Бандитський терор і війна з ним на Сході України відволікає увагу суспільства від соціально-економічної ситуації в країні, що стає не просто загрозливою, а вже катастрофічною.
Існує багато різних причин провалу макроекономічних показників і в галузі модної зараз енергоефективності.
Тут варто відмітити і загальну понижуючу тенденцію, що почалась ще в 2013 році, і важкий спадок «янукізму», що перейшов в гостру політичний та соціально-економічну кризу на початку 2014, і негативний вплив різкого падіння гривні і ретельне виконання урядом Яценюка рецептів МВФ. А в останній час до цього всього додалися і жахливі наслідки тероризму та боротьби з ним на промисловому Донбасі. Величезні ризики пов’язані з величезними проблемами економіки – факторами торгівельної та газової війни.
Та про майбутню важку зиму нинішні політики воліють не згадувати, або просто запевняють, що «все буде добре». Можливо буде, але – у підземних сховищах України газу лише до листопада (лише 14, 24 млрд. кубометрів), газ з Росії прямує українським газопроводом в Європу повз вітчизняних споживачів. Уряд вимагає скоротити споживання газу теплопостачальним підприємствам на 10%. Пишуться помісячні графіки, малюються схеми і оперативні плани, навіть призначаються відповідальні за виконання цих планів.
Усе як завжди. Та зима знову прийде «несподівано» і буде вона катастрофічною.
Та шанс зігрітися був би, якби уряд займався реальною енергоефективністю, а не розповідав про неї. До речі, програма різкого підвищення енергоефективності промисловості та підприємств теплокомуненерго вже існує декілька років і була розроблена ще економічним блоком уряду під керівництвом Сергія Арбузова. Навіть були перші обнадійливі результати, але програма була згорнута і тепер уряд Яценюка пропонує платити більше, отримувати менше і сподіватись на чудо.
Чудеса, звичайно, трапляються, але для економічного чуда варто працювати і розповідати людям про реальний стан справ.
Україна спожила минулого року 50,4 млрд. кубометрів газу – 20 млрд видобула сама, інше – було імпортовано з Росії. Зараз Росія не постачає газ і його пробують замістити реверсом з Європи. Добра ідея, але з квітня по липень імпортовано лише 557 млн. кубометрів – лише 1% (!) від спожитого Україною газу. Малувато.
Провалили реверс – будемо економити. Можна навіть спробувати – підприємствам, що споживали 14 млрд. кубометрів за півроку дозволено використати 7,5 млрд. кубометрів за рік. Як це можливо? Підприємствам теплокомунерго дозволили використати 5,8 млрд. кубометрів при минулорічних 7,9 млрд. А як це можливо – так дуже просто – в квартирах буде холодно, гарячої води не буде навіть там, де вона ще зрідка з’являється, школи, лікарні та інші бюджетні установи замерзатимуть, дітей відправлять на довготривалі зимові канікули.
Доводиться визнати, що Україна ще з радянських часів була залежна від російського газу. І в цьому не було ніякої проблеми, споживання газу скорочувалось лише завдяки зупинкам підприємств. Ніхто і ніколи навіть не думав економити газ, електрику чи воду. Усього було багато і всім всього мало вистачати – підприємства палили газ не економлячи, а населення взимку відкривали вікна, бо спекотно і не рахували втрати тепла і грошей. Однак така безгосподарність таки призвела до кризи, наслідки якої нам ще доведеться хапнути повною ложкою.
Можливості ж уникнути холодних батарей в квартирах і лікарнях були – існували проекти з модернізації котелень та замін старих труб теплотрас, пропонувалось оптимізувати роботу тепломереж і перевести частину котлів на альтернативне паливо.
У фінансуванні проектів були зацікавленні авторитетні іноземні інвестори – USAID (агентство США з міжнародного розвитку), Європейський банк реконструкції та розвитку, іноземний бізнес готовий був видавати «довгі» (дешевші) кредити
Деякі проекти вже розпочались, інші були на останніх етапах підготовки.
Колишній уряд Арбузова навіть розпочав конкретну програму фінансової стимуляції підприємств прискорити модернізацію виробництв, застосування сучасних енергозберігаючих технологій.
І процес пішов. Важко, повільно, але справа таки зрушилась з мертвої точки розбазарювання – за минулий рік без спаду виробництва і закриття підприємств вдалось скоротити споживання газу на 50 млрд. кубометрів. Це було вперше досягнуто значної економії лише за рахунок ефективного енергозбереження.
Робота з запровадження енергозберігаючих технологій та і енергозберігаючого мислення важка і затратна.
При Арбузові вона розпочалась і пішла шляхом модернізації виробництв, а зараз Яценюк пропонує просто скоротити фізичне споживання газу. За цим наступним буде скорочення робочих місць, звільнення працівників, масове безробіття, голодні люди в холодних квартирах.
Якийсь «дивний» наслідок турботи про людей, ні?
Андрій Захаров
