Степан Андрійович Кириченко – український живописець, графік, художник монументально-декоративного мистецтва, народний художник,заслужений діяч мистецтв України.
Народився 9 квітня ( 27. 03. 1911, с. Чоповичі Радомисльського повіту Київської губернії ) нині с. Чоповичі Малинського району Житомирської області в в українській сільській багатодітній християнській родині Андрія Ігнатійовича і Варвари Кириченків.
Батьки його мали 14 дітей, з яких вижила лише половина. Потяг до мистецтва проявився в нього з раннього дитинства, очевидно, під впливом старшого брата Івана, який захоплювався живописом.
Чоловік Н. Клейн, батько Олени та Романа, дід Михайла Кириченків.
З 1934 по 1941 р. навчався в Київському художньому інституті у відомих художників Ф. Кричевського, А. Таран та М. Рокицького.
Під керівництвом досвідченого наставника Ф. Кричевського в 1940-му році виконав перший свій мозаїчний твір – портрет Кобзаря. Художник брав участь у республіканських, всесоюзних і зарубіжних виставках. Його мозаїка "Україна" експонувалася на Всесоюзній художній виставці в Москві, а також 1958 р. на Всесвітній виставці в Брюсселі, де була відзначена срібною медаллю. Художник разом з іншими колегами брав участь у монументально-декоративному оформленні Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві. В 1963 р. йому присвоїли звання
заслужений діяч мистецтва. З 1981 р. Нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора
Помер 1988 р. у Києві.
Основні твори С. Кириченка:
Пандус у підніжжя пам’ятнику М. Ватутіну в Києві (1946–1947);
Мозаїки: «Портрет Кобзаря» (1940), «Урожай» (1957, у співавторстві з
Н. Клейн);
Триптих «Наша дума, наша пісня» (1959–1960, в співавторстві),
«Радянська Україна» (1960, в співавторстві);
Мозаїки в санаторії «Миргород» в Миргороді (1972–1876, в
співавторстві з Н. Клейн), у Морському порту в Ізмаїлі, в Палаці культури на
Одещині (1978, в співавторстві);
«Тріумф Перемоги» (1980–1981 – музей історії Великої Вітчизняної
війни 1941–1945 рр. в Києві, в співавторстві);
Панно: «Україна» (1969, на Чернігівщині), «лісова пісня» (1970-1971,
парк в Ялті, у співавторстві) та ін.
Твори зберігаються у Державній Третьяковській галереї,Національному
художньому музеї України, Національному музеї Тараса Шевченка та в
Севастопольському художньому музеї.
Дослідити життєвий та творчий шлях відомого генія пензля допоможуть
рекомендовані бібліографічні матеріали, джерелами добору яких стали фонди
бібліотеки СНУ ім. Лесі Українки та електронні ресурси.
