19 серпня 2019, 07:19 Житомир: °C
Василь Кравчук
Магістр з державного управління, інженер та агроном.
Криза довіри та інформатизація.

Сьогодні тільки лінивий не говорить про довіру до влади, про умови і необхідність її виникнення та участь суспільства у формуванні місцевої та державної політики. Такі складні, на перший погляд, відносини можна і необхідно розібрати на прості ситуації. Більшість, громадян ніколи не бере участі і не цікавиться проблемами суспільства, доки це не стосується їх особистих інтересів. Громадяни намагаються не мати ніяких контактів з владними органам, до моменту їх власного матеріального та іншого задоволення або його обмеження. Коли немає відносин, звідки взятися довірі? Персони у владі абсолютний зріз суспільства. Їм не потрібно мати довіру людей, ними керують тільки особисті цілі. Байдужість одних до інших культивувалася і росла, доки це не призвело до краху.

І які ми зробили висновки?

Що змінилося у відносинах влади та громадянина?

Що повинно статися ще, щоб українці зрозуміли, що над державою, власним добробутом та повагою влади до особистості необхідно постійно працювати?

Ви гадаєте, що вибрані вами персони чи призначені ними керівники державних та місцевих структур використовують надані їм можливості для вирішення ваших проблем? Чи може ви впливаєте на їх роботу, їх рішення чи взагалі знаєте чим займаються ці люди?

Коли останнього разу ви намагалися донести до органів влади ваші проблеми у встановлений ними принизливий спосіб, і які результати ви отримали на своє звернення? Чому взагалі ви повинні звертатися, а не навпаки?

Ви маєте можливість не працювати на роботі, а постійно знаходитися в місцевій раді чи адміністрації і персонально відстежувати рішення та продуктивність праці найнятих вами посадових осіб?

Чи достатньо Вам інформації, яка висвітлюється на офіційних сайтах (інших джерелах інформації) установ та в ЗМІ, наскільки актуальні для вас проблеми, про вирішення яких постійно звітують в інформаційному просторі?

Чи правильний напрямок діяльності органів влади, який взагалі цей напрямок і які будуть наслідки такої діяльності? Хто відповість за прорахунки?

Будьте впевнені, ми самі й відповідаємо, власним гаманцем, суцільною неповагою до особистості та її життя і здоров’я, війною та занепадом, неможливістю правового захисту звичайних громадян та ще багато чим, про що навіть не здогадуємося. Головне, від такої стану речей, ми впевнено втрачаємо майбутнє унітарної національної держави, вільне майбутнє наших дітей на власній землі.

 За всі ці роки, ми не спромоглися створити сильне суспільство, чекали на всіляких близьких та далеких сусідів. Слухали різних горлопанів та театралів, вірили чи не звертали увагу на їхні казки. Ми самі довели до рівня ментальності хабарництво та обман, жлобство та тупість, створили інститут феодальної демократії та приводимо до влади не розумних будівників держави, а цинічних та безвідповідальних осіб.

Чому так?

Тому що для створення сильного впливового громадянського суспільства потрібно працювати, цікавитися що відбувається, що не робиться, і чому. Всі повинні брати участь у плануванні життя громад та областей, відстежувати і оперативно впливати на ситуацію. Систематично обмірковувати виклики і розв’язувати їх, адже якщо рішення буде приймати не суспільство, то рішення приймуть інші особи чи сторонні держави. Результат ми маємо і довго будемо виправляти наслідки власної неспроможності впливати на ситуацію, і чи зможемо виправити?

Необхідність відстоювання власних інтересів, в цьому ракурсі, це не риса характеру, не тимчасове явище приходу до місця проведення голосування –­ це мабуть основний наш обов’язок перед собою, адже держава - це ви самі, ваша родина та близькі люди, відстоювання власних інтересів у відносинах між владою та громадянами сьогодні, основа виживання українського суспільства.

До чого тут інформатизація?

Засоби інформаційних технологій та їх використання дають повний спектр можливостей для громадян, у відносинах із владою, аналізувати та контролювати, впливати та реагувати, відстоювати і вимагати.

Професійно сплановане запровадження інформатизації та автоматизації у відносини влади та громадян швидко та ефективно дасть відповіді на всі запитання поставлені вище. Кожна людина повинна мати вільний доступ до всього, що відбувається у владі. Кожна людина повинна мати можливість і обов’язок реагувати на все, що відбувається.

Вільне та прозоре виявлення громадянської позиції – це мабуть остання можливість, що залишилася, в українців за для реального впливу на власну країну, місцевих керівників та власне життя. Для цього не потрібно стукати в недосяжні двері ВРУ та КМУ і тому подібні, тут вкрай важливе бажання громади (ваше бажання) цивілізованим та зручним способом мати постійний діалог із владою. Громада повинна вимагати ці засоби, адже ми достатньо надивилися на показову прозорість та декларативне виконання завдань.

І як свідчить ситуація, не достатньо започаткувати зміни, необхідно постійно контролювати їх виконання на всіх рівнях. Справжня інформатизація та постійна участь громад в цьому процесі кардинально змінить пріоритети влади на користь громад та суспільства. Говорячи іншою мовою, відбудеться формування партнерських відносин між владою і громадянами на постійній основі. І стане абсолютно не важливо хто на посаді, гарний будівник чи хапуга, якщо вони будуть під контролем суспільства то будуть змушені відповідати його вимогам, якщо зможуть.

Скептики заперечать та приведуть приклад  відсутності результатів багаторічного впровадження, адже слово «інформатизація» звучить в державних документах багато років поспіль. Так, ці слова та плани зустрічаються на сторінках офіційних документів вже 10 - 12 років, а в деяких можна прочитати про результати впровадження систем та засобів, які забезпечують виконання поставлених завдань. Програми інформатизації пишуться, затверджуються відповідними радами, впроваджуються та захищаються звіти про їх виконання, кошти витрачено – результат відсутній, влада продовжує бути закритою, інформатизація суспільства не відбувається.

Давайте розглянемо як відбувалася (відбувається) інформатизація в Україні.

На виконання вимог законодавства створено величезну кількість державних та муніципальних Web – ресурсів, які абсолютно не координовані та не узгоджені між собою, несистематично наповнюються, про ефективність їх використання громадянами та актуальність до рівня розвитку ІТ мова взагалі не йде. В органах влади та державних установах України на сьогоднішній день впроваджена чимала кількість комплексних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, у тому числі державних реєстрів, систем відомчого електронного документообігу, автоматизації типової діяльності тощо, які не сумісні між собою, використовують різні технології, стандарти та формати. В результаті чого, назовні установи надають продукт діяльності аналогічний совковому, незалежно від кількості (якості) робочих станцій (комп’ютерів) та інформаційних систем у середині установи.

Метою таких інформатизацій є тільки комфорт роботи працівників установи та витрати коштів, ніякого відношення до суспільства вони не мають. Громадяни знову не отримують основного – прозорості влади та можливості зворотного зв’язку. Ми маємо лише порції інформації, володіння якими не дає ніякого розуміння процесів. Особа ззовні органу повинна сама обирати, що їй потрібно, на що впливати чи реагувати, а не сподіватися на добросовісність осіб, які вирішують, що висвітлювати, а що ні.

Я не маю права сказати, що ніхто нічого не робить в цьому напрямку. Багато розумних та відповідальних людей працюють в даному напрямку. Останнім часом випущено в світ і активно впроваджується кілька потужних волонтерських проектів по автоматизації відносин держави та суспільства. Хочеться зняти капелюха перед авторами та розробниками системи електронних державних закупівель ProZorro - prozorro.org та порталу державних послуг igov.org.ua. Бентежить тільки одне – в більшості випадків державні та інші структури відносяться до цього, як до тимчасових незручностей, які скоро минуться. Ці та інші проекти необхідно планово та системно впроваджувати і постійно допрацьовувати, як основну систему зовнішніх і внутрішніх відносин влади з громадянами на всіх рівнях.

Інформатизація це гостра вимога сьогодення і повинна відбуватися для суспільства і під його контролем. Якщо вона відбудеться, ми збережемо незалежну державу і матимемо шанси на реальний добробут. Буде й довіра.