Бюджетний регламент – документ, який покликаний посилити місцеве самоврядування.

Головна задача Бюджетного регламенту - деталізувати та конкретизувати загальні норми закону, адаптуючи їх саме до потреб і особливостей Житомирської  області загалом та кожного населеного пункту зокрема. Крім того, Бюджетний регламент дозволить громадськості активно долучитися до бюджетного процесу не тільки на етапі контролю за використанням бюджетних коштів, але й безпосередньо під час того, коли депутати будуть визначати, куди, скільки та з якою метою витрачати громадські кошти.

Також Бюджетний регламент є ефективним та зрозумілим провідником в питаннях бюджетного процесу для самих депутатів місцевих рад і дозволяє їм більш ефективно користуватися наданими законом інструментами – депутатськими запитами та зверненнями - під час формування основного фінансового документу області.

Самоврядування є частиною демократичного ладу. Демократія – це суспільний лад, який, на відміну від інших режимів, забезпечує повноцінне життя людини. Повноцінне життя полягає не у можливості безкарно красти, отримувати незаслужені пільги та інші незароблені грошові і матеріальні винагороди. Повноцінність життя полягає у захищеній законом і владою можливості працювати. Працею забезпечувати своє та своїх близьких життя, а ще, що найголовніше – не мати можливості і потреби красти, давати або брати хабарі.

Кожному зрозуміло, що з демократією в нас суттєві проблеми. Щодня можна почути, що  влада не прислухається до народу. Вся влада – від  сільського голови і до Президента. Виражається це в тому, що всі вони воліють діяти виключно на власний розсуд.

Отже маємо проблему і її потрібно вирішувати. Почнемо з того, чому можновладці ігнорують народні маси? Мабуть тому, що їй в цьому ніхто не заважає. Ніхто не подає пропозицій, ніхто їх не критикує. Під критикою маю на увазі не різного роду кпини, а предметну розмову – що і чому робиться неправильно, або що і чому потрібно робити.

І ось після цього  вступу переходжу до оголошеної в заголовку теми – хто повинен складати місцевий бюджет. Зараз це роблять переважно чиновники, тобто виконавча влада. Чимало людей знають що бюджет – це кошторис громади: села, міста або  цілої країни.  Якщо це так, то цей кошторис повинна складати громада. По-перше тому, що він формується з податків громадян, а, по-друге, тому, що він повинен відповідати потребам громадян. Для прикладу, сімейний бюджет складають не сусіди, не квартиранти, не неповнолітні діти, а ті, хто заробляє і знає ціну грошам. Бюджетна справа є народною, а не виконавчої влади, бо та повинна його виконувати, ну і хіба що подавати деякі пропозиції до його формування. Питанням залишається – як це зробити!?

В Україні немає законів, які забороняють громаді брати участь у формуванні бюджету. Правда громадяни про це не знають. Та і далеко не всі депутати про це знають, попри те, що законами встановлено їх, депутатське право формувати і контролювати  виконання бюджету. Йдеться про депутатів всіх рівнів. Якщо громада, їх представники – депутати не долучаються до бюджетної справи, то цим займаються ті, кому це вигідно і хто усвідомлює її важливість. Це, передусім, керівники органів виконавчої влади та деякі депутати – здебільшого депутати Верховної Ради України.

Мешканці Житомирщини! Запам’ятайте! Влада належить не тому, хто має посаду, а тому, хто контролює державні або місцеві кошти. Хто б не формував і не контролював бюджет – він робить це виключно для себе. Іншого в світі немає. Але маємо один результат, коли це робить невеличка група, а інші сподіваються на її щедрість й ласку, і зовсім інший, коли це роблять всі, кому це, за законом, належить робити.

Передбачаємо наступну ситуацію, громада нагадує про свої проблеми своїм депутатам. Депутати, скажімо, сільської ради диктують свої вимоги депутатам районної ради. Ці – обласної, а ті – Верховної. І вже не окрема купка готовить всеукраїнський кошторис, а вся українська громада. Звісно, вона готовить його для себе, але це вже зовсім інший документ.

В Україні не найкраща система формування державного бюджету, але її результати можна покращити, якщо справа  відбуватиметься за схемою: рух вимог, планування, аналіз потреб – від села, до району, області,  столиці. Наші столичні депутати можуть не послухатись і ухвалити куценький бюджет для регіонів і пухленький для себе, але тоді місцеві депутати, маючі певне уявлення про проблеми, своєї громади, взявши участь у формуванні проекту бюджету, маючи ухвальне право можуть і не проголосувати за «київські вимоги».

Це не вигадка. Все це закладено в проекті рішння Житомирської обласної ради бюджетний регламент. Залишається його правильно використати. Мова не тільки про вибивання грошей, а і про значніші речі. Скажімо, скільки не вибивай, але потрібної суми не дадуть. Тоді залишається думати над двома речами: 1) пошук додаткових джерел надходжень; 2) раціональне використання бюджетних коштів, в тому числі отриманих з додаткових джерел.

Що таке додаткові джерела? Це: а) кошти отримані за оренду землі (у нас є чимало неоформлених ділянок); б) підтримка на місцях малого та середнього бізнесу (запобігання зловживанням з боку податківців, інших контролюючих структур); в) закордонні інвестори (проектна діяльність, створення привабливих пропозицій); г) зелений туризм (відпочинок) і т.п.

Що таке раціональне використання коштів? Це детальний аналіз ситуації, а на його основі: а) виявлення пріоритетних напрямків вкладання бюджетних коштів; б) сувора відповідальність за неякісно та несвоєчасно виконані підрядні роботи; в) усунення умов, які сприяють корупційним діям.

Така активність з’явиться лише після включення депутатів у бюджетний процес, тобто формування проекту бюджету, а не після формального  голосування запропонованого чиновниками варіанта, як це було у попередні роки.

Відповідні регламенти вже затвердили, наприклад, такі ради як: обласна Миколаївська, районна Камінь-Каширська, міські Звенигородська, Козятинська, Переяслав-Хмельницька та Черкаська.

Отже на часі є шанс у громади отримати бюджетний регламент Житомирської обласної ради.