Як засвідчує у своїх «Спогадах» Ян Охоцький (видано у 1857 році нашим земляком Ю. І Крашевським у Вільно) колористою постаттю Волині в кінці 17 на початку 18 століть був юнак з Черняхова Генрик Немирич.

Судячи з доносів на нього релігійних фанатиків, Немирич вчився у Парижі, де захопившись Вольтером, став атеїстом-матеріалістом.

Повернувшись на батьківщину, поширював свої погляди серед молодих черняхівців, висміював релігійні обряди та релігійників взагалі, за що й отримав прізвисько «апостола невіри».

Як описує автор спогадів, молодий Немирич часто заходив до костьола з книжкою у руках, щоправда не з релігійною, а підібраною спеціально, підходив до знайомих і читав з неї уривки, які,звичайно, викликали шум під час служби .

Такі дії вельми обурили католицького фанатика, скарбника луцького Єжи Фальковського і він тричі на протязі 1785 – 1786 років подає на Немирича до суду. Присуд був суровим: відягти язик, здерти три паси шкіри і розшматувати їх та розкидать по полях.

Врятувався Генрик втечеюза кордон. Сочатку до Німеччини, пізніше до Голандії, де служив на флоті. Повернувся у Черняхів десь у 1805 році, де вже його виступи дещо призабули і невдовзі помер.

Джерела дослідив і підготував Юрій МАЛАШЕВИЧ