Коли я збиралася робити це інтерв’ю, то навіть не думала, що воно буде скандальним. Хотілося записати думку колишнього першого заступника мера Житомира Галини Семенець про сьогоднішню міську владу та погляд на відстані року на свою роботу та події у міській раді в лютому 2014 року. Колишня чиновниця погодилася на інтерв’ю, ми спілкувалися більше години в одному з кафе Житомира, потім домовились, що я вишлю готовий матеріал почитати (останнім часом більшість моїх співрозмовників відмовлялися від цього, довіряючи журналісту, але Галина Василівна дала свою електронку і попросила прислати матеріал). Сьогодні вранці я отримала «редаговане» інтерв’ю, вірніше, воно було майже повністю переписане. За мою журналістську практику, в якій був не один десяток інтерв’ю, таке трапилося вперше. Я подзвонила пані Семенець і намагалася пояснити, що вислані нею відповіді на деякі запитання суттєво відрізняються від мого диктофонного запису. Вона ж доводила, що інтерв’ю має бути опубліковане саме в такому вигляді, інакше вона взагалі проти публікації, бо це, мовляв, була просто розмова за чашкою чаю.
Нагадаю фаховому юристу ч.1 ст. 24. Закону України «Про інформацію»: «Забороняється цензура – будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації».
Так, не було вимоги узгоджувати, а була моя добра воля показати матеріал до публікації, щоб людина могла виправити якісь неточності чи свої обмовки (буває, що плутають дати, цифри, назви тощо).
Ми все ж вирішили опублікувати матеріал, в якому є відповіді на запитання під час інтерв’ю (підтверджені диктофонним записом) та курсивом виділені відповіді, написані власноруч Галиною Семенець. Також червоним виділене запитання та відповідь, які зникли з матеріалу після «редагування».
Спілкування "за чашкою чаю" з включеним диктофоном
Галина Семенець мабуть одна з самих непублічних осіб в команді колишнього мера Житомира Володимира Дебоя. Через кілька днів після відставки шефа вона написала заяву на звільнення і залишила посаду першого заступника мера, яку обіймала з листопада 2010 року.
- Пройшов рік після відставки мера, як ви зараз її оцінюєте – це були емоції депутатів чи все до цього йшло і вона була неминуча?
- Я і до того, і на момент прийняття цього рішення і сьогодні однозначно вважаю це рішення неправильним тільки в силу закону. Дев’ять років, яких я навчалася юриспруденції, мене вчили одному-єдиному – поважати закон. Жодним законом не прописано такої процедури відставки, яка відбувалася в Житомирській міській раді. Не було підстав на той момент і їх немає і сьогодні, знайти я їх не можу ніде. Багато речей я сьогодні бачу зовсім по іншому, дивлюся з іншої точки зору, оцінюю зовсім по іншому, але не даний факт. Він для мене залишається однозначним – відставка була незаконна.
- Рішення щодо припинення повноважень Володимира Дебоя виключно політичне, обґрунтоване політичною доцільністю. Закон містить вичерпний перелік підстав для припинення повноважень міського голови, тому з точко зору закону – рішення безпідставне та неправомірне. За час навчання юриспруденції в мені закарбувалось верховенство права і повага до закону. Прийняття незаконних колегіальних рішень створює прецедент можливості порушення закону в майбутньому, що є неприпустимим для органу, наділеного владними повноваженнями.
- Яке рішення для вас було важчим – погодитися працювати заступником мера чи звільнитися?
- (після паузи) Погодитись працювати заступником.
- Хто вам запропонував і чому ви погодились?
- Запропонував Володимир Михайлович (Дебой), для мене це було абсолютно несподівана пропозиція і для мене самої (це) несподіване рішення навіть до сьогоднішнього дня. Я дуже довго вагалася, оскільки, відверто говорячи, не розуміла куди я йду. Для мене станом на 2010 рік, не зважаючи на те, що я вже працювала тривалий час адвокатом, галузь місцевого самоврядування була такою… непізнаною. Тому рішення приймалося боляче, я дуже довго радилася з сім’єю, сім’я врешті-решт сказала, що треба йти.
- Запропонував Володимир Михайлович (Дебой), для мене це була несподівана пропозиція. Я довго вагалася, оскільки, не зважаючи на те, що я вже мала досвід роботи на державній службі та працювала тривалий час адвокатом, місцеве самоврядування у всій сукупності знала не досконало. Проте, багато галузей мені були добре знайомі і я вирішила погодитись.
- Що вас переконало йти на цю роботу?
- Прохання Володимира Михайловича. Я бачила як проходила виборча кампанія (2010 року), я була юристом в його штабі і розуміла, що навколо нього немає тих людей, сильних людей, які могли створить йому ту потужну команду, про яку мріє кожен мер. Тому, не вважаючи себе самим сильним членом команди, я вирішила, що його прохання заслуговує на те, щоб я погодилась, тому що інших людей я просто не бачила.
- Мене запросили юристом у виборчий штаб Володимира Дебоя (кампанія 2010 року). Я бачила перебіг виборчої компанії та формування складу заступників за напрямками. Я працювала адвокатом в галузі господарського та адміністративного права, була захисником в процесах як великих місто утворюючих підприємств так і малого і середнього бізнесу. Знала макроекономічні процеси та мікроекономіку і економіку підприємств зокрема. Тому вирішила, що мої знання і досвід допоможуть міському голові у прийнятті законних і ефективних рішень.
- Те, що Дебой – у Партії регіонів вас не бентежило?
- Мене і на сьогоднішній день не бентежить Партія регіонів, там було досить гарних людей, добрих людей. Так само як і в комуністів – є комуністи, які абсолютно чесно прожили своє життя, вірячи в якісь ідеали і нічого поганого навіть не думали і не робили. Так, багато вчинків Партії регіонів, її лідерів на сьогоднішній день і я засуджую, не розумію, не приймаю, не сприймаю і засуджую, але це не дає оцінку всім людям, які були членами Партії регіонів. На той період, в 2010 році, я абсолютно не могла прив’язати оцінку Партії регіонів до Володимира Михайловича. Я його знала просто як чесну, порядну людину.
- На той період, в 2010 році, я абсолютно не могла пов’язати оцінку Партії регіонів з Володимиром Михайловичем. Я його знала просто як заступника губернатора. Він балотувався в міські голови як позапартійний і лише згодом став членом Партії регіонів. Так, багато вчинків Партії регіонів, її лідерів на сьогоднішній я не розумію, не сприймаю і засуджую.
- А ви взагалі були членом якоїсь партії чи може і зараз є?
- Ніколи ще не була і мети в мене такої немає – бути членом якоїсь партії. Поки що я для себе не можу обрати ту партію, яка повністю б співпадала з моїми світоглядними позиціями, з моїми принципами життя.
- Ні, ніколи не була. Я українка. На щастя, щоб бути українкою, не обов’язково належати до якоїсь партії.
- Ви працювали трохи більше трьох років першим заступником мера, була у вас якась мета на цій роботі і чи вдалося її досягти?
- Певно що була мета, однозначно. В мене були надзвичайно складні галузі і багато чого вдалося. Прийшовши в 2010 році мені, як юристу, було дуже тяжко погодитися з ситуацією в документації, в статутах, в положеннях, в ситуаціях з наповненням бюджету, зі станом комунальних підприємств, з величезною кількістю кредитів, які були неадекватні часу – або їх треба було не брати, або треба було вчасно гасити. Задача і мета формується в залежності від того, в якому стані ти знаходишся, виходячи із ситуації ми і ставили собі мету і нам дуже багато чого вдалося, в тому числі і мені.
- Згідно розподілу обов’язків я координувала діяльність департаменту бюджету та фінансів, юридичного департаменту, управлінь архітектури та землекористування, а також комунальної власності. Мета і завдання формувалася з аналізу, в якому стані знаходиться та чи інша галузь. І нам дуже багато чого вдалося, в тому числі і мені.
По перше, привели у відповідність до чинного законодавства всю документацію, що регулює діяльність ради, ії виконавчих органів та комунальних підприємств і установ. Це регламенти ради і виконкому, положення, статути і т. ін. Налагодили чітку координацію між комунальними підприємствами та виконавчими органами ради по галузевому принципу, запровадили порядок формування та виконання фінансових планів комунальних підприємств.
По друге, майже в кожній галузі напрацювали та затвердили рішенням ради технологічні регламенти (правила поведінки) як юридичних чи фізичних осіб так і службовців, при наданні послуг в межах компетенції виконкому, а також регуляторні акти, якими визначено чіткі процедури надання тих чи інших послуг в галузі архітектури, землекористування, оренди майна та ін.
- Що конкретно вдалося, можете назвати щось найвагоміше?
- За цей час мені вдалося налагодити систему роботи взагалі у виконкомі, тому що робота не була системною, жодне управління не працювало системно. Ви питаєте чи була якась мета – у жодного управління не було ніякої мети. Не зразу, десь починаючи з 2012 року мені вдалося організувать управління в своїй роботі, від початку і до кінця, від того моменту, коли ти отримуєш якесь доручення і до того моменту, коли я починала контролювать це доручення. І це було видно навіть на засіданнях постійних депутатських комісій і на сесіях: у нас були більш-менш чіткі доповіді, чітка підготовка і все таки система в роботі була.
- Спочатку це і було головне - налагодити системну роботу по чіткому, зрозумілому регламенту. А потім прийшли результати. Ми отримали в спадок 42 комунальних підприємства 27 з яких були збитковими. На кінець 2013 року збиткових залишилось 9, а фінансування із міського бюджету власних повноважень вже забезпечувалось надходженнями від комунальних підприємств на 25%. Крім цього, станом на 2010 рік 12 комунальних підприємств мали кредити. В іпотеці та заставі перебувало комунальне майно, що мало загальнодержавне значення. На кінець 2013 року кредити були повністю погашені (16,5 мільйонів гривень), а майно звільнене від обтяжень.
- Це така адміністративна робота, а щось суттєве, те, що відобразилося на житті міста, що відчули житомиряни?
- Я не можу сказати, що це було особисто моє досягнення, так не можна казати, коли працюєш в команді, а команда була, ми багато часу проводили разом, готували свою роботу і свої плани узгоджено, вимальовували собі якісь певні об’єкти, знакові об’єкти, які б бачили всі. Тому що поточна діяльність і латання тих дір, які по шляху, вони нічого не відображають, ситуацію кардинально не міняють і люди цього не бачать. Було багато показових об’єктів, які ми зробили. Не хочу повторюватися, про них писали дуже багато.
- Не можу сказати, що щось було моїм особистим досягненням, так не можна говорити, коли працюєш в апараті виконкому. На кінцевий результат працюють інколи декілька управлінь і підприємств. Було багато справ і об’єктів, які ми зробили. Не хочу повторюватися, про них писали дуже багато.
- Що було знаковим саме для вас?
- Для мене – починаючи від музикальної школи і дитячого інфекційного відділення і закінчуючи всіма музичними школами, які сьогодні відремонтовані і знаходяться в доволі нормальному стані, куди можуть приходити діти і займатися. Відремонтована художня школа, розпочали багато об’єктів знакових, ту ж «Ракушку» - до неї б ніхто ніколи не приступив і я до сьогоднішнього дня рахую, що це був гарний об’єкт, потрібний місту. За рік, що пройшов, за 2014 рік, я не бачу жодного такого об’єкту або хоча б трошечки меншого.
- Для мене - будівництво музичної школи по вул. Михайлівській і інфекційного відділення дитячої міської лікарні. Розпочато реконструкцію Старого Бульвару та літнього театру «Ракушка», що поклало початок загальної реконструкції Бульвару, і парку відпочинку, які, до речі, мають національну премію в галузі архітектури та є пам’яткою садово-паркового мистецтва. Суттєво оновлено парк комунальної техніки та розпочато оновлення рухомого складу ТТУ (близько 20 машин). Капітально відремонтовано всі музичні та художня школа міста, міська школа хореографічного мистецтва «Сонечко», Дитяча спортивна школа №2, повернуто з оренди, капітально відремонтовано та відновлено роботу більше 20 групових приміщень в дитячих садочках, що дорівнює 4 повноцінним дитячим садочкам. Проведено капітальну реставрацію будівлі міського РАГСУ та арки на майдані Мистецьких воріт з благоустроєм прилеглої території. Будівництво 6 пришкільних сучасних багатофункціональних спортивних майданчиків і багато іншого. За минулий рік, на жаль жодного такого об’єкту немає.
- Але ж і ситуація зараз трошки інша…
- Ситуація де, в Житомирі? Сепаратизму в Житомирі немає, і бойові дії в Житомирі не проходять і бюджет міста за 2014 рік абсолютно не помінявся, він був стабільним, надходження були стабільними і досить великими. Коли Володимир Михайлович залишав свою посаду і разом з ним вся його команда ми залишали солідні кошти в міському бюджеті – 67 мільйонів бюджету розвитку і 42 мільйони фонду охорони природного навколишнього середовища. Яким чином впливала ситуація в країні на ефективне і результативне використання цих коштів? Сепаратизм на сході країни абсолютно не заважав в місті Житомирі, це морально тяжко, але це не заважає виконувати свою роботу, кошти були.
- Так, в країні ситуація інша. Маємо війну, кризу. Проте, завдання і функції місцевого самоврядування залишились незмінними. Міська влада зобов’язана виконувати власні та делеговані державою повноваження для повноцінного функціонування міста. Крім цього, станом на лютий 2014 року в міському бюджеті крім коштів на фінансування власних та делегованих повноважень залишалися – 67 мільйонів бюджету розвитку і 42 мільйони фонду охорони природного навколишнього середовища. Що заважало ефективно і раціонально використати ці кошти на користь громади міста? Слід зауважити, що невикористані кошти 2014 року залишаються перехідним залишком у бюджеті 2015 року, але враховуючи курс гривні – більш як втричі дешевшими.
- Ви відповідали в міській раді за економічні і фінансові питання?
- За економіку, на жаль, не відповідала, хоча сьогодні вже усвідомлюю, що має бути один координатор цих всіх процесів. Мені це не вдалось зробить, але я б побажала моїм наступникам, щоб вони це зробили. У нас у всіх в міській раді, в місцевому самоврядуванні чомусь спотворене уявлення про формування міського бюджету: у нас все крутиться навколо департаменту бюджету і фінансів, який спочатку формує бюджет, а потім навздогін ми приймаємо галузеві програми і програми соціально-економічного розвитку. Все має бути навпаки: спочатку департамент економічного розвитку має формувать програму, в бюджеті має бути дихання економіки, а не навпаки. Бюджет – це казначейська форма, там сухі цифри, там нічого не побачиш, це надзвичайно складний документ і його розуміють тільки фінансисти. Має бути, в першу чергу, програма розвитку, яка має відштовхуватися від того, що вже зроблено, аналіз ситуації на сьогоднішній день, і перспективи – куди буде рухатися місто в наступному році, або хоча б на якусь середнє строкову перспективу, на 3-5 років. А програма соціально-економічного розвитку має будуватися на Генеральному плані. Як би це дико не звучало, але в першу чергу має бути затверджений Генеральний план, тому що саме він визначає економіку: де, в якому районі, в яких масштабах, яке економічне середовище має сформуватися в тому чи іншому районі нашого міста. Саме це закладається в Генеральному плані. Я це зрозуміла давно, але, на жаль, депутатам просто не було діла до Генерального плану. Якби ми його сформували, якісний, гарний, ми б зрозуміли де в якому районі яку економіку нам розвивати, де буде розвиваться транспортна інфраструктура, де будуть розвиваться підприємства, які райони нам слід відвести під економічний розвиток, під ті ж технопарки, про які сьогодні мріє Сергій Іванович (Сухомлин, перший заступник мера). Ми запізнилися.
- За економіку, на жаль, не відповідала, хоча сьогодні глибоко переконана, що має бути один координатор цих процесів. Я б побажала моїм наступникам, щоб вони це зробили. Проблема ось у чому: спочатку міська рада формує та затверджує бюджет, а потім навздогін приймаються галузеві програми і програма соціально-економічного розвитку. Все має бути навпаки: спочатку департамент економічного розвитку має сформувати програму, в бюджеті має бути дихання економіки, а не навпаки. Міський бюджет – це основний міський «фінансовий закон», надзвичайно складний по структурі документ і його розуміють тільки фінансисти. Має бути, в першу чергу, програма, яка має містити аналіз ситуації та виконання завдань попередніх програм та план дій на перспективу – як буде жити і розвиватись місто в наступному році, або в середньо строковій перспективі. А програма соціально-економічного розвитку має будуватися на положеннях Генерального плану. Як би це дивно не звучало, але в першу чергу має бути затверджений Генеральний план з урахуванням державних громадських та приватних інтересів. Саме Генеральний план населеного пункту містить прогнози і програми економічного, соціального, демографічного, екологічного розвитку, інвестиційні наміри юридичних і фізичних осіб щодо освоєння і розвитку територій, проекти і програми розвитку інфраструктури населеного пункту, безпеки,охорони навколишнього середовища та збереження об’єктів культурної спадщини тощо... Генеральний план визначає основні принципи і напрямки формування системи громадського обслуговування населення. Саме Генеральним планом визначається концепція розвитку міста.
- Тобто депутати блокували прийняття Генерального плану?
- Вони не блокували, просто в силу своєї різноманітності, а можливо це моя вина, що я не зуміла їх так згуртувать і націлить на цей Генеральний план. Сьогодні треба депутатам переорієнтуватися, перший акцент – на затвердженні Генерального плану і від нього відштовхуватися в плануванні програми соціально-економічного розвитку. Аж потім, коли готова програма, коли ми усвідомлюємо які галузі ми просто утримуєм, які розвиваєм, тоді можна приступать до формування бюджету. На жаль, це не зовсім було так при нас, ми переламали цю ситуацію в 2012 році – спочатку приймали програми, а потім бюджет, але оскільки, на превеликий жаль, немає правонаступництва і спадковості у владі, в 2014 і в 2015 році знову втратили цю процедуру і цей порядок. Знову у нас прийнятий бюджет, я навіть не хочу давати оцінку тому бюджету.
- Прямої блокади не було, була різність підходів. Сьогодні треба депутатам переорієнтуватися, перший акцент зробити на затвердження Генерального плану і від нього відштовхуватися в плануванні програми соціально-економічного розвитку. Основні показники Генплану розраховуються на період 15-20 років. Тому в програмі соціально-економічного розвитку має бути деталізовано план життєзабезпечення і розвитку міста на рік. А вже після цього, для забезпечення виконання програми слід затвердити бюджет. Ми переламали цю ситуацію в 2012 році – спочатку приймали програми, а потім бюджет, але оскільки, на превеликий жаль, немає правонаступництва і спадковості у владі, в 2014 і в 2015 році знову втратили цю процедуру і цей порядок. Знову у нас прийнятий бюджет без програми.
- Повертаючись до вашої роботи в мерії – що із заплановано не вдалося зробити?
- Не зовсім довели ми до кінця, чи в силу часу, чи в силу того, що не знайшли повного розуміння з депутатським корпусом, освоєння коштів по житловому фонду. Я хочу ще раз закцентувати увагу, що кошти в житловий сектор, і наполягаю на тому, щоб їх виділяли тільки при умові створення ОСББ. Навіть політика держави повертається сьогодні саме в це русло, вони сьогодні відпрацьовують інститут старших по будинку на законодавчому рівні. Треба поставити в рівні умови людей, які платять податки в будь-якому населеному пункті, незалежно від того, чи ця людина проживає в приватному секторі, чи ця людина проживає в багатоповерховому житловому будинку. Тому що в приватному секторі такому ж самому платнику податків жодної копійки жодного разу ніхто не дає ні на що: ні на кран, ні на трубу, ні на дах, ні на прибудинкову територію. Абсолютно нічим від них не відрізняються люди, які живуть в приватизованих квартирах. На законодавчому рівні визначено, що все приналежне майно в приватизованих квартирах житлового будинку, я маю на увазі сходові клітини, прибудинкова територія, дах, стіни, знаходиться в спільній сумісній власності, не в користуванні. Тобто громадяни, які мешкають в цих квартирах, повинні взать на себе відповідальність за утримання цього майна. Так, міська рада повинна допомогти і закон це дозволяє – при створенні ОСББ зробити капітальний ремонт житлового будинку, але передати на утримання громаді, яка проживає в будинку. І останній рік нам це вдалося, ми прописали, що виділяєм кошти в житлову сферу тільки при умові створення ОСББ. На жаль, сьогодні, знову ж таки, це втрачено, цього немає в бюджеті.
- За три роки моєї роботи чимало зроблено, багато проектів в силу часу і обставин залишились розпочатими, сподіваюсь вони будуть продовжені. В стадії завершення залишився Генеральний план, необхідно було допрацювати останній розділ. Розпочата робота по розробці зонінгу та детального планування територій. Для розробки містобудівної документації в 2013 році було повністю поновлено картографічну зйомку міста у цифровому форматі. В складі містобудівної документації розпочато розробку плану земельно-господарського устрою міста. Вся ця робота потребує продовження.
Не затвердженими залишилися межі міста, які не переглядалися з 60-х років минулого століття. Ми розпочали і завершили всю підготовчу і польові роботи. В 2012 році з’явилися межові знаки по всьому зовнішньому контуру адміністративних меж міста, необхідно закріпити їх рішенням сесії. Розпочато роботу по розширенню адміністративних меж міста. Розроблено проекти землеустрою по приєднанню земель сільських рад, що межують з містом, до міських і цю роботу слід продовжити.
Одним із найболючіших питань є стан житлово-комунальної господарства. Постійне латання дахів чи прибудинкових територій в житловому секторі глобально проблем не вирішує. Тому слід особливу увагу звернути на запропонований державою механізм утримання житлового фонду власниками через створення інституту ОСББ. На законодавчому рівні визначено, що в багатоквартирному житловому будинку, де квартири приватизовані все приналежне майно (сходові клітини, прибудинкова територія, дах, зовнішні стіни, внутрішньо будинкові мережі та ін..) знаходиться в спільній сумісній власності жильців, не в користуванні. Тобто громадяни, які мешкають в цих квартирах, повинні взяти на себе відповідальність за утримання цього майна. Так, міська рада повинна допомогти і закон це дозволяє – при створенні ОСББ зробити капітальний ремонт житлового будинку та передати на утримання громаді, яка проживає в ньому, а жильці самі визначать організацію для забезпечення поточного обслуговування будинку. Таким чином, кошти на капітальний ремонт житлового господарства доцільно виділяти лише при умові створення ОСББ. З року в рік міський бюджет вивільняв би кошти на інші потреби, в тому числі на капремонт чи благоустрій обєктів загального користування.
Крім цього, фінансування капітальних видатків проводиться з міського бюджету. Тому необхідно створити рівні умови для людей, які платять податки в міський бюджет, незалежно від того, чи ця людина проживає в приватному секторі, чи в багатоповерховому житловому будинку. Тому що в приватному секторі такому ж самому платнику податків жодної копійки ніхто не дає ні на що: ні на кран, ні на трубу, ні на дах, ні на благоустрій прибудинкової території. І нам вдалося переконати депутатський корпус при формуванні бюджету на 2014рік . Кошти на капремонт житлового господарства були виділені тільки при умові створення ОСББ. На жаль, сьогодні цей проект не отримав свого продовження.
- У міськвиконкомі ви ще курували земельні питання, контролювали надходження орендної плати за землю.
- Наша каденція прийшла при зборі земельного податку, включаючи і оренду землі, приблизно 27 мільйонів, до 30 мільйонів. Я звільнялася з роботи – ми вже збирали 46 мільйонів, цифри говорять самі за себе. Ми багато зробили для того, щоб інвентаризувати землю і заставить користувачів платити за цю землю. В земельному управлінні ми теж зробили багато, величезна робота була проведена з нашими «сусідами» - тими сільськими радами, які входять своїми клаптиками землі в місто Житомир, для того, щоб приєднать ці землі. Але, на жаль, не встигли. Наприклад землі Оліївської сільської ради у нас на вул.Генерала Потапова – це межи міста Житомира, але в середині є клаптик землі, таких дев’ять клаптів у нас є. Ми вже повиготовляли всі проекти землеустрою, добилися погодження трьох сільських рад. Сьогодні ця робота не поводиться уже більше року, руху в тому напрямку абсолютно ніякого немає, хоча це треба обов’язково довести до кінця. Другий напрямок в земельному управлінні – це межі міста, вони з 1961 року не встановлювались і не переглядалися. Величезна робота була проведена по виготовленню проекту землеустрою, ми ці межі встановили і забили стовпчики – межові знаки по всьому контуру міста Житомира. Тобто, межі встановили, але проект землеустрою так і не затвердили, знову ж таки – не вистачило часу. І я, сподіваючись на спадковість влади, думаю, що цю роботу хтось доведе до кінця.
- Так, разом з управлінням регулювання земельних відносин вдалося чимало зробити в плані інвентаризації земель міста та справлянні плати за користування землею. В 2010 році ми розпочинали цю роботу при зборі плати за землю приблизно 27 мільйонів гривень. А за 2013 рік ми вже зібрали більше 46 мільйонів, цифри говорять самі за себе, проте робота в цьому напрямку має продовжуватись.
- Міська влада своєчасно не затвердила земельний податок і податок на нерухомість – це від нерозуміння наслідків чи свідоме популістське рішення перед місцевими виборами?
- Моя суб’єктивна точка зору – я не думаю, що це популістське рішення перед виборами, тому що міський бюджет не мусить постраждати, це ж доходи міського бюджету і це був би злочин, якби це робилось свідомо. Я думаю, що швидше від незнання і від нерозуміння. Якби це не було прикро і тут (немає) нічого особистого і абсолютно ніякої критики, але на сьогоднішній день в міській раді зустрічається надзвичайно багато рішень, які або прямо суперечать закону, або не зовсім відповідають. Тому мене не зовсім дивує позиція неприйняття цих ставок і я думаю, що це швидше від незнання наслідків неприйняття такого рішення.
- Я не думаю, що це популістське рішення перед виборами, тому що міський бюджет не мусить постраждати, це ж доходи міського бюджету і це був би злочин, якби це робилось свідомо. Я думаю, що швидше від нерозуміння. В проекті міського бюджету ставки податку на нерухоме майно і земельний податок були, навіть обговорювались на бюджетних слуханнях, проте з розгляду були зняті самими депутатами. На жаль, на сьогоднішній день в міській раді та виконавчому комітеті зустрічається досить багато рішень, які або прямо суперечать закону, або не зовсім йому відповідають. Тому неприйняття податків і ставок швидше від незнання наслідків неприйняття такого рішення.
- Юридичний департамент – один з тих, який ви курували. Виходить що зараз в міській раді не залишилося фахових юристів, які можуть пояснити наслідки прийняття чи не прийняття рішень?
- Мабуть так.
- Це питання до міської ради.
- Ви зараз є членом міськвиконкому, раніше були членом виконкому по посаді, але потім могли від цього відмовитись, Володимир Дебой так і зробив. Чому ви залишилися, навіщо це вам?
- Було бажання написать заяву і вийти зі складу виконкому, з іншої сторони я була живим свідком прийняття, як вже казала, не зовсім законних рішень, або рішень, які прямо суперечать закону. І вирішила для себе, що я не можу залишить виконком без свого слова, яке було б хоча б одним правильним словом, таким, що відповідає закону, незалежно від того зреагують на це члени виконкому чи ні. Я сторонник того що люди, які приймають рішення, просто зобов’язані мати чи економічну, чи бухгалтерську, чи юридичну навіть не освіту, а обізнаність.
- Робота у виконкомі назавжди змінила моє ставлення до регіональної та муніципальної політики. Надто багато проблем міста та людських проблем є невирішеними, як людина відповідальна і добросовісна я не можу бути байдужою. Я також Житомирянка, це і моє місто, тут живуть мої рідні, близькі, мої друзі, знайомі.
З іншої сторони, як я вже казала, є випадки прийняття неправомірних рішень. І вирішила для себе, що я не можу залишить виконком, я маю сказати своє слово на захист закону та захист інтересів тих осіб, щодо яких такі рішення приймаються. Один мій друг сказав, що слід говорити не зважаючи на те, чують тебе чи ні, важливо, щоб ти говорила. Біблія починається з того, що «спочатку було слово». І в його словах правда .
- Цей склад виконкому – це спадок Володимира Дебоя, який на сесії 25 лютого минулого року запропонував зробити «народний виконком» з таким складом.
- А в нього був вибір запропонувать інший виконком?
- Цей виконком був сформований рішенням цієї ради. На фоні революційних подій.
- Я не знаю. В нього був вибір?
- Судячи з подій, які відбувалися на тій сесії, іншого вибору в нього просто не було. Це був прояв демократії, яку так вимагали тоді на сесії і депутати, і активісти. Повертаючись до нинішнього виконкому: моє суб’єктивне переконання – людина, яка прийшла голосувать за рішення, за яким стоїть доля міста або доля окремої людини, вона має свідомо, зі знанням приймать рішення відповідне. На жаль, сьогодні я спостерігаю картину у виконкомі коли люди цих знань не мають, і їм цих знань з трибуни виконкому не дають. Дають проект рішення і підкріплюють це тим, що от така суспільна необхідність, його треба прийнять. Навіщо прийнять – немає нічого: немає слайдів, немає аналітики, немає діаграм, немає порівняння, немає чіткого пояснення навіщо це рішення. Інколи виступаєш (на виконкомі), а коли тобі в спину звучить «26, рішення прийнято», то руки опускаються. Багато з ким спілкуюся з приводу того, як до людей донести правду, як до людей донести повагу до закону, бо сьогодні не тільки в стінах міської ради і в стінах виконкому, навіть в державі просто спостерігаю повну неповагу до Конституції, до законів, які прийняті на підставі цієї Конституції. Один мій товариш сказав, що не слід виходить з виконкому, навіть не важливо чують тебе чи не чують, важливо, щоб ти говорила, Біблія починається з того, що «спочатку було слово». І його слова для мене були такі показові, що я вирішила залишитися.
- Ви кажете, що приймаються незаконні рішення, ви опротестовували їх?
- Я пишу свої заперечення або зауваження, пишу свою окрему думку до проектів рішень і це здається в протокольну частину. Президент (Петро Порошенко) так з гордістю підписав закон про внесення змін до закону про прокуратуру і сказав, що як рудимент радянського законодавства в нас зникла функція загального нагляду прокуратури за дотриманням законодавства. На сьогоднішній день цю функцію загального нагляду за дотриманням законодавства навіть при прийнятті рішень не виконує ніхто. На превеликий жаль сьогодні практично ніхто не може опротестувати рішення, прийняте органом місцевого самоврядування. Я, як член виконавчого комітету, при опротестуванні цього рішення до суду маю довести чи порушене моє особисте право (як громадянина) або мій охоронюваний законом інтерес, а довести це дуже важко. Тобто присутність прокурора на сесійних засіданнях та засіданнях виконкому ні на що не впливає. Незаконне рішення, якщо воно ще не почало виконуватися, може скасувати сам виконком або міська рада.
- В 2014 році прийнято новий Закон «Про прокуратуру», згідно з яким зникла функція загального нагляду прокуратури за дотриманням законодавства в тому числі і при прийнятті рішень органами місцевого самоврядування. До цього часу прокуратура здійснювала постійний контроль за законністю всіх рішень і у випадку виявлення порушень складала акти прокурорського реагування у вигляді подань про усунення порушень, протестів на акти органів місцевого самоврядування та ін. крім цього, прокуратура була наділена правом звернення до суду в інтересах держави щодо скасування незаконних рішень, реалізовуючи гарантії Конституції на всемірне утвердження верховенства закону та зміцнення правопорядку. Сьогодні такого права не має ніхто. Крім того, право подати позов має лише особа, яка доведе суду, що прийнятим незаконним рішенням порушено її особисте право або її охоронюваний законом інтерес, а довести це надто складно, особливо якщо рішення носить не локальний а загальний характер. Незаконне рішення, якщо воно ще не почало виконуватися, може скасувати сам виконком або міська рада.
- За рік була практика відміни незаконних рішень?
- Не було жодного.
- Після звільнення Володимир Дебой пішов «на біржу», ви теж отримували допомогу по безробіттю?
- Так.
- Вам пропонували роботу у центрі зайнятості?
- Пропонували (посміхається),на заводі огороджуючих конструкцій комплектувальником і упаковщиком.
- Пропонували. На жаль не за фахом (посміхається).
- А яка у вас освіта?
- У мене три вищих освіти – вища юридична, вища бухгалтерська і я ще до того всього фармацевт.
- У мене три вищих освіти – юридична, бухгалтерська і фармацевтична.
- Ви зараз працюєте?
- Я приватний підприємець, адвокат.
- Ви говорили про команду Володимира Дебоя, а зараз ви спілкуєтеся з командою?
- З Володимиром Михайловичем спілкуємось рідко в силу його зайнятості і моєї зайнятості, з Наталею Петрівною (Леонченко, теж колишній заступник мера) спілкуємося частіше, ми живем поряд, частіше бачимося.
- Спілкуємось, але рідко.
- Ви можете оцінити роботу свого наступника на посаді першого заступника мера Сергія Сухомлина?
- Мені тяжко оцінювать свого наступника, хоча 27 лютого минулого року я абсолютно щиро передала йому свою посаду і запропонувала, що якщо буде щось необхідно чи треба щось підказати, попрацювати разом – я готова прийти і передать свій досвід. На жаль, з
