Нерідко під «ветеринарною медициною» розуміють лише лікування тварин, насправді це поняття значно ширше.
Про усі спектри роботи працівників галузі ветмедицини у Житомирі – контроль за якістю продуктів, сказ і еквтаназію тварин, - а також про своїх домашніх улюбленців Житомир.info в ексклюзивному інтерв’ю розповів начальник управління ветеринарної медицини у місті Житомирі Василь Якович Кравченко.
- Які функції покладені на управління?
В основу завдань управління ветмедицини покладено забезпечення охорони території міста від занесення збудників особливо небезпечних хвороб; опікуємося здоров’ям тварин; виконуємо функцію контролю за безпечністю та якістю харчових продуктів як тваринного походження (м’ясні та молочні продукти, риба, мед), так і рослинного (овочі, фрукти).
У нас є група спеціалістів, котрі займаються безпосередньо лікуванням тварин, проводять протиепізоотичні заходи: огляд, вакцинування від таких хвороб як лейкоз, туберкульоз, сибірська язва, ряду хвороб птахів. Лікуємо та вакцинуємо, звичайно, і домашніх тварин.
Стосовно безпечності та якості продукції скажу, що у нас на ринках діє 5 лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи, де працює 20 чоловік.
Загалом у ветеринарній службі міста трудиться 70 осіб, багато з них мають 15-річний, 20-річний, а той 30-річний стаж роботи.
Контролюючи якість продуктів на ринках, інспектори перевіряють наявність документів, які засвідчують безпечність того чи іншого продукту, проводять огляд самого товару, його органолептичні показники (зовнішній вигляд, смак, запах, консистенція). Але основна мета роботи лабораторій на ринках - безпосередньо саме лабораторне дослідження, за результатами якого видається відповідний висновок про якість продукції.
Управління забезпечує державний контроль та нагляд за продуктами не лише на місцевих ринках, а й на переробних підприємствах таких як «Житомирський м’ясокомбінат», «М'ясо Полісся», маслозавод «Рудь». Ці підприємства працюють на експорт, там є ветеринарні служби, які дивляться за безпечністю та якістю продукції.
Це важливо, адже людей цікавить, що вони їдять, чому продукт має саме такі ціну і чи він безпечний.
- Як довго йшли до посади начальника управління ветмедицини міста?
Я закінчив сільськогосподарську академію у Києві, потім працював практичним лікарем в одному із північних районів, котрі потрапили під виселення після Чорнобильської катастрофи, є ліквідатором І категорії. Пройшов шлях від звичайного ветеринарного лікаря до головного на м’ясокомбінаті, потім 10 років працював на одній з лабораторій ринку, ветеринарну службу міста очолюю вже майже 5 років.
Фото, зроблене під час зустрічі випускників ветеринарного факультету колишньої Київської сільськогосподарської академії (нині Національний університет біоресурсів і природокористування України). 30 років по тому…
- Які продукти найчастіше не проходять контролю якості?
Найбільш напружений для нас час, коли йдуть ранні овочі. За півроку не допущено до продажу і утилізовано більше 8 тонн рослинної продукції. Вибракувані вони були в основному за органолептичними показниками: гнилі, зі специфічним неприємним запахом, втрачений товарний вигляд. Також нерідко аналіз показує, що в овочах перевищений вміст нітратів.
Цього року також було вилучено 1955 кг м’ясопродуктів, близько 1500 кг риби та 600 кг молокопродуктів.
- Як уберегтися від неякісної продукції?
Продукти варто купувати у спеціалізованих місцях, а не на стихійному ринку. Кожен покупець має право вимагати висновок лабораторії про якість продукту. Якщо продавець відмовляється надати висновок або його взагалі у нього немає, треба йти до адміністрації ринку. У законі чітко прописано, що за неперевірену продукцію відповідає адміністрація ринку, тому що торгові місця повинні надаватися лише після того, як буде висновок лабораторії.
Але й продавці мають бути обережними. Є багато аферистів, які, вдаючи з себе представників контролюючих органів, вимагають зразки товару, нібито для лабораторно дослідження. Кожен, хто йде провіряти продукти на ринок, повинен бути у супроводі адміністрації, мати відповідне направлення.
Будь-якого громадянина, будь-якого підприємця, який має сумніви щодо якості тієї чи іншої продукції, запрошуємо в лабораторію.
Також закликаю усіх людей звертатися до нас, якщо турбують якісь питання якості продукції, безпеки харчування тощо. Працює «гаряча лінія»: 42-24-60. Також діє телефон: 37-34-18. Крім того, у нас є скринька, куди можна кинути запит. Ми обов’язково дамо відповідь.
- Лабораторний висновок завжди є запорукою того, що продукт дійсно є безпечним?
Лабораторія ніколи не дасть на поганий або недосліджений продукт позитивний висновок. Адже спеціалісти лабораторії несуть правову відповідальність. Але бувають різні люди, котрі не вірять висновкам, і їхню поведінку зрозуміти важко.
Розповім історію з власного досвіду.
Я був колись завідувачем лабораторії на одному з ринків міста. Приходять до мене жінка та чоловік, принесли шматок м’яса. Жінка каже: «Подивіться на нього». Я глянув: хороше м'ясо – гарний колір, запах, воно свіже, добре обезкровлене, соковите. Але жінка боїться його брати: мовляв, прочитала в газеті, що в одній з областей на півдні виявили сибірську язву. Я показую їй документ, який засвідчує, що м'ясо не звідти. Але вона лишає це м'ясо і йде…
А іноді буває все з точністю до навпаки.
Забираємо радіоакатвині гриби, які несуть велику небезпеку для людського здоров’я. І тут пристойно одягнена жінка влаштовує нам скандал, хватає це відро грибів і кричить: «Я його купила!». Я кажу: «Для чого ви його забираєте. Це ж здоров’я!». А вона схопила відро й каже: «Не ваша справа!». Я не розумію цих людей, які ходять в дорогих шубах, прекрасних шапках, шкіряних плащах, хороших, гарних туфлях і з дорогими годинниками, але не турбуються про своє здоров’я.
- До речі, про гриби: зараз якраз їхній сезон? Чи безпечні вони для вживання?
Зараз з грибами у нас, дякувати Богу, все нормально. Хоча на Житньому ринку був випадок, коли намагалися продати радіоактивні гриби. В цьому бачу вину адміністрації ринку, котра надала місце для продажу без висновку лабораторії.
- На початку розмови Ви казали, що одна із функцій управління - забезпечення охорони міста від занесення збудників небезпечних хвороб. Яка ситуація зі сказом у Житомирі?
Уся наша область у цьому плані є неблагополучною, тому просто необхідними є профілактичні щеплення. Щеплюються вівці, корови, коні. Найпоширенішими переносниками хвороби є лисиця червона, собаки звичайні та єнотовидні, куниці, навіть хом’яки. Це наш великий клопіт.
- Скільки господарю доведеться заплатити, аби щепити від сказу домашню тварину?
На щеплення проти сказу виділяються державні кошти, тому такі послуги надаються безкоштовно. Тож закликаємо людей приводити тварин, аби уберегти їх та себе від цієї небезпечної хвороби.
За півроку від сказу щеплено 4 850 голів.
- Яким чином знаходите тварин, котрі потребують щеплення?
Найчастіше люди самі приводять їх на щеплення. Але ми виїжджаємо і на місця, ходимо вулицями, у нас є список, і ми знаємо, у кого в дворі які є тварини.
У нас в Житомирі є кілька місць, де господарі в приватному секторі утримують по 50, а то й більше котів. З ними дуже важко працювати. Якщо нам відомо про такі випадки, ми виїжджаємо на місце. Але насильно змусити людину щепити своїх пухнастих вихованців ми не можемо.
- А скільки коштує кастрація собаки?
Відповідно до тарифів, встановлених державою, кастрація пса коштує 196 грн., стерилізація суки – 277 грн. Також надаємо послуги щодо евтаназії. Це коштує 36 грн.
- Як часто люди приводять тварин на евтаназію?
Доволі часто. Іноді господарі вирішують усипити свого улюбленця через хворобу: зараз не лише люди страждають від злоякісних пухлин, дуже часто такі недуги мають і тварини. Тому, аби позбавити чотирилапого страждань, хазяї вирішують його усипити. Також на евтаназію приводять тварин у віці. Був випадок, коли нас викликали і просили усипити 17-річну вівчарку. Кажуть: «Ми вам лишимо ключі, приїдьте, усипіть собаку, щоб ми того не бачили…»
А нещодавно на «милосердну смерть» до нас привели 4-місячного песика. Дякувати Богу, історія закінчилась добре…
Був літній день. Сиджу в кабінеті, чую: собака скавчить таким жалісливим голосом. Я виглянув: дивлюсь – біля нашої клініки прив’язаний собачка. Я спустився. Мені кажуть: «Василь Якович, подивіться, який чудовий спанієль». Він веселий, шкіра в нього надзвичайно чиста. Виявилось, що господар привів його усипити, написав відповідну заяву… Пояснив, що з сім'єю виїжджає за кордон, і в ту країну, в яку вони збираються, не можна ввозити цього пса, бо це не відповідає якимось там вимогам. Я кажу: «Як усипити?»… Отож, ми вирішили, що знайдемо йому нових господарів. Я вже був знайшов хазяїна, якому ми збирались передати цього чудового 4-місячного спанієля. Однак справжні господарі, ціла сім'я, повернулися з плачем і забрали собаку. Пояснили, що не поїхали: здали білет заради собаки. Це для мене була велика радість.
До речі, близько 140 собакам, яких приносили люди, нам вдалося знайти нових господарів.
Скажу також, що недавно, співпрацюючи з місцевою владою, ми створили ізолятор тимчасового утримання для чотирилапих, розрахований десь на десяток тварин. Там клітки, водопій – усі необхідні умови. В основному туди поміщаються хворі собаки чи кішки. Звичайно, ми мріємо і про готель для тварин, але на це немає коштів.
У ізоляторі тимчасового утримання тварин наразі порожньо
- Яка доля тіла тварини після евтаназії?
Неживу тварину зазвичай забирає господар. Раніше ми співпрацювали з КТП, яке вивозило тварин на заводи, котрі переробляють їхні трупи. У нас в області таких заводів нема, але є у сусідніх – у Вінницькій, Хмельницькій.
- У структурі управління є ветлікарня. Які пацієнти, так би мовити, найпопулярніші?
У нас приймають усіх. Люди приносять голубів, хижих, великих птиць типу орланів, степових орлів. Іноді виїжджаємо на цирк. Доводилось оглядати слона, пітона, поні, тигрів, левів, інколи працюємо і з ведмедями. Але зараз найбільше приймаємо папуг. У них проблема з комахами-паразитами: кліщі, блохи. Часті гості лікарні, звичайно, собаки, коти, нерідко приносять хом’ячків, декоративних білих щурів.
- Вдома маєте чотирилапих друзів?
Я живу в приватному будинку і утримую трьох собак різних порід. Тому добре знаю психологію цієї тварини: можу розказати, коли собака радий, коли їй щось болить.
Зараз у мене вівчарка, йоркширський тер’єр і звичайний дворовий пес. Мені здається, що мій дворняга навіть розумніший за вівчарку. Якщо хтось приходить, то вівчаркою можна ще якось керувати, а з дворнягою нічого не вдієш: він добре знає своє діло - вигнати невідомого гостя з двору.
Раніше у мене було також дві лайки та азіатська вівчарка. Крім того, маю хорошу кицьку – Варвару. У неї зараз є чотири кошеняти. А ще в мене є півні, які гарно співають.
- А хто найулюбленіший?
Люблю усіх. Але у мене був мій найулюбленіший собака – чорний королівський пекінес. Він був надзвичайно розумний. О п’ятій ранку у мене дзвонить будильник. У будинку кілька кімнат, але пес безпомилково йде піднімати саме мене. Через 2-3 хвилини будильник дзвонить повторно: собака починає стягувати ковдру. А коли я ввечері приїжджав додому, він ходив за мною на двох лапах. Він жив у мене 7 років, з маленького цуценяти. Це був друг.
Однак у нього з самого початку були вади здоров’я: утруднене дихання, проблеми з серцем. Лікарі прогнозували, що максимальний термін його життя 3 роки, але правильний догляд дозволив прожити йому довше. Однак я таки його не догледів: собака «зловив» кліща і від цього захворів. Він, на жаль, помер… Це мій сум…
Тож я зараз шукаю молоденького чорного пекінеса.
- Тварини з Вами і вдома, й на роботі? Окрім них, ще маєте якесь хобі?
Люблю садівництво. На городі у мене – прекрасні персики: з ними треба постійно розмовляти, підтримувати. Цього року урожай очікується непоганий. Якщо все буде добре, думаю, зберу близько 10 відер соковитих плодів. Вирощую також яблука. Вже з одного дерева нарвав більше двох з половиною тачок чудових китаянок. Просто дерева не витримують ваги фруктів. Сплю дуже мало, не більше 4 годин на добу. І з тваринами, і з садівництвом займаюся сам. Це моє захоплення.
Житомир.info
Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
