Інтерв'ю

Сергій Мірошніков про перейменування вулиць у Житомирі: настрої людей та хто за це буде платити

16 червня 2015, 12:05

 Депутат Житомирської міської ради Сергій Мірошніков, який в лютому минулого року був ініціатором перейменування вулиці Московської на Небесної сотні, в інтерв’ю Житомир.info розповів про інші перейменування топонімів у місті та громадські слухання з цього питання.

- Ви були ініціатором перейменування вулиці Московської на вулицю Небесної сотні. Чи виступили б ви з такою ініціативою зараз, через рік?

- Звичайно виступив би, звичайно. Яке питання, така і відповідь – виступив би.

- Є думки, що Московська для цього не зовсім підходить

- Скільки людей стільки й думок. Є люди, які підтримують, є люди, які не підтримують. Є люди, які взагалі говорять: на сьогоднішній день це не на часі. Більшість моїх знайомих і людей, з якими я спілкуюсь, вони підтримують і вважають, що давним-давно потрібно було змінити всі назви всіх вулиць радянської епохи, щоб не було навіть у думках людей і згадки, що ми можемо повернутись назад. Я особисто вважаю, що неможливо рухатись вперед, дивлячись назад. Тому вулиця Небесної сотні з’явилась в Житомирі і це досить важливий такий був крок від міської ради. Не так важливо хто це ініціював, важливо,що міська рада це підтримала і, загалом, більшість житомирян підтримала. Хоча, звісно є люди, які вважають, що треба було йти якимось іншим шляхом, але ми вже йдемо цим шляхом.

- Днями якраз були громадські обговорення про перейменування 11 вулиць в Житомирі. Які взагалі настрої людей, бо на одне з громадських обговорень навіть довелось викликати міліцію

- Ну, не викликати міліцію. На другому дні громадських обговорень стався такий прикрий випадок, коли людина похилого віку, прихильник комуністичної ідеології, палицею вдарив жіночку, яка була прихильницею націоналістичних рухів. Здається, вона сиділа між представниками Правого сектору. І представники Правого сектору говорять, що комуністи їх підбурювали до бійки, представники прихильники Комуністичної партії, кажуть, що ті на них говорили. Ну, і це закінчилось такою короткою, на щастя без крові, бійкою. І на наступний день, на останній день слухань ми, щоб застрахуватись від таких випадків, ми запросили, щоб була міліція.

- А як взагалі настрої людей?

- Ну, ці громадські слухання були напевно найбурхливішими в історії міста. Три дні вони тривали і за три дні, я так нарахував, більше 400 людей прийшли на громадські слухання. Це надзвичайний випадок в історії Житомира. Я знаю дужу багато різноманітних громадських слухань, ну, за винятком випадків коли вирішувалися питання ринків і коли приходили люди з ринку, коли були такі активні і масові громадські слухання, більше таких слухань не було. Більше 400 житомирян прийшли, висловилося в мікрофон більше 200 осіб. Висловлювалися багато і різні думки. Дуже багато людей висловлювалися в підтримаю перейменування, переважна більшість виступаючих та присутніх виступали на підтримку тієї ідеї, що потрібно перейменувати вулиці, які носять імена та назви предметів і діячів комуністичної епохи в нашій країні. Багато людей висловлювались, щоб називати вулиці тільки іменам мешканців Житомира, видатних особистостей, які прослали себе в Житомирі і за межами. Мова йшла про Ріхтера, про Сльоту, про академіка Слуцького, про відомих краєзнавців. Багато було пропозицій. Були люди, які висловлювались, їх на мою думку було небагато, що зараз це не на часі, що є інші проблеми, що дороги погані, що не вистачає грошей на ЖКГ і все таке інше. І висловлювались люди, що не потрібно зараз міняти вулиці. Багато представників було від волонтерського руху, представників від всіляких політичних партій, скажімо так молодих політичних партій – «Свобода», Правий сектор, громадські об’єднання, Самооборона і таке інше. На тертій день слухань, вони представлялись вже не як представники Комуністичної партії, вони представились як Спілка радянських офіцерів, вони з половини слухань демонстративно піднялися, людина дала команду – всі вони встали і пішли, і їх оплесками випровадили із залу. Ну, загалом було цікаво, жваво, по-різному люди реагували. Але я для себе два основних моменти зазначив: це те, що дійсно основна маса житомирян виступає за те, що позбавиться від цих імен. З цим неможливо сперечатися, бо, наприклад, Котовський, який організовували і особисто брав участь у селі Базар, було таке повстання проти більшовиків і Котовський розстрілював, його підрозділ розстрілював і він особисто стріляв з пістолета в потилиці наших селян. І його ім'ям названа вулиця, одна з основних, містоутворюючих вулиць міста Житомир. Або Войков, наприклад. Я теж виріс в Радянському Союзі і пройшов школу радянську, і вивчав історію КПРС і ту історію, яку нам давали в тому вигляді, в якому вважали за потрібне політруки чи там політтехнологи і політики епохи комунізму. Природно, що зараз інформація кардинально в іншій кількості та якості знаходиться про нашу історію. І коли я почитав, вивчив історію Войкова, я, можна сказати, був під враженням. Тому що людина, яка особисто організовував розстріл царської сім'ї, потім вже після революції, після громадянської війни він був високопоставленим чиновником Комуністичної партії. І коли його вбили у Варшаві представники націоналістичних рухів, то православна церква російська видала спеціальний документ, в якому назвала вбивство Войкова «замахом на православну церкву», на цінності православної церкви. Ми дуже слабкі в тому плані, що знаємо погано історію.

- Питання, яке найчастіше задають люди – скільки це буде коштувати, за що треба платити людям, а на що підуть гроші з міського бюджету?

- Рік тому була перейменована вулиця Московська. Одним з головних питань, яке виставляли противники перейменування був саме ось це – фінансове. Пройшов рік. Ми там розраховували, працівники виконкому та співробітники фінансового департаменту та департаменту ЖКГ, порахували, що приблизно витрати, пов'язані з перейменуванням вулиці Московській, будуть коливатися в межах 20-30 тисяч гривень. І ми вже готові були робити відповідні правки в бюджет і виділяти ці гроші. Але за рік минулий навіть не довелося ще виділяти місту гроші. Процес йде, він не такий швидкий і одномоментний, але на сьогоднішній день місто ще не витратило фактично грошей. За інформацією житлово-комунального відділу, для того, що б людині поставили печатку в паспорті, що помінялася назва вулиці – це коштує 1 гривню або 1 гривню 20 коп. Прийти в паспортний стіл і вам поставлять цю печатку, якщо це вам потрібно. Ніхто людей не змушує. Якщо людина там в справах, в турботах або взагалі не цікавиться цим питанням, він ще 20 років може прожити з цим паспортом і ніхто його не буде силою гнати, щоб печатку в паспорті поставити. Враховуючи, що на сьогоднішній день прийняті Верховною Радою закони про декомунізацію суспільства, і те, що ми робимо зараз, якщо рік тому це була громадська ініціатива, то на сьогоднішній день це не ініціатива – це обов'язок. Ми протягом 6 місяців повинні перейменувати всі вулиці. Не тільки в Житомирі, але й по всій країні. Більше того, будуть перейменовані міста і, наскільки я розмовляв з депутатами Верховної Ради, на законодавчому рівні буде вирішено питання про звільнення від будь-яких платежів всіх людей, і юридичних осіб в тому числі, від будь-яких платежів, пов'язаних з перейменуванням вулиць. Якщо рік тому, коли вирішувалося питання про перейменування Московської я сам переживав за цей момент, я був упевнений, що знайдуться бажаючі «зрубати» грошей на цій темі і, знаючи наших людей, цього треба було очікувати. На сьогоднішній день, коли це йде вже в плані реалізації законів на рівні загальнонаціональному,  по всій країні, то я не сумніваюся, що при будь-якому розкладі будуть прийняті необхідні поправки. Це правильно, це справедливо, у всьому світі це називається «вимушена послуга». Тобто, не людина собі вирішила, що щось поміняти. Якщо ви вирішили поміняти собі місце проживання, то ви повинні прописку змінити і самі за це платите. Якщо людину змусила держава, то людина не повинна ні за що платити.

Повне інтерв’ю з Сергієм Мірошніковим дивіться на відео

Житомир.info

Матеріали по темі