Якщо в сучасній українській мові і є імена які починаються з великої літери то в такому разі одне з найперших місць в цьому списку належить світилу мовної царини Житомирщини Віктору Михайловичу Мойсієнку.
Сьогодні, 3 квітня Віктор Михайлович святкує свій 50 –річний ювілей. Доктор філологічних наук з 2006, професор із 2008 Житомирського державного університету імені Івана Франка. Із 2007 по 2013 рр. — директор Інституту філології та журналістики цього ж університету. Із 2013 — завідувач кафедри української мови. Діалектолог, історик мови.
Уродженець с. Мелені Коростенського району Житомирської області.
У 1983 році закінчив Меленівську середню школу. У 1990 році — філологічний факультет (спеціальність «Українська мова і література») Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка. Працював на посадах асистента (1990–1993), ст. викладача (1996–1997), заступника декана філологічного факультету (1995–1997) доцента (1997–2003) кафедри української мови.
У 1993–1995 рр. навчався в аспірантурі при кафедрі української мови. Кандидатську дисертацію «Номінація в поліській народній медицині та лікувальній магії» під керівництвом проф. М.Никончука захистив достроково, за рік до завершення аспірантури, у січні 1995 року. З 2003 по 2005 рр. переведений на посаду старшого наукового співробітника університету для завершення докторської дисертації. Докторську дисертацію «Північне наріччя української мови у XVI–XVII ст. Фонетика» захистив у 2006 році (науковий консультант — проф. В.Німчук).
Головний редактор фахового наукового збірника «Волинь-Житомирщина» (опубліковано 24 числа), член редколегії фахового видання Інституту української мови НАН України «Українська мова». Двічі отримував стажування в університетах Польщі: стипендія імені Й.Мяновського (Університет імені Марії-Кюрі Складовської, Люблін) та стипендія королеви Ядвіги (Ягелонський університет, Краків). Брав участь у роботі міжнародних конференцій, які проходили в Мозирі (1993), Пінську (1997) — Білорусь; Любліні (2002, 2010), Влодаві (2003), Кракові (2005), Познані (2007) — Польща; Оломоуці (2006) — Чехія, Будапешті (2011) — Угорщина. Виступав з доповідями на Міжнародних конгресах україністів (Чернівці, 2003; Донецьк, 2005). У 2013 році був учасником XV Міжнародного з'їзду славістів (Мінськ), де виступив з доповіддю «Проста мова в Україні та Білорусі в XVI–XVII ст.». У 2005 році отримав короткотерміновий грант Американської ради наукових товариств за проект дослідження пам'яток північноукраїнського ареалу XVI–XVII ст. Науковий проект проф. В.Мойсієнка «Український діалектогенез. Північне наріччя української мови в XVI–XVII ст.» у 2007 р. отримав фінансування державного фонду фундаментальних досліджень МОН України.
У жовтні 2008 р. на запрошення професорів А.Золтана та М.Кочіша Віктор Мойсієнко читав лекції для студентів відділення україністики Сегедського, Будапештського університетів та вищої школи м. Ніредьхаза (Угорщина). В.Мойсієнко — член спеціалізованих учених рад (у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка (2008–2010) Волинському національному університеті імені Лесі Українки (із 2009), Східноукраїнському національному університеті імені В.Даля (із 2011) для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 — українська мова. Із 2008 року — член наукової експертної ради МОН України для відбору проектів з філології та мистецтвознавства на держфінансування. Під керівництвом професора В.Мойсієнка захищено дві кандидатські дисертації. Коло наукових зацікавлень — синхронічна та діахронічна діалектологія, питання українського діалекто- та глотогенезу, функціонування української літературно-писемної мови у різні часові періоди. Автор 130 наукових публікацій.
