Вихованець школи Лонського, бердичівлянин Дмитро Нікітін (тренер Ігор Лонський) наприкінці липня 2015 року став переможцем XIII літнього Європейського юнацького олімпійського фестивалю у Тбілісі, а перед цим виграв срібло на юнацькому чемпіонаті світу в Калі.
Ще один бердичівлянин і вихованець Ігоря Лонського - Олександр Баранніков - цього літа він став бронзовим призером юніорського чемпіонату Європи в Швейцарії.
Повернувшись в Україну, хлопці розповіли Житомир.info про свої успіхи на міжнародній арені та поділилися планами на майбутнє.
- Дуже задоволений змаганнями. Їхав в Тбілісі лише за перемогою. Хоча на юнацькому чемпіонаті світу в Калі було набагато складніше, і рівень організації там вищий. Хвилювався, але після Колумбії почував себе набагато впевненіше, - розповідає Дмитро Нікітін.
Загалом для Дмитра чемпіонат світу в Колумбії став першим міжнародним змаганням, а яких він брав участь, тому хвилювався. Але це не завадило хлопцю не лише піднятися на п'єдестал пошани, а й поставити свій особистий рекорд - підкорити висоту в 2.18 метри.
- Перед стартом старався відволіктися, читав книги, дивився телевізор. Намагався не думати про змагання.
- Дмитро, як ти взагалі почав займатися стрибками у висоту?
- В школі до мене підійшов тренер і запропонував. Спочатку сподобалося, але був час, що не хотів ходити. Але батько заставляв, щоб не тинявся по вулиці.
- Давно займаєшся?
- Вже шість років. Хочу стати професійним спортсменом. Зараз навчаюся в коледжі, а потім вступатиму на відділення фізичного виховання та спорту Житомирського державного університету імені Івана Франка.
- Після двох успішних стартів, які найближчі плани далі?
- До осені відпочиватиму. А з осені почну далі готуватися. Планую також поїхати на чемпіонат України. А вже на наступний рік хочу відібратися на юнацький чемпіонат Світу, який також буде в Тбілісі наступного літа.
Олександр Баранніков також задоволений результатом виступу в Швеції:
- Дуже задоволений результатом, бо до цього я постійно був четвертим - на юнацьких олімпійських іграх в Нанкіні і на чемпіонаті світу в Донецьку. В Швеції я нарешті дострибнув до п'єдесталу. Мій результат був 2.19, хоча особистий рекорд - 2.22.
- Чого не вистачило, щоб стрибнути вище в Швеції?
- Спочатку хвилювався, але коли зрозумів, що стрибнув на бронзу, то заспокоївся. Пробував стрибнути на 2.21, але не зміг її подолати.
- Порівнюючи із іншими стартами, як тобі змагання в Швеції?
- В Нанкіні було набагато все серйозніше.
- Встиг трохи побачити Швецію?
- Ми жили за 50 кілометрів від Ескільстуна, де відбувався чемпіонат, в Естеросі. Це маленьке місто, трохи там погуляли. Нічого особливого там не було.
- Які наступні плани?
- Зараз відпочиватиму. Наступного року в нас буде чемпіонат світу серед юніорів в Казані. Там потрібно покращувати свої результати вже.
- Як ти взагалі почав займатися стрибками?
- Мене зустрів на вулиці тренер і сказав, щоб я приходив на тренування. Спочатку не хотів, але потім все таки почав займатися. Батьки теж казали, що нащо воно тобі потрібно. Зараз вже десять років я стрибаю.
Більше дізнавайтеся з відеосюжетів.
Дмитро Нікітін
Олександр Баранніков
