6 грудня 2019, 16:05 Житомир: °C
Валерій Івановський
Головний редатор газети "Сільське життя", магістр державного управління, політолог, письменник, голова Житомирської громадської організації "Влада - народу!"

Про "культурну революцію" на селі

 

Для чого  дитсадки, будинки культури, клуби та бібліотеки

передавати районній владі?

 
Не встигли місцеві громади очухатися від виборів до місцевих рад, як "шоколадники" підсунули їм новий сюрприз, яким хочуть знову відволікти увагу від повного провалу їхньої внутрішньої та зовнішньої політики - вимагають терміново передати у відання району дитсадки, будинки культури, клуби та бібліотеки. Виникає запитання: для чого це потрібно і навіщо це робити так терміново?

Потреба у цьому виникла ось, чому. Під час прийняття Бюджетного Кодексу якась "мудра" голова, у ст. 89 записала, що фінансування вище названих закладів відноситься до районного бюджету, а не до сільського. Проте 8.02.2012 року, зважаючи на те, що у сільській місцевості України відбувається інтенсивне закриття закладів культури, що має негативні соціально-економічні наслідки і є неприпустимим для цивілізованих, демократичних, культурно розвинених держав, з метою забезпечення державою культурних прав громадян та збереження і розвитку національної культури, Верховна Рада все ж прийняла постанову "Про впровадження мораторію на закриття державних і комунальних закладів культури у сільській місцевості". І цей мораторій мав діяти до кінця 2015 року.

Але у 2014 році до влади дорвалися порошенкові "шоколадники", одним зі стратегічних завдань яких за вказівкою західних господарів, швидше за все, залишається знищення українського села. Тому у грудні минулого року ці ненависники нашого села відміняють мораторій і після знищення колгоспів, як економічної основи українського села, всіляко намагаються "добровільно" загнати їх у "резервації" американського зразка, а зараз і знищити духовний потенціал українського народу - через "реформу" та закриття закладів культури на селі.

Ситуація така: мораторій відмінено, а сільські ради поставлені перед фактом, що з нового року вони фінансувати дитсадки, будинки культури, клуби та бібліотеки вже не зможуть, бо Бюджетний Кодекс цього не передбачає. Хоч не хоч, а передавай їх району. Чим не більшовицька "добровільність", яку "шоколадники" так всіляко критикують, проводячи нібито декомунізацію, а на ділі використовують у повному обсязі?

Начальник відділу культури та туризму Житомирської райдержадміністрації Тетяна Яворська вважає всю цю акцію недоречною і невчасною і висловлюється проти неї, але, як держслужбовець, виконує настановчі документи для проведення "культурної революції" на селі.

До речі, про нормативну базу цього заходу. Ні міністерство культури, ні обласна адміністрація чітких роз'яснень як проводити цю "революцію" не надали. Щоб якось надати цьому процесу більш організованого характеру лише голова Житомирської РДА А.Михайлов 18.09.2015 р. видав розпорядження "Про передачу закладів освіти та культури на фінансування з районного бюджету в зв'язку з внесенням змін до Бюджетного кодексу України від 28.12.2014 р." При цьому розпорядження лише РЕКОМЕНДУЄ сільрадам терміново здійснити організаційні заходи та прийняти відповідні рішення стосовно передачі дошкільних закладів та закладів культури, що знаходяться у власності територіальних громад селища та сіл у спільну власність територіальних громад району.

Ситуація створилася така ж, як під час проведення всіх організованих "шоколадниками" "реформ": до кінця року залишилося сорок календарних днів, а що і як робити, НІХТО не знає. Коли готувався даний матеріал, то стало відомо, що управління культури ОДА 20 листопада мало провести нараду з цього питання, але воно так і не відбулося і перенесено на невизначений час.

Тому у районах "культурну революцію" проводять, хто як вважає за потрібне. У Житомирському районі проведення цієї "реформи" у культурній сфері Т.Яворська вбачає у такій послідовності.

Етап перший (відбувається зараз): інвентаризація майна та звільнення всіх працівників культури на місцях.

Етап другий: має відбутися з початком роботи нового складу районної ради і включає внесення змін до Статутів створення двох комунальних закладів "Центральна районна бібліотека" та "Районний будинок культури", щоб ввести до їх складу відповідно місцеві бібліотеки та будинки культури і клуби з відповідним працевлаштуванням нинішніх працівників, які звільняться. 

Етап третій (і головний для "шоколадників"): оптимізація мережі закладів культури у селах району, а фактично - закриття значної кількості осередків культури. Вже й готові відовідні Постанови КМУ № 1775 від 12.11.98 (про нормативи забезпечення населння клубними закладами) та № 510 від 30.05.97 (про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населння публічними бібліотеками). Ці акти, хоч і були прийняті мало не два десятки років, але великої шкоди сільським громадам не нанесли, бо і кучмісти, і "помаранчеві", і регіонали розуміли роль осередків культури в житті сільських громад. І лише "шоколадники", ці вірні служаки закордонних господарів, роблять все, щоб знищити українське село, без якого зникне з мапи історії і вся Україна.
На конкретне запитання начальник відділу культури Житомирської РДА Т.Яворська повідомила, які заклади, швидше за все будуть "оптимізовані". Серед бібліотек ймовірними кандидатами є "храми книг" у Городищі, Покостівці, Старошийці, Березині, Улянівці, Млинищі, Піщанці, Світині, Гаю, Соснівці, Двірці, Бистрі, Черемошному, Дубовці та ін.

Є пропозиція створити на місці деяких бібліотек Пункти видачі книг, де у певні дні та години мають обслуговуватися бібліотекарями з найближчих бібліотек. Це - як "мертвому припарки", бо тоді не буде нормально функціонувати ні пункт видачі, ні сама бібліотека.

Стосовно ж закриття клубів, то готується пропозиція й по ним. Зокрема, звучать такі села як Березівка-1, Дубовець, Болярка, Вертокиївка, Млинище та ін.

Цікаво, як до цього ставляться сільські голови. У того, де клуб не опалюється та утримання його є проблемою, ті не проти здихаться лишньої проблеми, хоча й вони розуміють, що ця "реформа" ситуацію не покращить, а навпаки - значно погіршить. Дійсно, що, районний бюджет такий багатий, що ці витрати візьме на себе безболісно? 

А ті сільські голови, які в останні роки свої бібліотеки, клуби та будинки культури змогли перетворити на сучасні заклади розвитку духовності, проти цієї "культурної революції", в ході якої, безумовно, ці заклади стануть занепадати, і гроші громади, відірвані від вирішення інших проблем, просто "підуть на вітер".

Конкретним прикладом цьому може бути така ж "реформа" сільської медицини, коли кілька років тому ФАПи, під "солов'їні співи" головного лікаря ЦРЛ Литвинця про "майбутнє покращення", передали районній лікарні. І "покращилося" так, що у них зараз немає елементарних ліків навіть на невідкладну медичну допомогу. 

Цією "реформою" культури на селі "шоколадники" довели ще раз свою повну бездарність стосовно здійснення дійсних реформ - від підготовки до кінцевого результату.

Ще більш безглуздішим виглядає ця акція "команди Порошенка" по передачі ДНЗ та закладів культури від села до району, якщо врахувати, що "шоколадники" обіцяють до 2017 року довести до кінця "добровільне" об'єднання територіальних громад. Якщо припустити (з великою натяжкою), що це станеться, то районам, як адміністративним одиницям, залишається існувати всього нічого. Тоді знову доведеться передавати ці заклади назад у села? Дурдом "Веселка" - та й годі. І за що ти, Боже, покарав Україну такими ідіотами?

Можна сказати й так. Якщо не врахувати, що в результаті всіх цих "передач" наші пройдисвіти при владі "оптимізують" так наше село, що воно вже ніколи й не відродиться.

Щоб цього не сталося, новообрані депутати Житомирської районної ради повинні проявити себе не "одобрямсами", а справжніми патріотами району та українського села. Вони мають офіційно звернутися до депутатів Верховної Ради з проханням (а може й вимогою) терміново розглянути питання про продовження мораторію на закриття закладів культури та освіти у сільській місцевості. Приймають же вони щорічно мораторій на продаж землі, то чому б не подбати й про духовний розвиток українського села? Або нехай внесуть відповідну поправку до ст. 89 Бюджетного кодексу, у який вони вносять правки мало не щодня. Тим більше, що всім зрозуміло, що чергова «заморочка» від «шоколадників» нікому не потрібна і закінчиться повним крахом - як і все, те, за що вони бралися...

Дивує й позиція самих працівників культури та освіти, які навіть після Революції Гідності не осмілюються публічно висловити свою точку зору і організовано відстояти своє право бути почутими, тим більше, коли мова йде про майбутнє українського села та духовного здоров'я народу... 

А як воно буде - про це у наступних номерах нашої газети. Будьте з нами - передплачуйте "Сільське життя".
Про "культурну революцію" на селі

Збудований ще у радянські часи на колгоспні кошти клуб у селі Млинище, де розташована й бібліотека, нині є центром громадського життя. Його закриття - остаточний хрест на відродженні цього поліського села...

Про "культурну революцію" на селі

Добре організована громада села Дубовець навряд чи дозволить закрити клуб та бібліотеку. І досвід у неї є: скільки районна влада не намагалася закрити місцеву школу, але мешканці її відстояли. Ось, з кого варто брати приклад й іншим громадам.