Олег Дзюбенко – депутат Житомирської обласної ради, перший заступник голови. Родом з Малина. Вищу освіту здобув у Національному аграрному університеті та отримав кваліфікацію інженера лісового господарства. У 2018 році в Житомирському державному технологічному університеті отримав кваліфікацію магістра публічного управління та адміністрування. Депутат Житомирської обласної ради минулого скликання.
День місцевого самоврядування 7 грудня – це привід не лише згадати та привітати людей, які причетні до роботи місцевих рад. Місцеве самоврядування – це насправді про шлях, який долає Україна від тоталітарного совка, де хтось вирішує, як жити всім, до суспільства, де влада і люди живуть за законами, де громадяни мають можливість впливати на рішення влади. Шлях виявляється важким, надто важким, але спадку, який застряг у нашому житті, ми маємо позбутися.
З керівником Житомирської обласної ради Олегом Дзюбенком розмовляємо про роботу і проблеми ради, про зміни, які мають відбутися, щоб забезпечити законність та прозорість самоврядування. Згадуємо, що історія самоврядування насправді – це не «всю владу радам», а традиції, які складалися по крихтах, але з давніх часів.
- Звичайно, варто згадати, що традиції самоврядування зародилися на землях сучасної України давно – напевно, всі знають про існування Магдебурзького права. Воно регулювало багато питань. Якраз це дозволяло містам звільнитися від управління феодалів та обирати власні органи самоврядування та суд. Середньовічна система правил надавала змогу створювати магістрати, керувати містами через виборні органи. Тоді ж встановлювалися правила для торгівлі, ремісників та багатьох інших сфер життя. Житомир отримав Магдебурзьке право у середині XV століття – історики називають 1444 рік. До речі, це сталося на декілька десятків років раніше, ніж у Києві. Загалом, Магдебурзьке право існувало на різних територіях України понад 500 років і це багато про нас говорить.
Місцеві ради в незалежній Україні з'явилися на базі закону «Про місцеве самоврядування в Україні», ухваленого 7 грудня 1990 року Верховною Радою Української РСР. Цей закон заклав основи системи місцевого самоврядування, проте сучасний статус рад сформувався вже після проголошення незалежності 24 серпня 1991 року.
- На сесії Житомирської обласної ради було прийнято звернення до Верховної Ради та Кабміну про повернення бюджетних повноважень обласним і районним радам, які обмежені у період дії воєнного стану. Чим викликане таке звернення?
- Під час воєнного стану (відповідно до Постанови КМУ від 11.03.2022 р. №252) розпорядження коштами бюджету здійснюються військовими адміністраціями, адже в умовах війни це надзвичайно важливо для оперативного, належного та безперервного вирішення питань та проблем, більшість з яких були нагальними. Три з половиною роки ми працювали у такому режимі. Депутати підтримували обласну військову адміністрацію, працювали в умовах та обставинах, що склалися. Житомирська обласна рада, розуміючи виклики війни, максимально працювала в одному ключі з військовою адміністрацією.
Проте зараз депутатам стає все важче пояснити людям, які нас обрали, чому ми не можемо вплинути на вирішення тієї чи іншої проблеми у районах та громадах області. Депутати обласної ради не завжди можуть дати відповідь навіть на прості питання, адже вся інформація знаходиться у військовій адміністрації.
Робота над бюджетом, його розподілом та галузевими програмами відбувається без депутатів обласної ради. Рішення приймаються одноосібно, тому що рада залишилася з обмеженими повноваженнями, хоча саме обласні ради мали затверджувати програми розвитку та галузеві програми і контролювати їхнє виконання.
Ми намагалися вибудувати комунікацію з адміністрацією щодо більш прозорого, більш зрозумілого прийняття рішень стосовно бюджету, але наші спроби були прийняті, скажімо так, досить неоднозначно. Їх сприйняли як спроби щось там собі забрати, перехопити. Ось причини звернення до Верховної Ради та Кабміну.
Як мінімум, ми зафіксували позицію Житомирської обласної ради, звернулися до Верховної Ради та Кабінету міністрів України, щоб вони зрозуміли, що є і таке бачення.
- На який результат ви очікуєте після звернення?
- Прогнозувати позицію Кабміну та Ради ми не можемо, взагалі ми не дуже часто і звертаємося до «київських пагорбів» з різного роду проханнями, ми не зловживаємо. Сподіваємося, що наше звернення допоможе вирішити загальну проблему, адже не одна наша область зверталася з такими пропозиціями. Було звернення від Львівської обласної ради. Загалом до Кабінету міністрів та Верховної Ради України із аналогічними пропозиціями зверталися Тернопільська, Полтавська, Черкаська, Рівненська та інші обласні ради. Зверталися свого часу також асоціації, наприклад, Українська асоціація районних та обласних рад. У цих зверненнях наголошується, що обмеження бюджетних повноважень місцевого самоврядування призводить до послаблення контролю за місцевими бюджетами, до централізації влади, знижує довіру до влади, і, як наслідок, формується громадська думка про неефективність використання бюджетних ресурсів на регіональному рівні.
- Пане Олеже, розкажіть, будь ласка, в яких областях під час воєнного стану ради співпрацюють разом з адміністрацією і беруть участь у формуванні бюджету? Тобто в них залишилися повноваження, які були до війни…
- Тут є чітка інформація, що Дніпропетровська обласна рада, Закарпатська, Івано-Франківська та Кіровоградська обласна рада три воєнні роки погоджували бюджети своїм адміністраціям. Тобто адміністрації вносили бюджети, обласні ради погоджували їх на бюджетній сесії.
На початку грудня у місті Буча відбувся форум «Реформи. Децентралізація. Євроінтеграція», організований Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Там також було порушене питання про те, щоб повернутися до моделі роботи обласних рад, яка існувала до війни. Адже у 2022-2024 роках була одна ситуація. Зараз є області, де доцільно повернутися до тієї моделі, яка була раніше. Ситуацію, коли військові адміністрації займаються війною, укриттями та допомогою військовим і водночас тваринництвом, - час змінювати. Звичайно, можна виділити значну частину фінансування для воєнних цілей, якою буде розпоряджатися виключно військова адміністрація.
- Які зміни щодо місцевого самоврядування варто очікувати найближчим часом?
- Цього року Верховна Рада України ухвалила низку ключових рішень для підтримки місцевого самоврядування та готує важливі законодавчі ініціативи, які посилять дієздатність громад.
Децентралізація для нас, для обласної ради, це, в першу чергу, знову ж таки, питання розподілу повноважень, питання створення виконкому обласної ради. Це змінить структуру обласних рад. Але це перспектива повоєнного часу. Очікуємо в першому півріччі 2026 року прийняття закону про розмежування повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Це позитивно вплине на якість виконання повноважень радами всіх рівнів та роботу державних адміністрацій. Адже це дозволить позбутися паралельної роботи, паралельних функцій та повноважень. Зараз військові адміністрації мають важливу функцію – це оперативна діяльність та оперативний контроль. Згідно з даними Міністерства фінансів, штатна чисельність працівників державних адміністрацій Житомирської області близько 1200 осіб. Величезний персонал. Для порівняння: у нас у обласній раді працює 64 депутати на громадських засадах та 40 працівників.
-Колись дуже жваво обговорювалося введення інституту префектів…
- Зараз питання зняте, законодавчо врегульоване і неактуальне.
- Про скандали і гроші. Нещодавно ви представили Положення про преміювання та встановлення надбавок керівникам комунальних закладів та установ, які перебувають у спільній власності територіальних громад Житомирської області. Незважаючи на довгу назву – це цікавий документ, адже в області вже були скандали з надмірними преміями для керівників. Після скандалів керівники більше не працюють, але суми вражають і досі…
- На жаль, були випадки надмірних премій, які отримували деякі керівники комунальних підприємств. Гроші отримували в той час, коли значна частина колективу жила на «голу ставку», а то й була відправлена у відпустку «за свій рахунок». Якщо коротко, то головне, щоб система преміювання була прозорою і справедливою для всіх: премії керівників мають відповідати рівню премій інших працівників і не перевищувати розумних пропорцій. Премія керівника має бути прив’язаною до середньої зарплати працівників. Премію потрібно спочатку дати нижній і середній ланці працівників, а преміювання керівника відбувається після того, як побачили використання фонду зарплати.
Документ був прийнятий на 28 сесії у листопаді цього року. Керівники підприємств мають провести аналіз діючих колективних договорів та привести їх у відповідність до вимог ухваленого положення.
- Нещодавно український парламент прийняв, а президент підписав закон, спрямований на забезпечення законності та прозорості в діяльності органів місцевого самоврядування…
- Так, це важливий закон, він визначить систему держконтролю за законністю рішень органів місцевого самоврядування, також передбачено механізми попередження правопорушень.
Вводиться багаторівнева система державного нагляду: за актами обласних рад — центральний орган виконавчої влади, який визначить Кабмін. За актами районних рад — обласні державні адміністрації; за актами сільських, селищних і міських рад — районні державні адміністрації.
Серед важливих змін – швидке реагування суду. Будуть внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства: зокрема, запроваджено окрему процедуру розгляду таких справ у стислі строки — протягом 15 днів від моменту відкриття провадження. Але закон запрацює через рік після скасування воєнного стану. Скажемо відверто, це закон на перспективу.
- Яким ви бачите місце обласної ради у системі влади у майбутньому?
- У складних воєнних умовах органи місцевого самоврядування продемонстрували, що децентралізація — не просто адміністративна реформа, а важливий чинник виживання і спротиву під час вторгнення.
Якби Україна залишалася з централізованою системою, багато процесів — гуманітарна допомога, адаптація послуг, підтримка переселенців, забезпечення безпеки на місцях — потребували б централізованих рішень через серйозно перевантажену державну машину. Місцеве самоврядування дало змогу реагувати оперативно; враховувати реальні потреби на місцях; мобілізовувати громаду, волонтерів та партнерів; зберігати соціальну стабільність і мінімальний рівень життя навіть у найскладніших умовах.
Україна буде повноправним членом Європейського Союзу. А система місцевого та регіонального управління буде приведена до європейських стандартів. Це значить, що основний центр прийняття рішень буде на найближчому до людей рівні — тобто у громадах.
А роль обласних рад у майбутній системі буде інша. Перше - не «контролювати бюджети громад», а інвестувати в розвиток регіону в цілому через регіональні програми, фінансування великих інфраструктурних проектів. Друге - виконання функцій стратегічного регіонального розвитку через розробку та затвердження регіональних стратегій розвитку, планування розвитку області, участь у програмах ЄС та транскордонних проектах. Третє - посилення ролі обласних рад як політичного представницького органу регіону в діалозі з центральною владою, захисті інтересів регіону в національних і європейських структурах.
Залишилося найскладніше і найважливіше. Закінчити війну та добитися справедливого миру.
Інтерв’ю взяла Лариса Бекета
