Такий висновок ми зробили, заслухавши доповідачів конференції „Історія відкриття та вивчення Пержанського родовища берилію як світового екслюзиву”.
Науково-практичний симпозіум провідних геологів України відбувся минулого тижня в місті Олевськ Житомирської області (з виїздом на рудне поле в с. Перга Олевського р-ну). та був присвячений 60-річчю геологорозвідувальних робіт на Пержанському рудному полі.
Про мету конференції, властивості пержанського берилію, сфери застосування цього дорогоцінного металу і тренди світового ринку ми бесідували з учасником вказаного заходу, доктором геологічних наук, старшим науковим співробітником відділу геології родовищ корисних копалин Інституту геологічних наук Національної академії наук України, професором кафедри розробки родовищ Житомирського Державного технологічного університету Оленою Олександрівною Ремезовою (на фото).
- Олено Олександрівно, яка мета конференції?
- Метою конференції було визначення перспектив освоєння мінерально-ресурсного потенціалу Поліського краю для ефективного залучення інвестицій у розвиток регіону. Геологи вивчали досвід видатних досягнень світового рівня на прикладі відкриття та розвідки Пержанського берилієвого родовища - найбільш потужного у світі. Залучалися провідні вітчизняні та закордонні фахівці для розгляду геологічних умов утворення Пержанського родовища. Крім того, обговорювалися проблеми бурштину та оптимальні шляхи їх вирішення.
- Відомо, що берилій загалом – унікальний матеріал, тому що його добуванням і виробництвом займаються всього кілька країн світу. І ось Пержанське родовище. Значить, і Україна може стати гравцем світового ринку берилію?
- Дійсно, у нас є така можливість, і цінність берилію справді велика. Адже берилій - рідкісний метал (токсичний), який володіє комбінацією фізичних і механічних властивостей, котрі підходять для широкого діапазону застосування. Берилій просто незамінний в атомній енергетиці. Авіаційна промисловість, добування нафти, комп'ютерна електороніка, електродне зварювання, медичне обладнання (рентген-апарати) - ось далеко не всі цивільні галузі застосування цього матеріалу. А ще берилій широко використовується в оборонній сфері, тому він є стратегічним матеріалом. Цей метал застосовується в реакторах підводних човнів і надводних кораблях для активізації ядерних боєголовок, інерційних системах наведення та супутниковому обладнанні.
- Чому Пержанське родовище - світовий ексклюзив?
- Пержанське родовище берилію є поки що єдиним у світі родовищем, де промислові концентрації берилію пов'язані з гентгельвіном. А гентгельвінові руди характеризуються високою якістю за вмістом берилію та доброю збагаченістю, і за цими показниками вони перевершують всі відомі промислові типи руд берилію. Особливість Пержанського родовища і у тому, що воно комплексне: поряд з берилієм зустрічаються тантал, ніобій, цирконій, рідкісні землі, олово, молібден, літій, цинк, срібло, флуор. Словом, добра частина таблиці Мендєлєєва.
Пержанське родовище берилію детально розвідане і підготовлене для експлуатації з очікуваною високою рентабельністю розробки - понад 30%, за розрахунками провідних економістів. Це родовище за масштабами, якістю та новим типам зруденіння віднесено до типу унікальних у світі. Воно може стати об'єктом світової уваги у зв'язку із своєю винятковістю і високою економічністю.
- Коли і ким було відкрите Пержанське родовище?
- Поліссям Житомирщини геологи цікавилися ще в довоєнний період. Освоєння Пержанського рудного поля почалося з вивчення олов'яних розсипів. Першовідкривачами родовища берилію понад півстоліття тому стали Леонід Галецький, Соломон Гурвіч та Василь Лунько (двоє останніх нині покійні). Вісім геологів стали лауреатами Державної премії СРСР за 1979р (а Державну премію за радянських часів давали тільки за видатні заслуги). В 1970-і роки були спроби розробляти берилій. Дослідження родовища періодично проводилися фактично до наших днів.
Професор Леонід Галецький - першовідкривач Пержанського родовища
- Чи існують особливості розробки берилієвих родовищ?
- Так, існують. Розробка берилієвого родовища набагато складніша і дорожча справа, ніж, наприклад, гранітного. Щоб підняти такий об'єкт, потрібні великі інвестиції (тут треба видобувати породу, подрібнювати, виконати інші технологічні операції) та найсучасніші технології. І з першим, і з другим, як відомо, в Україні проблеми. Як вказувала вище, в 1970-роки берилій простим методом добувався геологами для досліджень. Від цієї діяльності лишилася тільки шахта в 300 метрів у глибину і 1 км довжиною. Зараз вона законсервована.
В наш час вітчизняні та іноземні інвестори проявляють інтерес до Пержанського родовища, але їх завжди щось стримує: то бюрократичні процедури в Україні, то політична ситуація, то ще щось. Ось історія з моєї практики. Свого часу, коли я працювала в Житомирській експедиції, нашими титановими родовищами зацікавилася американська корпорація „Du Pont”, яка володіє високими технологіями виробництва пігментів. Більше того, американців цікавили не стільки хороші родовища, скільки відходи і дрібні розсипи. Приїздили їхні геологи, дивилися. Але на тому все і затухло. Американці просто злякалися українських бюрократичних рогаток.
- Проаналізуйте ринок берилію, наскільки він є перспективним?
- Внутрішній ринок надто вузький: на даний час це тільки атомна енергетика. Інші більш-менш наукоємні галузі в Україні знаходяться в жалюгідному становищі. А високі технології в нас взагалі рідкісне явище. Тому перспектива українського берилію в найближчому майбутньому тільки на зовнішньому ринку. Його головними гравцями є США, Китай, Казахстан, Росія. Споживається цей дорогоцінний метал, звичайно, високотехнологічними країнами. Майже половина об'єму припадає на США.
Питання запасів берилію - державна таємниця. Тому що матеріал стратегічний, застосовується в оборонпромі, відтак країни засекречують об'єми. Це ж стосується України. Я нічого не можу сказати про запаси Пержанського родовища - ця інформація закрита.
Яка тенденція світового ринку? За останнє десятиліття об'єми добування берилію в світі зростали, за винятком 2012 року. Ціни також зросли майже вдвічі за вказаний період, що говорить про стале збільшення попиту насамперед в США, Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Латинській Америці. Значить, світовий ринок цілком перспективний.
Якщо ж у вітчизняних чи зарубіжних компаній є зацікавленість у освоєнні цього родовища, Інститут геологічних наук НАНУ запрошує до співпраці.
Як нам стало відомо, кілька років тому ПАТ „Національна акціонерна компанія „Надра України” планувало отримати дозвіл на видобування берилію Пержанського родовища. Однак з невідомих причин амбіційні плани компанії не реалізувались. На сьогоднішній день жодного дозволу на видобування берилію на рівні області не видавалось.
Учасники конференції біля пам’ятного знака геологам, що відкрили родовище
Сергій Ткачук для
