З 18 квітня 2018 року Галина Киричук призначена ректором Житомирським державним університетом імені Івана Франка. Яким був перший навчальний рік на посаді ректора, як змінився викладацький склад і які нові спеціальності з’явилися за це час, чим відрізняються сучасні студенти від тих, що були 10-15 років тому, чи будуть учні гімназії №23 й далі навчатися в ЖДУ – про це Галина Киричук розповіла в інтерв’ю Житомир.info.
- Які ваші враження від першого навчального року на посаді ректора?
- Враження позитивні, але їх можна розділити на декілька категорій. Позитивні, якщо говорити про професорсько-викладацький склад, моїх колег, їхні здобутки за цей рік та перспективи їх для розвитку себе, як викладачів, і, звичайно ж, університету в цілому. Позитивні, якщо розглядати контингент студентів, які вступили до нас на освітні ступені «бакалавра» та «магістра». Якщо аналізувати картину вступної кампанії в цілому по Україні в 2018 році, то наш університет обрала досить велика кількість студентів з гарними показниками ЗНО, що дало можливість 405 навчатися за державним замовленням. Це дало змогу університету зайняти 25-у позицію з 200 в рейтингу по кількості бюджетних місць серед закладів вищої освіти України. По деяких спеціальностях ми навіть конкуруємо з досить відомими, потужними навчальними закладами, які мають гарну наукову школу: Київським національним університет імені Т.Г.Шевченка, Львівським національним університетом імені І.Франка, Харківським національним університетом імені В.Н.Каразіна.
- За якими спеціальностями ви конкуруєте з провідними університетами України?
- Це спеціальності природничого блоку, наприклад – хімія і біологія: в 2018 році ми посіли четверте місце за кількістю бюджетних місць, які виділені в цілому в Україні за цими спеціальностями. За спеціальністю «Початкова освіта», «Дошкільна освіта», «Середня освіта. Українська мова і література», «Середня освіта. Історія», «Філологія (германські мови і літератури (переклад включно), перша – німецька» у 2018 році ми заповнили максимально можливий бюджет, який мали право набирати.
- На яких спеціальностях був недобір, де не вдалося заповнити всі бюджетні місця?
- Я би не сказала, що це був недобір, але є складна ситуація в цілому по Україні і в тому числі в нашому закладі за спеціальностями вчительського профілю, які належать до фізико-математичного блоку – «Середня освіта. Фізика» та «Середня освіта. Математика». Ми не використали можливості по бюджетних місцях, не закрили той бюджет, який могли би взяти. По спеціальності «Середня освіта. Фізика» ми набрали всього 8 осіб на бюджетну форму навчання, а могли набрати 19. А по Україні максимальний показник бюджетників на цю спеціальність минулого року був 10 місць. Фактично, у нас був другий рейтинговий показник.
- Викладацький склад за рік оновився чи залишився без змін?
- Станом на 1 жовтня минулого року, тобто в навчальному році 2018-2019, працює 405 осіб професорсько-викладацького складу, з яких 52 – доктори наук і 275 – кандидати наук. У 2018 році четверо наших викладачів захистили дисертації на звання доктора наук, для порівняння – у 2017 році була лише одна особа. Ще 34 захистилися на звання кандидата наук, у 2017 таких було 22.
Фото з Facebook-сторінки ЖДУ
- Доктори наук в яких галузях?
- У різних: спеціальність «Гідробіологія», галузь знань «Біологія»; двоє в галузі знань «Освіта», доктори педагогічних наук; один в галузі «Філологія», спеціальність «Теорія літератури». Якщо говорити про отримання дипломів доцента і професора, то в 2018 році одна особа отримала диплом професора, в 2017 році таких не було, і шестеро осіб отримали звання доцента, а в 2017 було тільки дві особи.
- А в 2019 році?
- Диплом доцента вже отримали четверо людей. І в травні захищені дві докторські дисертації за спеціальностями «Релігієзнавство» і «Соціальна педагогіка».
- Штатна чисельність професорсько-викладацького складу не змінилася?
- Якщо порівнювати з 2017-2018 навчальним роком, то кількість професорсько-викладацького складу зменшилася приблизно на 30 осіб, люди пішли за певних обставин: закінчення контракту, вихід на пенсію і, дуже перепрошую, але є люди, які пішли з життя.
- А хто прийшов до вас за цей рік?
- До нас повернулися наші викладачі з докторантури, молоді фахівці, які закінчили аспірантуру і стали викладачами. Щодо людей, які раніше не були пов’язані з університетом, то ми сьогодні отримали таких фахівців: кандидата наук по спеціальній освіті, кандидата технічних наук, двох кандидатів юридичних наук.
- Прихід нових фахівців пов'язаний з новими спеціальностями?
- Звичайно, це дало можливість нашому університету розширюватися. В 2018-2019 навчальному році університет отримав ліцензію по ступеню «магістр» за спеціальністю «Екологія», по ступеню освіти «бакалавр» за спеціальностями «Готельно-ресторанна справа», «Спеціальна освіта», «Комп’ютерні науки» та «Прикладна лінгвістика».
- Тобто для потенційних першокурсників є нові спеціальності, але без бюджетних місць.
- В цьому році ми не маємо права отримати від держави бюджетні місця на ці спеціальності освітнього ступеня «бакалавр» (за виключенням «Прикладної лінгвістики»), тому що процес ліцензування відбувся в 2019 році, а всі бюджетні місця були задекларовані всіма навчальними закладами до 31 грудня 2018 року. На наступний рік сподіваємося, що університет вже буде мати бюджетні місця.
- Яку кількість спеціальностей цього року ЖДУ пропонує абітурієнтам?
- За освітнім ступенем «бакалавр» можна обрати з 37 спеціальностей.
Фото з Facebook Галини Киричук
- З чотирьох новий спеціальностей яка найбільш перспективна, на вашу думку?
- Важко сказати про перспективу, тому що кожна спеціальність має свій попит. «Комп’ютерні науки» - це галузь знань «Інформаційні технології», яка досить швидко розвивається. Але на сьогоднішній день ринок праці не забезпечений цими фахівцями. І з точки зору працевлаштування, навіть якщо не говорити суто про Житомир, гарні фахівці будуть забезпечені робочими місцями. Щодо «Готельно-ресторанної справи», то сьогодні в Житомирській області цей бізнес не дуже розвинутий і це перспектива, якщо люди хочуть створювати свій бізнес, наприклад в плані «зеленого туризму», який досить перспективний сьогодні в Європі. І ця спеціальність дозволить вміти, знати і робити це якісно в сфері обслуговування. Якщо говорити про «Спеціальну освіту», то сьогодні це проблема не лише області, бо фахівців з цієї спеціальності не вистачає. І це проблема навіть не України, а світу в цілому, бо за останні 10 років відсоток дітей з особливими потребами зростає. Пояснити «чому» навіть з наукової точки зору досить важко, але жодна з сімей не гарантована від того, що така дитина не опиниться поруч, навіть не в сім’ї, а поруч з їхньою дитиною – в класі, в дитячому садочку чи будь-де. Тому потрібні фахівці, які правильно будуть зорганізовувати такий дитячий колектив та виховувати толерантне відношення до дітей, які особливі, які також талановиті. І вони дійсно бувають талановиті дуже в багатьох аспектах, зокрема – в мистецьких галузях, а діти-аутики – шикарні програмісти і комп’ютерщики, і якщо вони здобувають таку освіту, то за ними стоять в чергах великі компанії, бо в них досить розвинута увага, і вони вирішують проблеми нестандартно.
- А щодо «Прикладної лінгвістики»?
- Ця спеціальність фактично буде забезпечуватися двома структурними підрозділами – інститутом іноземної філологіїі фізико-математичним факультетом. Ми вже провели тендер і придбали для спеціальностей «Комп’ютерні науки» і «Прикладна лінгвістика» 60 комп’ютерів, що дасть змогу якісно організувати освітній процес. Також, дякуючи міській раді, депутатському корпусу та міському голові, ми придбали мультимедійні проектори і на сьогодні в нас готові вісім аудиторій на кожному факультеті під лекторії, де буде встановлене мультимедійне обладнання.
- Як до цього причетна міська рада?
- Міська рада виділила нам освітню субвенцію на поліпшення матеріально-технічної бази, і ми дуже дякуємо міському голові, депутатам міської ради і гуманітарній комісії.
- Деякі викладачі скаржаться на маленькі зарплати. Урізали зарплати, щоб вистачило грошей на комп’ютери?
- Ні, зарплати абсолютно всім виплачуються вчасно, викладачі отримують їх в повному обсязі, відповідно до тієї кількості ставки, на яку вони зараховані, але зменшилась кількість студентів. Також з 1 січня 2019 року у всього професорсько-викладацького складу крім того, що піднявся тарифний оклад на 9%, ще й постановою Кабміну науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти підняли на 11% зарплату. Таким чином ставка у всіх без винятку викладачів піднялася у порівняні з 1 вересня 2018 року на 20%. Відповідно закону про вищу освіту люди, які мають науковий ступінь кандидата наук, отримують 15% доплати, доктори наук – 25% доплати. Люди, які мають вчене звання доцента отримують 25% доплати, професора – 33%. І в залежності від стажу також є 10-30% доплати. Для прикладу, ставка доцента з доплатами складає 12 тисяч гривень.
Фото з Facebook Галини Киричук
- Були ще якісь нововведення, крім нових спеціальностей?
- З минулого року на базі університету почали проводити курси підвищення кваліфікації вчителів, тренерів або інших фахівців, бо університет має на це ліцензію за всіма акредитованими спеціальностями. В 2018-2019 навчальному році на базі університету пройшли підвищення кваліфікації тренери спортивних шкіл, вчителі фізичної культури і спорту, психологи обласного і районних військкоматів, працівники дошкільних закладів – вихователі дитячих садочків. І з вересня ми плануємо запускати підвищення кваліфікації педагогічних працівників різних освітніх закладів, відповідна інформація вже пішла у міські й районні відділи освіти і відділи освіти ОТГ. Крім того, в минулому році ми ще проводили підвищення кваліфікації для методистів закладів освіти, які є першою управлінською ланкою в закладах освіти.
- Ви стаєте конкурентами обласному інституту післядипломної педагогічної освіти?
- Ми пропонуємо альтернативну можливість проходження підвищення кваліфікації. Конкурентами ми не стаємо, бо це комунальний заклад освіти, який фінансується з обласного бюджету, а у нас курси підвищення кваліфікації люди можуть пройти за власний кошт. Ми завжди були, і я сподіваюсь залишимося, партнерами з інститутом післядипломної педагогічної освіти.
- Скільки першокурсників сподіваєтесь набрати цього року?
- Сподіваємося, що наша вступна кампанія буде не гірша, ніж минулорічна. Тоді було зараховано 839 першокурсників: 680 – на денну форму навчання, з них 405 на бюджетні місця, і 159 – на заочну форму навчання. І ми готові абітурієнтам надавати допомогу в побудові логістичної карти вступної кампанії 2019 року не залежно від того, який навчальний заклад вони оберуть. Маємо кілька стратегічних завдань в цьому плані і переслідуємо певну мету: даємо можливість потенційним абітурієнтам порівняти можливість вступу в наш університет чи в інший університет Житомира чи України. Якщо говорити про політику ЖДУ в плані збереження потенціалу молоді, то це їхня можливість навчатися в Житомирі з перспективою тут залишитися, що дасть можливість розвиватися місту в цілому. І ми не говоримо про конкуренцію з навчальними закладами, які є в нашому регіоні, ми розглядаємо їх як партнерів, бо навіть на однакових спеціальностях кожен навчальний заклад пропонує напрямок розвитку цієї спеціальності по своїй траєкторії.
- Який відсоток зарахованих першокурсників успішно завершує навчання і отримує диплом «бакалавра»?
- До четвертого курсу доходить близько 85%. З різних причин: виходять заміж, переводяться в інші навчальні заклади, академічна неуспішність – діти приходять в навчальний закладі і не розуміють, куди вони потрапили, але інколи після відрахування вони поновлюються через рік, два, три і намагаються здобути вищу освіту. Є ще досить характерна ситуація для спортсменів, коли вони переходять в інший клуб, переїжджають в інше місто і змінюють навчальний заклад. Буває, що діти за станом здоров’я йдуть в академічні відпуски і через рік виходять з академічних відпусток, або ж стан здоров’я їм не дозволяє навчатися. З відміною подання при вступі довідки про стан здоров’я таких випадків стало більше.
Фото з Facebook-сторінки ЖДУ
- Пам’ятаю, колись при вищих навчальних закладах були свої медпункти.
- Після перевірки Рахункової палати зі штатних розписів багатьох навчальних закладів України були виведені посади медичних сестер. Вважалося, що це нераціональне використання коштів, хоча це були кошти спеціального бюджету. В 2018 році ми пішли іншим шляхом, щоб забезпечити достатній медичний нагляд нашим студентам: звернулися в Центр первинної медико-санітарної допомоги і вони закріпили за нашим навчальним закладом двох медсестер, які допомагали нашим студентам і викладачам укласти декларації з сімейними лікарями. щоб отримувати кваліфіковану медичну допомогу.
- Щодо співпраці з міської владою: ви надавали свої аудиторії для навчання учнів гімназії №23, це буде продовжено в новому навчальному році?
- Дійсно, певний період в рамках реалізації затвердженого наказом Міносвіти проекту навчально-наукового виробничого комплексу «Полісся», в який крім нашого університету входить і гуманітарна гімназія №23, на нашій базі навчалося чотири паралелі – 8-11 класи.
- Але ж першопричиною була аварійність старого корпусу гімназії?
- Якби не було цього проекту, затвердженого наказом міністерства, то ми б не змогли допомогти. Наші викладачі й деякі студенти мають дітей, які навчаються в школах Житомира, і це могло трапитися з будь-якою школою, а педагогічний колектив спрямований на те, щоб процес навчання для дітей був не лише доступний, але й якісний, тому було прийняте таке рішення. Приємно, що учні не відрізнялися від студентів, вони влилися в академічну спільноту і поводились абсолютно так, як студенти перших курсів.
- Від такого об’єднання хто більше виграв – університет чи учні гімназії?
- Мені важно сказати, але можу зазначити, що було важко вчителям. Це таке суб’єктивне зовнішнє враження, що вчителі відчували велику відповідальність і намагалися більше викластися перед учнями, ніж в школі. По-перше, вони були в стінах закладу, який більшості з них в свій час дав освіту, вони були зацікавлені в тому, щоб заводити учнів в спеціалізовані лабораторії, проводити певні експерименти, досліди. Це була така співпраця між вчителями гімназії, учнями, колективами факультетів, інститутів і студентства. Тому я думаю, що це такий досить позитивний досвід був для всіх.
- 1 вересня знову гімназисти прийдуть навчатися в ЖДУ?
- Важко сказати, тому що на сьогоднішній день ні міська рада, ні керівництво гімназії не піднімало це питання і до нас не зверталися.
Галина Киричук – одна з 12 відомих в області людей, які у 2018 році отримали звання «Почесний амбасадор Житомирщини», фото з сайту ОДА
- Можете порівняти нинішніх студентів і тих, які були 10-15 років тому?
- Я б не сказала, що зараз студенти більш критичні, чи більш демократичні, завжди є студенти-правдолюби, які відстоюють певні права. Сьогоднішніх студентів від студентів 10 чи 15 річної давнини відрізняє те, що вони більш мобільні, більш комунікабельні, вміють шукати інформацію по іншому, з різних джерел. Ми ж знаємо, що основним джерелом інформації раніше була бібліотека, і на мою точку зору, як джерело інформації бібліотека більш достовірна. Сьогодні студенти, які мають набагато більше можливостей, на жаль, користуються неперевіреною інформацією і це шкодить їх професіоналізму і рівню підготовки. Викладачі це досить часто корегують і пропонують звернутися до інших джерел й зробити порівняльний аналіз, що в кінцевому результаті дозволяє вийти на науковий фактаж.
- Мабуть бібліотечні фонди зараз поповнювати проблематично, бо мало випускається наукової літератури?
- Все залежить від того, про яку галузь знань ми говоримо. Досить стрімко розвиваються науки, які стоять на стику галузей, наприклад – біохімія, біофізика, молекулярна біологія. І нам сьогодні за сприянням і за фінансуванням Міністерства освіти і науки відкритий доступ до міжнародних наукометричних баз Web of science і SCOPUS, які розміщують величезний масив наукових журналів в електронному вигляді. І наші студенти можуть цим користуватися: точки доступу в достатній кількості є в університеті, Wi-Fi зони є, крім того є обладнані комп’ютерною технікою читальні зали, комп’ютерні класи. Зараз пошук наукової думки з того чи іншого питання не настільки проблематичний, як це було, наприклад, 5 років тому, коли студентам чи викладачам треба було їхати в Національну бібліотеку України імені В.І.Вернадського або в одну із бібліотек Національної академії наук України, які на той час мали доступ до цих баз.
- Ви пропрацювали на посаді ректора трохи більше року, як би знали тоді все, що знаєте про цю роботу зараз, ви пішли б на вибори ректора?
- Все залежало б від тих, умов, які б склалися на момент вибору. В тих умовах, які склалися тоді – так, якби були інші…
- Тобто не залежно від знань і досвіду, який є на сьогоднішній момент?
- Я не можу сказати, що мої знання стали іншими, вони поглибилися, але досвід точно став іншим і він більш позитивний.
Тамара Коваль, редактор Житомир.info
