Люди вважають це рішення недоречним, оскільки, на їхню думку, мінімум 80% громади виступають проти нього. При цьому, вони готові ініціювати й відставку нинішнього сільського голови, оскільки у її передвиборчих обіцянках не було пункту про знищення нинішньої сільради.

Сама Алла Валеріївна пояснила редакції наступне.

 

Дійсно, 4 березня відбулася сесія сільради, на якій прийнято рішення про надання згоди на приєднання до Новогуйвинської громади. Але дане рішення, як запевняє А.Костенко, обов'язково ще буде обговорюватися на сході села. Без цього вона надсилати погодження до Новогуйвинського не буде.

Правда, очільниця громади сказала, що дане рішення вже надіслала голові Житомирської райради С.Крутію, який і є ініціатором «колотнечі» навколо створення Новогуйвинської громади. При цьому вона каже, що це не є офіційною згодою на приєднання, а лише інформація до відома. Таку поспішність можна, звичайно, списати на недосвідченість нового голови, але як оцінять це люди - покаже час.

 

Бо значно досвідченіша Ліщинський сільський голова Галина Бочковська, відразу винесла подання Новогуйвинської ради на громадське обговореня і сама висловилась проти цього приєднання, і громада її підтримала. І, на відміну від Пісок, її авторитет від цього лише зріс.

 

Та й саме рішення Новогуйвинської громади про об'єднання немає юридичної сили, бо всі строки пройшли. Навіщо все це колитити?

 

До речі, на обговоренні даного питання з громадськістю району дана пропозиція також не була підтримана. І тоді С.Крутій сказав, що припиняє свою діяльність «на збереження Житомирського району», а буде сидіти в кабінеті й пити чай. То що, може чай у нього закінчився? Давайте скинемося всім районом по гривні та закупимо йому чаю до кінця каденції, щоб не займався знищенням району зі славною трудовою історією, «парламентом» якого він керує.

 

Невже невдалий досвід його попередниці, яка «розбила лоба» цим «добровільним» об'єднанням і зараз віднікується від своєї участі у ньому, нічого не навчив?

 

Невже незрозуміло, що дане «добровільно-примусове» об'єднання не сприймається народом і не лише тому, що воно абсолютно не підготовлене і не є актуальним, а й тому, що у людей відсутні бізнесові інтереси на відміну від тих, хто продовжує ініціювати цю «колотнечу».

 

Та й люди не такі дурні, як вважає їх влада. Вони, як і сільські голови, добре розуміють, що ця «реформа» направлена на знищення українського села і ніколи її не підтримають. 

 

 

 

 

 

 

 

Всім зрозуміло, що «добровільно-примусове» об'єднання територіальних громад - це спланована акція закордонних «друзів» України по знищенню українського села, як потенційного конкурента в аграрній галузі. Їхні вірні підлабузники - порошенкові «шоколадники» - використовують цю «реформу» й для того, щоб відволікти увагу народу від повного провалу їхньої внутрішньої та зовнішньої політики. 

 

Якщо взяти Житомирський район, то тут все це проявляється у повній мірі. Крім цього, динаміку процесу намагаються пришвидшити й бізнесові інтереси як житомирських бізнесменів при владі, яким вкрай необхідні нові землі для подальшого збагачення, а також наші районні «ділові люди», латифундисти, які вже мають сотні й тисячі гектарів землі, ціна якої значно зросте, якщо вона потрапить до межі обласного центру.

 

У мешканців району стає вже все менше сумніву у намірах голови райради С.Крутія щодо заявлених ним намірів зберегти Житомирський район. Його цілеспрямована діяльність на створення Новогуйвинської об'єднаної територіальної громади (НОТГ) свідчить про інше. Причому, якщо мова у грудні йшла про створення єдиної громади на базі нашого району, то після демаршу 9-ти сільських голів західного напрямку (які заявили свою незгоду на створення НОТГ і   намір створити громаду з центром в Іванівці), мова вже йшла про створення  НОТГ з 12-ма сільрадами. Але й тут Сергія Григоровича очікує розчарування: з сільрад, яким запропоновано об'єднатися лише у Пісках на сесії вирішено погодитися. Але й це викликало значний негативний резонанс у місцевих жителів і тому сільський голова А.Костенко змушена винести це питання на збори громади, яка навряд чи підтримає рішення депутатів сільради.

 

Однозначно проти входження до НОТГ на зборах громад висказалися жителі Левкова, Ліщина, Луків, Станишівки, Кодні, не знаходить ця ідея підтримки у Зарічанах, Глибочиці, Вересах. Тобто, й цей етап знищення Житомирського району, через спротив громадськості, сільських голів на чолі з редакцією газети «Сільське життя», місцевим «реформаторам» не вдається.

 

Щоб якось  «підкаламутити водичку» у цьому питанні житомирський бізнесмен на посаді Житомирського міського голови С.Сухомлин, в інфомаційний простір запустив заяву, що нібито до липня питання з прийняттям генерального плану розвитку міста  все одно вирішиться і приміські села будуть приєднані до Житомира. При цьому він «забув» сказати, що цей процес включає й обов'язкове громадське обговорення у цих сільських громадах, а люди там виступають проти приєднання до міста. 

 

Ще одним суб'єктом виконання плану влади щодо створення замість нашого району чотирьох «резервацій» останнім часом знову виступає Сінгурівський сільський голова Ю.Прокопець, який поновив діяльність щодо створення громади з центром у Сінгурах. З цього приводу до редакції дзвонили невдоволені учасники зборів у Головенці, запросили нашого представника на збори в Озерянці  і з усього видно, що це може бути для Юрія Васильовича другою невдалою спробою.

 

Люди не хочуть цього об'єднання. Воно не на часі. А економічна реформа відродження українського села чомусь керівництвом держави навіть і не розглядається.

 

Крім того, всі бачать, з якими проблемами зіткнулася Тетерівська об'єднана громада, де кількість чиновників постійно зростає (за останніми данними - вже 83), тому йти до «резервацій» не хочуть. А які проблеми виникли у Тетерівці з охороною здоров'я після об'єднання - читайте у наступному номері нашої газети.

 

Тож, шановні сільські голови, не панікуйте і працюйте, як працювали. І не забувайте, що у жодного з вас у передвиборчій програмі не було пункту про знищення сільських рад, які ви очолюєте.

 

А нашим читачам варто пам'ятати, що немає жодних  підстав знищувати свою сільраду, ставити хрест на своєму селі і йти до когось в прийми. Думайте. Бо колгоспи вже знищили - що з того вийшло?..