Світлану Ольшанську призначили на посаду заступника міського голови Житомира рішенням сесії 1 березня 2018 року. Відразу після призначення вона розповіла журналістам, що найголовніше її завдання – надходження коштів до міського бюджету. Чи вдається це виконувати, як цього року використовувалися кошти бюджету розвитку, скільки у міської ради комунальних підприємств і чи є серед них прибуткові – про це Світлана Ольшанська розповіла в інтерв’ю Житомир.info.
- Ваш перший коментар після призначення на посаду заступника був про наповнення бюджету. Вдається?
- Так. Якщо брати інформацію за 9 місяців, то в порівнянні з минулим роком, ми маємо збільшення власних надходжень на 21,6 %. Основним бюджетоутворюючим податком є податок на доходи фізичних осіб. Зрозуміло, що зросла мінімальна заробітна плата, але відбулось й збільшення кількості працюючих. До речі, в Житомирі відсоток підприємств, які сплачують мінімальну заробітну плату, досить незначний. Основні надходження формують ІП «Євроголд індестріз ЛТД», АТ «Житомиробленерго», ТОВ «Полісся – Продукт», ТОВ «Тедіс Україна», ПАТ «Житомирський маслозавод», ЗАТ «Житомирські ласощі», ТОВ «АТБ – маркет», ТОВ «Житомирський м’ясокомбінат», ТОВ «Житомирський картонний комбінат».
- Ви говорите про збільшення кількості працюючих, а всі жаліються, що немає кому працювати.
- На сьогоднішній день по місту Житомиру безробіття майже відсутнє. Якщо говорити про Житомирську область в цілому, то офіційно зареєстрованих безробітних лише 14 тисяч.
- Можливо тому, що люди їдуть на заробітки за кордон і не стають на біржу?
- Може бути й приховане безробіття, воно є в будь-якій економіці. Але надходження до міського бюджету показують, що збільшилась кількість працівників і заробітна плата.
- Яка середня зарплата по Житомиру?
- Близько 8 тисяч гривень.
- Ще за рахунок чого зросли надходження до бюджету?
- Порівняно з минулим роком, зросли надходження по платі за землю, не значно, але зросли. Одночасно з цим зменшилися надходження від земельного податку за рахунок того, що в державному бюджеті була передбачена пільга для залізниці в межах смуг відведення. І це дало зменшення на 10 мільйонів за рік. Нами було направлено дуже багато звернень щодо даного питання. Були публікації в пресі, що будуть знайдені якісь компенсатори для цієї суми, але на сьогоднішній день ми поки що цього не бачимо.
- Раніше була проблема з надходженнями акцизного податку, яка в цьому році ситуація?
- Надходження від акцизу у нас трішки зменшилися у порівнянні з минулим роком: від запланованого ми недовиконали план по акцизному податку на 2 мільйони. На сьогоднішній день законодавство щодо реалізації підакцизних товарів дуже лояльне. Якщо раніше боялися, переживали, давали фіскальні чеки, ставили касові апарати, то сьогодні, коли приходить податкова, перший раз – це штраф у розмірі 1 гривня, на другий раз – в розмірі купленого товару.
- Яка зараз співпраця з податковою?
- Співпраця у нас налагоджена, ми проводимо дуже багато спільних заходів, нарад. При департаменті бюджету та фінансів міської ради створено відділ з питань додержання законодавства про працю. Згідно рішення виконавчого комітету створено робочу групу, яка включає представників управління Пенсійного фонду, Житомирського міського центру зайнятості, Фонду соціального страхування, долучаються представники податкової. Робоча група проводить відвідування суб’єктів господарювання та надає консультації. Як результат ми бачимо, що після таких зустрічей працівники оформлюються офіційно (на роботу). Іноді навіть є незнання законодавства, коли підприємець не розуміє, що не оформлюючи трудові відносини з найманим працівником він наражається на значний штраф, що простіше працівника оформити і зняти це питання.
- Який розмір штрафу за неоформленого працівника?
- Близько 300 тисяч гривень за одного неоформленого працівника. Тобто, краще легалізувати. Іноді оформлюють на півставки, хоча людина працює повний робочий день. Підприємці не розуміють, що навіть якщо працівник оформлений на мінімальну заробітну плату, то все одно сплачуються всі податки, виходить різниця в 150 гривень. Тому простіше оформити правильно, тоді працівник отримає повністю свої виплати і це зарахується в трудовий стаж.
- Можливо зараз люди самі не хочуть, щоб їх оформлювали на повну ставку, бо так можна отримати субсидію?
- Це також має місце. Але люди, мабуть, не замислюються про те, що рано чи пізно вони досягнуть пенсійного віку і потрібно буде за щось жити. І ті кошти, які ми сплачуємо до бюджету міста, формують його інфраструктуру, це теж треба розуміти. Ті самі школи, садочки, дороги, все, що є в місті, утримується саме за кошти надходжень до бюджету.
- Ми так плавно переходимо до бюджету розвитку: яка з ним ситуація цього року?
- Були заплановані надходження в розмірі 300 мільйонів, але нас трошки підвів закон про приватизацію: в березні повністю змінилися всі правила приватизації, ми довго чекали нормативні акти Кабінету Міністрів для того, щоб розпочати цей процес, тому трішки пізно стартонули, хоча були першими в Україні. Якби ми планували роботу в такому режимі з січня місяця, то надходження були б забезпечені в повному обсязі. Сьогодні (інтерв’ю записувалося 5 листопада – авт.) ми вже оприлюднили проект рішення по дуже великому об’єкту – це приміщення готелю «Житомир». Якщо депутати підтримають, то будемо пробувати продавати, бо у міста все одно не вистачить коштів для того, щоб зробити реконструкцію, капітальний ремонт.
- Кілька днів тому ви казали, що в цьому році вже його не продасте, не встигнете.
- Якщо 8 листопада дане питання буде розглянуте на сесії та депутати підтримають, то до кінця року ми ще можемо встигнути провести аукціон.
- Давайте повернемося до бюджету розвитку – були плани на рік, кошти були розписані. Скільки зараз складає бюджет розвитку і на що не вистачає?
- Бюджет розвитку на 1 листопада був виконаний за доходами на 33 мільйони із 113 млн грн. Всі інші кошти, що були спрямовані на капітальні видатки, це перехідні із загального фонду до спеціального фонду в бюджет розвитку.
- Тобто, можна сказати, що із запланованих 300 млн грн бюджету розвитку є тільки половина?
- Покищо так, але ми ще маємо надію продати три об’єкти та отримати кошти за три об’єкти – приміщення лікеро-горілчаних магазинів (12,5 млн грн сумарно вторгували за три магазини – авт.). І є ще одна земельна ділянка по провулку Червоному, яка буде виставлена на аукціон. За приміщення трьох магазинів ми отримаємо більше 10 мільйонів, ще за три об’єкти плануємо отримати мінімум 12 мільйонів і плюс від продажу земельної ділянки – ще близько 7 мільйонів. Якщо продамо приміщення готелю «Житомир», то виконаємо план в повному обсязі.
- Але в цьому році ці кошти використати не зможете, бо вже кінець року.
- На сьогоднішній день в нас немає взагалі заборгованості ні по капітальним видаткам, ні по поточним.
- Що цього року вдалося зробити за кошти бюджету розвитку?
- Оновлення рухомого складу ТТУ новими автобусами, реконструкцію будівлі Житомирської міської гімназії №3, реконструкцію стадіону «Спартак», який буде перехідним об’єктом на наступний рік. Плануємо розпочати реалізацію проекту по освітленню, що теж буде перехідним. Значна сума коштів була спрямована на утримання та розвиток інших об'єктів транспортної інфраструктури: будувалися світлофорні об’єкти – 1,1 млн грн, профінансовано по ТТУ облаштування дорожнього покриття та розворотного кільця на вулицю Промислову – 3,3 млн грн, капітальний ремонт тролейбусів – 3 млн грн. Так само по освіті, по дошкільних навчальних закладах, де проводилися ремонти, профінансовано 1,5 млн грн, по школах – 6 млн грн. Дуже багато коштів виділяли на реалізацію проекту НУШ (Нова українська школа) – 10 мільйонів з міського бюджету.
- На що не вистачило коштів?
- Дефіциту з коштами в нас покищо немає і заборгованості немає. Єдине, в чому може виникнути проблема по фінансуванню, це заробітні плати, що фінансуються за рахунок медичної та освітньої субвенції з державного бюджету, і до цього ми теж маємо бути готові.
- За рахунок коштів бюджету розвитку будуть фінансуватися зарплати?
- Якщо держава не виконає свої функції, то можливо прийдеться якісь об’єкти перевести на наступний рік, щоб забезпечити виплату. Але на минулому тижні в Житомирі була в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун і обіцяла закрити заборгованість по зарплатам медичних працівників за рахунок стабілізаційної дотації.
- Скільки не вистачає на зарплати?
- 17,3 млн грн – медичні працівники і 27 млн грн –педагоги.
- Взагалі медикам завжди боргували більше.
- Вони оптимізувалися, плюс протягом року ми вже виділяли їм кошти на заробітну плату. На минулій сесії виділили кошти на зарплати працівникам ПТУ.
- Проект бюджету на наступний рік вже готуєте?
- Так, готуємо, але чекаємо, щоб хоча б до другого читання дійшов державний бюджет. Можливо, щось зміниться, а можливо, будуть якісь нові правила, наприклад, як пільга для залізниці, що нас застала зненацька. Але ми вже рахуємо витрати зі всіма розпорядниками коштів та доходну частину.
- Якісь прогнози можете зробити щодо додаткових надходжень до міського бюджету в 2019 році?
- Маємо надію, що приведемо до ладу надходження по платі за землю шляхом збільшення суми по оренді та земельному податку. На сьогоднішній день земельний податок та орендну плату сплачують не всі, є неоформлені земельні ділянки, не всі використовують земельну ділянку платно. Ми маємо надію, що у нас нарешті запрацює комісія по збиткам, виключно по землі, і вже готуємо підґрунтя для того, щоб розпочати цю роботу.
- Реєстр земельних ділянок вже зроблений?
- Він є, провели інвентаризацію земель, але її потрібно цифрувати, бо інвентаризація на сьогоднішній день у паперовому вигляді, це просто окремі томи, все треба відцифрувати, нанести на карти, роботи дуже багато. Але найбільший резерв для збільшення надходжень до бюджету – це земля. По ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) буде зростання у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати і маємо надію, що будуть створені нові робочі місця.
- А з нерухомістю як справи?
- Тут у нас найкраща картина в цьому році, можу подякувати податковій. На 1 листопада уже надійшло 25,9 мільйонів, при тому, що в порівнянні до аналогічного періоду минулого року було 18 млн грн, а на цей рік планували 16 млн грн. Надходження по податку на нерухоме майно у нас виконані на 156,9%.
- За рахунок чого таке перевиконання?
- У нас працівники мають доступ до реєстру нерухомого майна, ми надсилаємо ці дані в податкову, а вони розсилають повідомлення. Податкова жалілася, що в них немає конвертів, щоб надсилати ці повідомлення, ми з бюджету виділили їм кошти на конверти і налагодили таку спільну роботу. Ми надсилаємо їм списки, тому що у них зараз постійні реорганізації, немає ні людей, ні матеріальної бази.
- Тобто, ви працюєте, як підрозділ податкової?
- Позиція, до якої ми з часом прийдемо – хто зацікавлений в сплаті податку, той і працює. Якщо територіальна громада зацікавлена в тому, щоб платили податки, то вона буде працювати. Ми погоджуємося працювати і з податковою, і з Пенсійним фондом, саме головне – отримати максимальний результат від цього.
- Яка зараз ситуація з комунальними підприємствами, скільки їх взагалі у міської ради?
- Загальна кількість – 65, з них економічно активних – 28, в стадії ліквідації – 35. Загальна кількість працівників на економічно активних комунальних підприємствах – 3 тисячі 349 осіб. Їх важко назвати підприємствами, скоріше це установи, які забезпечують життєдіяльність міста та є надавачами послуг. Я вважаю, що місто взагалі не має займатися бізнесом, так як і комунальні підприємства. Там, де є конкурентне поле, воно має бути конкурентним.
- Сергій Сухомлин після обрання мером теж говорив, що комунальні підприємства неефективні, їх кількість треба скорочувати, а функції передавати приватному бізнесу, але цього не сталося.
- Проблема комунальних підприємств в тому, що вони працюють повністю в законодавчому полі, тут не може бути зарплати «в конвертах», несплачених податків, тому вони завжди будуть в нерівних умовах з приватними підприємствами.
- Але вони теж можуть заробляти. Є прибуткові комунальні підприємства?
- Прибуткових у нас є багато, можливо там не такі великі прибутки. Якщо не рахувати ТТУ, водоканал та «Житомиртеплокомуненерго», то у нас збиткові лише ЖЕКи, всі інші, в принципі, виходять на якийсь незначний прибуток. Наприклад, «Аптека №127» вийшла на прибуток близько 100 тис. грн, 47 тисяч 500 гривень вже сплатили до бюджету (50% від чистого прибутку – авт.). «Фармація» сплатила до бюджету 109 тис. грн, відповідно, десь 220 тис. грн отримали прибутку, «Зеленбуд» сплатив 159 тис. грн, але тут важко говорити, тому, що вони ставлять собі в дохід навіть кошти, які отримують з міського бюджету, бо така процедура бухгалтерського обліку: підприємство надає послуги по прибиранню, виставляє акти виконаних робіт і місто проплачує за цю послугу. По «Міськсвітлу» теж так, бо підприємство повністю фінансується з бюджету за рахунок закриття актів виконаних робіт.
- Але є підприємства, які надають послуги не лише міській раді, наприклад КП «Парк».
- Якщо б до КП «Парк» не приєднали дитячий табір «Супутник», то, з розрахунку що вони працюють півроку, комунальне підприємство отримало б десь 500 тисяч гривень прибутку. Але утримання керівника табору, завскладу, бухгалтера покладено на КП «Парк», тому частина чистого прибутку, яку вони відшкодовують до бюджету, на сьогоднішній день мінімізована. Прибуткове ще підприємство по регулюванню орендних відносин, яке здає комунальне майно в оренду: їх з бюджету не фінансують, прибуток десь близько 200 тис. грн, але у них на балансі готель «Житомир», в якому досі проживають переміщені особи.
- Є комунальні підприємства, які плануєте ліквідувати в наступному році?
- Нам саме головне завершити те, що вже в процесі ліквідації. На сьогодні вже майже завершена ліквідаційна процедура по сфері охорони здоров’я – колишню стоматологічну поліклініку вже зараз перевіряє податкова і вийдемо на затвердження ліквідаційного балансу, «Стоммакс», містобудівна політика, інформаційно-видавничий центр. Дуже важко ліквідувати підприємство, коли є накопичені борги, мінялися голови ліквідаційних комісій, немає документів. Простіше завершити процес ліквідації по тим підприємствам, які тільки увійшли в ліквідацію.
- Який найбільший строк ліквідації на сьогодні?
- Є підприємства, які знаходяться в стадії ліквідації з 90-х років. Мені здається, що міська рада не ліквідувала жодного підприємства, вони всі в ліквідаційні процедурі знаходяться, все це тягнеться. Той самий готель, який колись був на Київській – вже все давно продане, але процедура тягнеться й досі.
- Яка основна причина затримки ліквідації комунальних підприємств?
- Борги. Якщо власник сам ліквідовує свої підприємства – він має розрахуватися зі всіма боргами і вийти на нульову заборгованість, актив має дорівнювати пасиву. По кожному підприємству, яке в ліквідації на сьогоднішній день, є певна заборгованість – по податкам, дебіторська. Якщо говорити про ліквідацію ЖЕКів, то через велику вартість судового збору виходить дуже дороговартісна процедура стягнення дебіторської заборгованості. І навіть, якщо виграємо суд, то немає гарантії, що отримаємо цей борг, бо справа далі йде у виконавчу службу і там просто «зникає». Але все одно це треба завершувати і доводити до кінця. І ще, на мою думку, проблема в тому, що головами ліквідаційних комісій зазвичай призначалися керівники цих підприємств, які взагалі не зацікавлені щось ліквідувати. Я прихильник того, що треба призначати сторонніх осіб, які прийдуть, закачають рукава і швидко все ліквідують.
- У вас є план на рік по кількості підприємств, де ви плануєте завершити ліквідацію?
- Мені хотілося б повністю довести ті підприємства, які при мені увійшли в ліквідацію: КП «Містобудівна політика», «Стоммакс», стоматологічна поліклініка, центр земельних відносин. Але по останньому треба воля депутатів і виділення коштів, бо там найбільші борги саме за невиконані роботи перед людьми. На минулій сесії виділили частково кошти – 300 тисяч гривень – щоб закрити ці борги, повернути людям гроші за невиконані роботи, бо підприємство, яке їх мало виконати, вже не існує. А вся необхідна сума становить 1,8 млн грн, це з врахуванням мінімальної оплати послуг ліквідатора, ще треба сформувати документи у справи, попідшивати та передати в архів.
- Нові комунальні підприємства не плануєте створювати?
- Ні.
Тамара Коваль, редактор Житомир.info
