Біля трьох місяців тому по Житомиру поповзли чутки – в районі паперової фабрики назріває екологічна катастрофа. Місцеві жителі стверджували, що діяльність Житомирського картонного комбінату є екологічно шкідливою, ініціативна група прийшла з плакатами на сесію міської ради. У відповідь на це, Житомирський міський голова Сергій Сухомлин створює робочу групу, народний депутат України Юрій Павленко робить запит на ім’я Генерального прокурора, на підприємство заходять численні перевіряючі органи, житомирські ЗМІ активно все це поширюють.
С того часу відбулося два засідання робочої групи, ЖКК надав всі затребувані документи, екоінспекція оприлюднила результати перевірок: показники забрудненості повітря в мікрорайоні «Паперова фабрика» набагато нижчі, ніж в цілому по місту. Представники міської влади підсумовують – до ЖКК питань не залишилось, все у правовій площині і межах встановлених норм.
Розставити всі крапки над «і» спробував директор ЖКК Олег Карпека.
-Перш за все – щодо підсумків конфлікту навколо комбінату: Ваше ставлення до всього цього, як розгортається ситуація і що далі?
Мені важко назвати все те, що відбувається, конфліктом. На мою думку, це більше схоже або на якесь абсурдне непорозуміння, або ж навпаки – на цілеспрямовану дискредитацію підприємства. Мушу визнати, як тільки розпочалася ця хвиля, ми не надали цьому значення. Всі, хто мене знають, розуміють – я людина спокійна. Але коли тебе звинувачують у всіх смертних гріхах, при чому, абсолютно безпідставно, то першою реакцією моєю було намагання щось довести. Зрозумійте, ми розвиваємо підприємство, знаходимо іноземних інвесторів, вкладаємо сотні мільйонів гривень в інноваційні, абсолютно екологічно безпечні технології, даємо роботу більше ніж 700 людям, платимо великі податки та відрахування. А тут приходять люди і звинувачують тебе в тому, що у них важко хворіють діти, і причиною цього є токсичні викиди твого підприємства. Для фахівців-екологів такі звинувачення є апріорі абсурдними.
Так, нам відомо, що екологічна інспекція констатувала, що у підприємства проблем із викидами та відходами немає. Але як так сталось, що ці міфи поширювались так швидко, де ви втратили контакт із громадою?
Для нас самих це питання. Бо кожний, хто обізнаний з фізикою і хімією на рівні 9 класу, розуміє, що при вторинній переробці макулатури (а ми тільки її переробляємо) не може бути жодних токсичних відходів. Так само це стосується і викидів. Ми ухвалили стратегічне рішення зменшити споживання природного газу і перейти на відновлювальні джерела енергії. У нас працює 2 котли іноземного виробництва, які відповідають всім європейським екологічнім вимогам. Паливом для котлів є екологічна чиста щепа – залишки переробки деревини. І де тут викиди? Екологи, що регулярно перевіряють всі показники підприємства, констатують – рівень забрудненості навколо підприємства менший ніж у центрі Житомира!
Просто люди мабуть не чули про Кіотський протокол, тому і лякають самі себе і один одного. А викиди СО після спалювання тріски менші, ніж при спалюванні газу, і в сотні разів менші, ніж при спалюванні мазуту, який був основним паливом старої паперової фабрики ще 25 років тому.
Займаючись розвитком підприємства, впроваджуючи всі ці сучасні, інноваційні екологічні технології, ми були впевнені, що це автоматично стане відомо громаді. Тому, коли почали народжуватись та поширюватись всі ці міфи, ми були дуже здивовані. І це ще м'яко кажучи. Але потім зрозуміли, що наша помилка в тому, що ми обмаль часу та зусиль приділяємо інформуванню про діяльність нашого підприємства. Почали спілкуватися із працівниками, мешканцями мікрорайону, з'ясовувати, як таке могло статися. І в результаті вийшли на необхідність впровадження власної повноцінної системи колективно-соціальної відповідальності.
Цікаве рішення, але спочатку давайте закінчимо з екологією: питання лісу та відходів, взагалі екологічності виробництва.
Щодо екологічності виробництва. Можливо у когось є недовіра до українських екологів, державних наглядових органів, але я наведу більш показові аргументи. Завдяки нашим іноземним інвесторам, ми активно виходимо на європейські ринки. А ви самі розумієте, які там вимоги до якості та безпеки продукції. І в цьому контексті ЖКК – унікальне підприємство. Ми отримали сертифікати ISO 9001, ISO 14001, ISO 19011, а також сертифікат FoodSafetySystem– FSSC 22000. Це означає, що незалежні експерти не тільки перевірили якість продуктів, які ми випускаємо, а також технологію і сировину.
Більше того, на комбінат періодично приїздять так звані «інспекції постачальника» від низки світових брендів, наших замовників. Серед них, наприклад, швейцарська компанія Nestle, американський холдинг McDonalds та інші. При чому перевіряється весь виробничий цикл. Австрійський інвестор ЖКК наполягає на тому, щоби підприємства групи претендували на найвищі стандарти якості. Зокрема, вже сьогодні ми перші в Україні отримали сертифікат харчової безпеки ЄС найвищого рівня.
Крім того, використання у виробництві однієї тонни макулатури, паперу і картону, заощаджує до 5 кубічних метрів деревини. Шляхом простих розрахунків ми приходимо до тези, що тільки за місяць своєї роботи комбінат зберігає 120 гектарів лісу.
До речі, щодо лісу довкола комбінату
Ми придбали землю на вторинному ринку – з других чи навіть третіх рук. Мова іде про дві ділянки з 126 розпайованих при попередній владі. Сумарно це 19 соток, придбаних за абсолютно комерційною ціною. Нам їх не виділили безкоштовно, що, до речі, практикується в усьому світі для розвитку підприємств. Цю землю ми придбали у приватну власність. Зараз там будується паркан із бетонних блоків. В планах на цій території - складувати щепу (екологічно чиста сировина для роботи котлів).
Перед тим, як купувати, отримали з Держгеокадастру офіційну інформацію про те, що на цих ділянках знаходяться тільки чагарники. Якби в документах Держгеокадастру на цих ділянках був ліс, то комбінат не зміг би їх придбати у власність.
Ми розуміємо, що у активістів можуть бути питання до процедури первинного розподілу всіх тих земельних ділянок, які були розпайовані ще 5-6 років назад. Ось цю проблему варто вирішувати в законному порядку - через прокуратуру, суди. До речі, висновки робочої групи міської ради були однозначні – у правовому полі питань до ЖКК немає.
Але я хочу сказати про інше. Активістам варто було б звернути увагу не тільки на питання землі, але і на проблему зачистки хворих дерев на масиві. Якщо цього не зробити найближчим часом – загинуть всі дерева, що ростуть поруч. І тут немає жодного зв’язку із роботою підприємства, потрібно бути просто більш уважним і послідовним.
Коли все це розпочиналось, чи не було у вас думки, що за цим стоїть щось більше, ніж просто протести громадськості. Просто з аналізу документів виходить, що правова позиція у вас – сильна, а хтось навмисне «розкачує ситуацію».
Чесно кажучи, це була перша думка, яку ми почали обговорювати. Справді, підприємство почало досить динамічно розвиватися. І подібні дії цілком вкладались в алгоритм того, що ми звикли називати рейдерством. Саме про це ми і подумали, коли почули, дуже дивні, на нашу думку, звинувачення. Думаю, що це припущення є хибним. Принаймні мені було б дуже прикро дізнатись, що ось цей порив громадської свідомості хтось спрямовує ззовні.
До речі, досить жорстку позицію зайняли представники Опозиційного блоку. І ця ситуація є дивною, адже відомо, що ось ця сумнівна схема із первинного відчуження землі ініціювалась саме силами, близькими до цих політиків. І зараз народний депутат Юрій Павленко (колишній керівник області) підтвердив тезу про шкідливість виробництва ЖКК та про контроль ситуації з їх боку.
Колись перший президент України Кравчук сказав – місце сидіння визначає точку зору. Напевно саме цим і пояснюється всі ці заяви Опозиційного блоку. Щодо розпаювання землі, я не можу сказати прямо, я не суд, у мене немає доказів. Але ж всі ми розуміємо, хто за цим тоді стояв. Тому пану Павленку варто було б просто переглянути свій записник і бухгалтерські відомості за той час. Може це б освіжило його пам’ять і, до речі, додало б ефективності при проведенні перевірки Генпрокуратурою за його запитом.
Що ж стосується висновку екоінспекції – ви самі все бачили. Це позитивний до ЖКК висновок, який чітко встановлював – з нашого боку немає порушень чи якогось перебільшення викидів.
Як Ви собі бачите подальший розвиток ситуації, що буде далі?
Далі, сподіваюсь, буде конструктивна робота. Як ви знаєте, ЖКК надало всі документи, які, відповідно до протоколу, хотіла бачити робоча група. Хочу звернуту увагу, що серед наданих документів є і такі, що мають ознаки комерційної таємниці. Думаю, небагато підприємств готові до таких кроків, прошу звернути на це увагу і відзначити. Протягом останніх тижнів на підприємстві днювали і ночували різного роду перевіряльники, це ускладнює роботу комбінату і найнеприємніше те, що формується важка атмосфера в колективі ЖКК. Наші працівники просто не розуміють, що відбувається і чому таке неадекватне ставлення з боку окремих, повторюю – окремих людей, які живуть в цьому районі. Значна частина наших працівників, керівників комбінату теж живуть в цьому районі, ходять одними вулицями і спілкуються з людьми. Значна частина мешканців так чи інакше пов’язані з комбінатом і дуже добре знають виробничий цикл, розуміють абсурдність тез про токсичні викиди від переробки макулатури.
Вся ця недостовірна інформація вже має негативні наслідки. Декілька партнерів ЖКК, з якими ми працювали більше 5 років, повідомили, що відмовляються купувати нашу продукцію з причин конкретно пов’язаних зі звинуваченнями в нашу адресу. Це вже принесе нам чималі збитки і зменшення податків у бюджет міста. Скажу більше: наші іноземні інвестори також висловлюють нерозуміння щодо цієї ситуації. І нам важко пояснити їм причини усього цього. Ми неодноразово звертались до робочої групи, міської влади з проханням якнайшвидше визначитися із висновками і дати нам можливість спокійно працювати. У свою ж чергу, повторюю, ми готові до нової якості діалогу з громадою .
Повертаючись до цієї теми - діалогу, стратегії колективно-соціальної відповідальності: як ви до цього прийшли, що вкладаєте в ці поняття?
Якби ми не ображались на інколи занадто емоційні виступи, а подекуди і звинувачення, визнаємо, що діалог із громадою слід проводити більш активно. Ми зрозуміли - весь цей галас виник через звичайну необізнаність і через нашу зайнятість виробництвом.
У 60-х роках паперова фабрика почала забудовувати цей район. Значна кількість житлових висоток, інфраструктура, дитячий садочок - все це будувалось фабрикою. У важкі 90-ті відбувався розвал економічної та соціальної складової. Підприємство збанкрутіло і закрилося, так само як більшість інших заводів Житомира. Якби в 2005 році ми не придбали те, що залишилося від паперової фабрики, яка 5 років до того стояла і на якій працювало 3 людини (директор, головбух і охоронник), не відродили нове, сучасне підприємство, на якому зараз працює і регулярно отримує зарплатню більше 700 людей, цей район міг бути схожим на район біля хімволокна або верстатів-автоматів. Тобто, міг стати депресивним у всіх розуміннях цього слова, тут не було б життя. Але ми вистояли, змогли знайти інвестора і зараз розвиваємося. І при всьому цьому ми були зосереджені виключно на проблемах виживання.
Прийшов час активізувати соціальну відповідальність бізнесу. Визнаю, ми це робимо вимушено. Відсутність соціального діалогу призводить до тих проблем, з яких ми розпочали. Але це ще не все. Ми зіткнулись з проблемою нестачі кваліфікованих кадрів. Почали працювати з навчальними закладами, підвищувати кваліфікацію власних працівників. У нас є питання взаємодії з місцевою владою, які вирішуються теж не дуже просто - у кожного свої інтереси. Тому ми приходимо до необхідності формування комплексної стратегії колективно-соціальної відповідальності.
Що ми в це вкладаємо? Якщо коротко - буде програма спільних дій бізнесу (на першому етапі тільки ЖКК, а потім може будемо долучати й інші підприємства), влади (міський голова, міська рада) та громади району і міста. Необхідно визначити пріоритетні проблеми району та сформувати спільну програму їх розв'язання.
Якщо громада і ми разом із владою визначимо необхідність озеленення та благоустрою мікрорайону - ми готові до цього долучитись. Більше того, в наших планах вже сьогодні, без фінансової допомоги з боку міста, але за участю громади - первинний благоустрій скверу, який колись ми добровільно і безкоштовно передали місту. Ми розглядаємо можливість укладання шефської угоди з дитячим садочком, який колись будувався паперовою фабрикою. Переконані, що інститут шефської угоди - це той механізм, який слід відновлювати та поширювати. Окремо розглядається власна екологічна програма, з висадкою саджанців, створенням дитячої іменної алеї. Шукаємо місце під бювет, обраховуємо цей проект. Для нас все це серйозно, не для галочки, це в наших інтересах!
Масштабні плани. Ви вже їх обговорювали з громадою чи з владою? Яка реакція?
У нас було декілька розмов із представниками цієї ініціативної групи, що підняла цю «хвилю». Але, на жаль, до конструктивну справа не дійшла. Я терпіти не можу, коли з мене щось витягують, диктують умови, виламують руки... Але впевнений, що ми знайдемо спільну мову із конструктивною більшістю району. Зараз ми завершимо формування проекту повноцінної стратегії КСВ, і вже потім винесемо її на обговорення, експертне та публічне.
Ви говорили про те, що багато уваги приділяєте економічному розвитку підприємства. Що таке сьогодні ЖКК та які ваші плани?
Я би дуже хотів сказати однозначно, що ми пройшли період виживання. Але я займаюсь бізнесом з 90-х років, тому краще перестрахуюсь. Наведу просто декілька цифр та фактів, а ви вже робіть висновки. На комбінаті працює біля 700 людей, жителів Житомира та області. Значна частина наших працівників проживає в цьому районі. Середня заробітна платня по підприємству – більше 9000 грн. Цей показник – один із найвищих по області. Партнерами ЖКК виступають підприємства з 30 країн світу: США, Канада, Польща, Італія, Данія, Ізраїль, ОАЕ та інші. До державного та місцевих бюджетів ТОВ «ЖКК» у вигляді податків та зборів щомісячно сплачує біля 5 млн грн, це більше 60 млн на рік. Загальний обсяг інвестицій за останні 7 років склав більше 20 млн євро.
Продукція підприємства пройшла європейську сертифікацію за цілою низкою напрямків. Зокрема, підприємство було сертифіковано по ISO 14001:2015 (системи екологічного менеджменту, програми харчової безпеки, виробництво харчової упаковки). Також проведений сертифікований аудит по стандартам ISI 22000: 2005 та виданий сертифікат Євросоюзу (Німеччина) - «Система управління безпеки харчових продуктів». Європейська сертифікація продукції комбінату є найпоказовішим прикладом високих екологічних стандартів роботи підприємства.
На підприємстві встановлене сучасне, унікальне для України устаткування. Зокрема, у 2014 році введено в експлуатацію перший твердопаливний котел. Зараз добудовується та тестується другий твердопаливний котел виробництва відомої кампанії Нест із контрольним обладнанням Сіменс. Проводиться модернізація паперової машини.
Що говорить ваш австрійський інвестор щодо ваших планів впровадження практики КСВ?
Тут ми маємо повне розуміння та підтримку. Колективна соціальна відповідальність - це звична практика для європейського бізнесу. Більше того, така стратегія – ознака динамічного розвитку компанії. І якщо б ми, наприклад, говорили про перспективу виходу комбінату чи всієї групи на ІРО, то це було б обов’язковою умовою.
Але якщо простіше, наші інвестори обізнані щодо історії розвитку підприємства, вони усвідомлюють, що ЖКК – це невід’ємна частина міста та громади. Значна частина керівництва та працівників живе біля комбінату і сьогодні, напевне, прийшов час, коли доля подальшого розвитку і району, і міста, залежить від ефективного діалогу між владою, бізнесом і громадою.
