Коли представник "Свободи" Сергій Крутій повернувся на посаду голови Житомирської районної ради, то сільські голови, громади та громадськість району сприйняли це досить стримано. Бо ж  знали, що він іноді може  говорити одне, а робити зовсім інше. І тому, коли відразу після вступу на посаду він заявив, що зробить все, аби зберегти Житомирський район від знищення, інакше напише заяву на звільнення, дехто з досвічених сільських голів сприйняли це як лукавство і радили почекати й подивитися на реальні кроки голови райради, а тоді робити вже власні висновки.

І вони не помилися, бо реальна діяльність Сергія Григоровича не мала нічого спільного з оголошеними намірами зберегти Житомирський район. 

Діючи в унісон з ще одним бізнесменом при владі головою Житомирської міськради С.Сухомлиним, він у грудні  оголосив про здійснення свого першого проекту - створення єдиної громади з центром у Новогуйвинському, куди мали б увійти усі 27 сільських рад Житомирського району. Тобто вже першим своїм публічним кроком "свободівець" С.Крутій запропонував "поховати" наш район, а всі села загнати по суті в одну велику "резервацію", де більшість з них просто тихо б "доконало".

Цей варіант знищення Житомирського району не пройшов, бо сільські громади його не підтримали, а дев'ять голів сільрад західного напрямку заявили, що у такому випадку створять  свою альтернативну об'єднану громаду з центром в Іванівці. 

І на організованій районним "свободівським" ватажком зборах громадськості району дана ініціатива зі створення єдиної громади з центром у Новогуйвинському також підтримки не отримала. Ображений Сергій Григорович навіть заявив, що більше нічого у цьому напрямку робити не буде, а буде лише сидіти в кабінеті й пити чай.

Але відразу після цього С.Крутій, якого у цій справі відверто підтримують й депутати райради від "Свободи", зокрема, Рабдєєв з Тетерівки та Уницький з Луків, перейшов, як кажуть, до "плану Б": було заявлено про намір створити єдину об'єднану громаду вже лише з 12 сільрад, але, знову ж таки, з центром у тому ж Новогуйвинському.

Якщо проаналізувати ставлення сільських громад до спроб місцевої "Свободи" знищити Житомирський район та українське село в цілому, то останній розклад сил такий.

В умовах роздутого "свободівцями" нашого району  та Житомирським міським головою психозу навколо створення "резервацій" із застосуванням "страшилки" (швиденько об'єднуємося, бо місто нас "з'їсть") не пройшла й чергова спроба створення ОТГ з центром у Сінгурах, куди, за вказівками паркетних "реформаторів", мали б відійти Коднянська, Миролюбівська, Вертокиївська, Озерянківська, Троянівська, Головенківська та Р.-Городищенська сільради.

Найбільш організованою на фоні цієї штучно створеної істерії виглядають сільські ради ліщинського напрямку, які визначилися, що якщо вже "реформатори" причавлять так, що діватися буде нікуди, то створять ОТГ з центром у Станишівці. Це - Туровецька, Ліщинська та Луківська сільради. Тут лише тимчасово випала Пісківська сільрада, де депутати провели закриту сесію й прийняли рішення про надання згоди на приєднання до Новогуйвинського. Але це викликало значний негативний резонанс серед жителів цієї громади і сільський голова змушена винести це питання на загальні збори громади, які мають відбутися незабаром.

Сільські голови цього напрямку на останньому зібранні у березні прийшли до висновку, що ситуація не є загрозливою і мудро вирішили ще почекати хоча б до липня, а потім знову зібратися і обговорити ситуацію. 

В останні місяці дещо лихоманить громади західного-північного-східного напрямку, які, як відомо,  у незаконно створеному Перспективному плані області щодо створення ОТГ  приписані до "резервації" з центром у місті Житомир.

Всіх їх об'єднує одне - небажання приєднуватися до обласного центру та намір дізнатися, який посадовець у Перспективному плані приписав їх до Житомира, від чого зараз вони всі віднікуються?

Редакція "СЖ" нещодавно доводила до відома громадськості розклад сил, що існує у цьому регіоні, тому повторюватися немає сенсу. Варто лише нагадати, що найбільшим ініціатором створення ОТГ є Садківський сільський голова М.Яромов, який чомусь постійно намагається знищити Садківську сільраду і постійно "колотить" колег з пропозицією створити ОТГ, але тут відразу постає питання про адміністративний центр і цей "гордійов вузол" навряд чи вдасться розв'язати.

"Чавить" апарат райради й на Іванівського сільського голову Л.Кузовкову, щоб вона провела на сесії рішення про ініціативу про створення ОТГ з центром в Іванівці, але їй поки що вистачає мудрості не влазити й цю авантюру, після якої вона отримає купу проблем і постійний головний біль.

Завжди знаходиться в тіні й не висловлюється чітко з цього питання  Глибочицький сільський голова С.Сокальський, хоча, як голова обласного осередку Асоціації сільських та селищних голів, він мав би притримуватися більш чіткої позиції у справі відстоювання прав та законних інтересів громад. Можливо, маючи сумний минулорічний досвід участі у Робочій групі обласної адміністрації щодо створення Перспективного плану створення ОТГ (завдяки якій і були намальовані чотири "резервації" на терені Житомирського району), він зараз став ще обережнішим у поводження з цією "міною уповільненої  дії". Тому, на відміну, наприклад, від Левківського сільського голови О.Окочі, який з самого початку  висловлює своє негативне ставлення до цієї "реформи" українського села, і якого підтримує вся громада, С.Сокальський, щоб у майбутньому мати можливості для маневру, має намір  розглянути питання про створення ОТГ не на сесії сільради, не на зборах громади, а на зібранні активу громади. Хоча на зборах сільських голів у березні,  які відбулися, як відомо, за ініціативою  Вересівського сільського голови О.Шута і який пропонував підтримати ініціативу "свободівців" щодо створення ОТГ з центром у Новогуйвинському, глибочицький голова цю ініціативу не підтримав і сказав конкретно, що вчинить так, як вирішать люди.

 Те ж саме у розмові з кореспондентом "СЖ" висказав й очільник Кам'янської громади В.Петрук, який додав, що без проведення опитування жителів сільради та рішення загальних зборів на створення ніяких ОТГ не погодиться. А у минулому номері нашої газети й Оліївський сільський голова М.Скок висловився проти запропонованих варіантів об'єднання, бо його громаду влаштовує збереження сільради у нинішньому статусі.

А тепер про останні події у селі Зарічани.

Як відомо, Зарічанська сільська рада є найбагатшою у районі, а тому у боротьбу за приєднання її до Новогуйвинського "свободівці" підключили й голову бюджетної комісії райради С.Котвицького, який має вплив на частину депутатів цієї сільської ради.

Дана сільська рада могла стати хоча б єдиною з 12-ти громад, яка  б дала згоду на приєднання до останнього "свободівського" проекту ОТГ у форматі "Новогуйвинське-12". Тим більше, що група Крутія-Котвицького постійно виїзжала на сесії та збори громади і якимось чином оволоділа вісьмома голосами депутатів Зарічанської сільради з 14-ти. 

Сільський голова В.Ткачук виступає проти цього приєднання до Новогуйвинського. Проти й громада. Тому ініціатори приєднання до Новогуйвинського, яким зарічанці двічі на сході села "підносили гарбуза",  вирішили розіграти карту з впливом на більшість депутатів сільради, використовуючи брудні технології.

Спочатку невідомо звідки з'явилося повідомлення у "брехунці" райради  у вигляді проекту рішення Зарічанської сільради, яким планувалося надати згоду на приєднання до Новогуйвинського. При цьому Зарічанський сільський голова В.Ткачук знаходився на лікуванні на Закарпатті і це повідомлення для нього виявилося повною несподіванкою.

Затим було засідання сесії сільради, де розглядалося й питання приєднання до Новогуйвинського, в ході якого вирішено було продовжити сесію з розглядом цього доленосного для Зарічан питання за участі громади села у Будинку культури.

На тому зібранні громади жителі села одноголосно проголосували проти будь-яких приєднань і збереження Зарічанської сільради у нинішньому статусі.

Але група з восьми депутатів, не враховуючи думки громади, наче зомбована (або, як вважають дехто з зарічанців - підкуплена?)  вирішила продовжувати свою "чорну" справу проти майбутнього існування цього населеного пункту. Вони знову забажали провести сесію сільради, на якій надати згоду на приєднання.

А тут вже увірвався терпець у громади. 

15 квітня, коли мала відбутися та сесія, жителі села прийшли до сільради, щоб підтримати свого голову та висловитися проти знищення  Зарічанської сільради. Але ініціатори сесії, мабуть, злякавшись гніву народу, на сесію … не з'явилися. 

Тоді протестувальники зайшли до Будинку культури і провели збори щодо створення Ініціативної групи з 63-х чоловік, а також вирішили виступати проти приєднання до Новогуйвинського та зміни статусу Зарічанської сільради взагалі, а також почати діяльність щодо відклику тих депутатів сільради, які зрадили інтереси громади, з подальшими  перевиборами   на їхніх округах.

То ж, зарічанці налаштовані рішуче і навряд чи відступлять від своєї позиції.

І це був останній бій ДРУГОЇ ВЕЛИКОЇ БИТВИ за знищення Житомирського району, який "свободівці" програли, як і "шоколадники" минулого року.