Народився  8 квітня 1956 року  — академік НАН України, доктор біологічних наук, директор Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України. Уродженець с. Топори Ружинського району Житомирської області.

              В1978 році закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка.  До 1987 р. Ярослав Борисович працював у Київському університеті, а потім перейшов на наукову роботу до Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного АН УРСР. У 1988 р. він став одним з наймолодших докторів наук, а 1995 р. був обраний членом-кореспондентом НАН України.

         Відомий вчений у галузі клітинної біології, геноміки, біоінформатики та біотехнології рослин. Завідувач філії біології клітини та біоінженерії. Директор Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», академік НАН України, доктор біологічних наук, професор.

          Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України (2011), лауреат премії ім. В.Я. Юр'єва НАН України (2002), почесний професор міжнародної науково-освітньої програми (Нью-Йорк, 199). Сфера наукових інтересів - дослідження структурно-функцiональної органiзацiї скелетних структур клітини (цитоскелет i нуклеоскелет), структурно-біологічне моделювання білків цитоскелету та пошук нових речовин для регуляції їх функцій, вивчення внутрішньоклітинних механізмів трансдукції сигналів у рослин, розвиток та застосування методів генетичної інженерії для створення нових рослин. Викладає спецкурси «Структура та функції цитоскелету» та «Геноміка»

         У науковому доробку Я.Б. Блюма - дослідження ролі посттрансляційних модифікацій ядерних білків у регуляції надмолекулярної структури хроматину, розвиток уявлень про біохімічні механізми регуляції структурно-функціональних властивостей хроматину за участю вторинних посередників, з’ясування молекулярної організації і механізмів функціонування цитоскелету клітин рослин. Я.Б. Блюмом з’ясоване значення мікротрубочок в процесах соматичної гібридизації, відкрито ряд посттрансляційних модифікацій тубуліну як одного з механізмів регуляції функціонування цитоскелету рослинної клітини. Нині він досліджує кіном цитоскелету, а також роль мікротрубочок у відповіді рослин на вплив абіотичних факторів із застосуванням методів функціональної геноміки, що є необхідним для розробки біотехнологічних підходів до регуляції функціонування рослин.

          До кола наукових інтересів Я.Б. Блюма також входять розробка нових методів генетичної інженерії рослин та ефективних підходів до створення трансгенних ліній технічних і кормових культур рослин, пошук генів для підвищення стійкості рослин до дії гербіцидів та абіотичних чинників (ультрафіолет, холод, засуха), а також наукове обґрунтування безпечного використання генетично модифікованих рослин у практичних цілях.

          Як я вже зазначав вище Я.Б. Блюм поступив на біологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка у 1973 р., який закінчив з відзнакою у 1978 р. за спеціальністю «біохімія». У цьому ж році був прийнятий до аспірантури на кафедру біохімії. У березні 1982 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук.

        З жовтня 1981 р. працював на різних посадах у Київському університеті ім. Т. Шевченка, пройшовши шлях від асистента кафедри біохімії до старшого наукового співробітника НДЧ. У 1987 р. перейшов на наукову роботу до Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного АН УРСР. 1988 р. захистив докторську дисертацію на тему «Радіаційне ураження систем вторинних посередників і його направлена біохімічна корекція у регуляції функціональної активності ядра клітини», ставши одним з наймолодших докторів наук.

          Я. Б. Блюм брав безпосередню участь у створенні Інституту клітинної біології та генетичної інженерії, де з 1992 р. обіймав посаду заступника директора. У 1995 р. був обраний членом- корреспондентом НАН України., а з 2002 р. завідував також відділом цього ж Інституту. У липні 2008 р. призначений директором Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України»

         Я. Б. Блюм – президент (з 2010 р.) та член Ради директорів Чорноморської біотехнологічної асоціації (з 2004 р.), член наглядової ради міжнародної ініціативи з регуляції та досліджень у біотехнології (Нідерланди), член Ради Федерації європейських товариств біологів рослин, засновник українського кластеру Європейської організації з біології рослин, національний кореспондент міжнародної асоціації біотехнології рослин. Співпрезидент Українського товариства клітинних біологів та біотехнологів, перший віце-президент Всеукраїнськогої асоціації біологів рослин.

         Багатогранна наукова, науково-організаційна та педагогічна діяльність Я. Б. Блюма отримала широке визнання в Україні та за кордоном. Він лауреат премії НАН України ім. В. Я. Юр’єва в галузі генетики і селекції. Упродовж 2001–2004 років Ярослав Борисович представляв нашу країну в науковому комітеті НАТО, а нині є віце-президентом і членом Наглядової ради Міжнародної асоціації громадських досліджень та регуляції у галузі біотехнології (Бельгія), членом Ради директорів Чорноморської біотехнологічної асоціації. Вчений бере активну участь в організації та проведенні міжнародних наукових форумів, пропаганді досягнень української науки за кордоном.

         У 2002-04 рр. - член Дорадчої ради НАТО з питань наук та технологій про життя, у 2004-09 рр. – перший заступник академіка-секретаря Відділення загальної біології НАН України, голова комісії з питань біобезпеки при Міністерстві освіти і науки України, заступник Голови міжакадемічної ради з питань біотехнології, голова науково-технічної програми НАН України «Біопалива».

         Я.Б. Блюм - головний редактор міжнародного наукового журналу "Цитология и генетика", член редакційної ради журналу The Open Horticulture Journal, наукового часопису "Біотехнологія" та “Вісника Українського товариства генетиків і селекціонерів”.

          Я.Б. Блюм у 1989 р. ініціював створення міжкафедрального філіалу-кафедри клітинної біології та генетичної інженерії в Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка, яку згодом й очолив (1992 р.).

        Під його керівництвом захищено 20 кандидатських дисертацій.