов.

На іншій нараді прозвучало, що преференції новоутвореним громадам передбачені у Податковому кодексі. А Садківський сільський голова В.Рожко, який є прихильником здачі Садківської сільради до Березівської «резервації» (і також шляхом шахрайства – про це писала газета «Сільське життя») навіть назвав статтю у Податковому кодексі, де передбачені фінансові сприяння громадам – 79 (сімдесят дев’ята).

Ладно, гадав я, можливо, у повсякденних турботах сільські голови та посадовці переплутали Бюджетний кодекс з Податковим, головне - дійти до істини. А раптом «шоколадники» - «чесні пацани» і просто місцеві слідзевські, рудницькі, парфентієви та інша «шалупень», просто не знають, де ж приховані ці фінансові преференції?

Відкриваю Податковий кодекс. Шукаю візуально, шукаю з допомогою пошукової програми – нуль! Нічого, ніде немає й близько.

Наприкінці серпня група депутатів Денишівської сільради запросила мене на сесію, де мали розглядати сфальсифіковане сільським головою В.Ільницькою рішення сесії сільради про надання згоди на утворення Тетерівською, Корчацькою, Денишівською та Буківською сільрадами об’єднаної територіальної громади з центром у Тетерівці.

В.Ільницька публічно визнала, що підписала рішення, яке не депутатами не приймалося. Тобто, вона скоїла посадовий злочин, за що має нести  кримінальну відповідальність, а обласна рада має переглянути своє рішення про створення Тетерівської громади.

І першим, хто мав би ініціювати це - присутній на тій сесії заступник голови облради Руслан Годований. Проте ні він, ні Парфентієва, ні Слідзевський, навіть не звернули на цю заяву сільського голови уваги. Вони у спорі зі мною,  з «піною на роті», знову почали вихваляти вигоди, які нібито отримають денишівці при об’єднанні «під Тетерівкою».

Звичайно ж, у своєму виступі я розкрив присутнім «локшину», яку розвішувала їм заїжджа «гоп-кампанія». І знову сказав, що фінансові преференції для новоутворених громад ніде не прописані і всі слащаві обіцянки  є брехнею, з якою місцеві заокеанські запроданці хочуть знищити українське село.

На це пан Годований заявив, що фінансові преференції предбачені у Бюджетному кодексі. Я сказав, що він цими словами вводить людей в оману, і запропонував Парфентієвій, яка тримала електронний плашет, знайти в Інтернеті Бюджетний кодекс і зачитати статтю, де це передбачено.

Парфентієва сказала, що не можі увійти до Інтернету, а Годований обіцяв надіслати мені електронною поштою ті статті Бюджетного кодексу.

Чекаю день. Чекаю два. Чекаю три. Чекаю тиждень, чекаю два – ні мур-мур…

Тоді я надсилаю офіційний запит Годованому – де, пане, лист з обіцяними статтями Бюджетного кодексу?


Надходить відповідь наступного змісту:

 

«Головному редактору

газети «Сільське життя»

Івановському В.В.

 

 

Шановний Валерію Володимировичу!

 

 

На Ваш електронний запит з сайту щодо змін до Бюджетного кодексу в частині фінансування добровільно об’єднаних територіальних громад повідомляємо.

Джерела формування та напрями видатків бюджетів об’єднаних територіальних громад передбачені Законом України «Про державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII. Зокрема, це статті: 64, 691 , 71.

 

 

Заступник голови обласної ради Р.М.Годований»

Відповідь завізував і сумнозвісний пан Р.М.Слідзевський.

Пан Рудницький вже, мабуть, як досвідчений апаратник компартії ще радянських часів, з цієї «слизької» теми зіскочив.

Як би там не було, а Годований цим листом підтвердив, що у Денишах він збрехав щодо змін до Бюджетного кодексу. Їх там немає.

Крім цього, погодьтеся, що одна річ, коли преференції гарантовані Бюджетним кодексом, а інша держбюджетом, який діє лише до кінця року, а що там далі чекати від влади шахраїв – невідомо. Тим більше, коли навіть, наприклад, новоутворена з грубими порушеннями законодавства Тетерівська громада все одно до кінця 2015 року живе за старим бюджетом. Тому, де ці гарантії?

Але й не це є головним у цій справі. Коли отримав листа Годованого, то подумав, накінець-то дійшли до істини. Тепер можна пояснити сільським головам, що ж їм можна «молоти» на зборах селян стосовно «корисності» їхнього обєднання з іншими сільрадами.

Заходжу на сайт Верховної ради, відкриваю закон «Про державний бюджет України на 2015 рік» zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80-19/page і шукаю названі Годованим та Слідзевським статті.

Але… Їх там просто немає – бо у законі всього лише … 31 стаття! Статті  64, 69-1 , 71, на які посилається Годований просто відсутні. Якщо це не є відвертою та брутальною брехнею, то що тоді вже є нею?

От і все. Як бачимо, я ще раз офіційно підловив «шоколадників» на брехні у справі «добровільного» обєднання територіальних громад.

Головному шахраю у цій справі на обласному рівні Рудницькому та його «подєльниці» у Житомирському районі Парфентієвій я вже нагадував про честь і совість держслужбовця і пропонував їм, якщо вони порядні люди, просто подати у відставку. Вони

цього не зробили, тому порядними людьми я їх просто назвати не можу.

Тепер я нагадую про честь і совість пану Годованому  - як ви на це відреагуєте, пан бізнесмен, який потрапив у владу випадково і виявився випадковцем у ній?

 

 

І наостанок про те, що Івановський нібито критикує будь-яку владу і буде її постійно критикувати.

 

 

Так от, я критикував і критикую лише МЕРЗОТНУ владу і виступаю за її кардинальну реконструкцію, бо ж мерзотна влада, як засвідчує український досвід, завжди породжує мерзотників при владі. За це я критикував режим Кучми, «помаранчевих авантюристів», регіоналів, а тепер – і «шоколадників», які, дорвавшись до влади на крові «Небесної сотні», перетворили її також у «годувальницю» для себе. За це я їх і критикую. І знаю, що фінал для них буде таким само сумним, як і для тих, кого я критикував раніше. 

 

 

Валерій ІВАНОВСЬКИЙ,

головний редактор газети «Сільське життя»,

магістр державного управління.


 

silske.org