Інтерв'ю

Інтерв’ю з Галиною Киричук про навчання в ЖДУ під час карантину, плюси вступної кампанії та походження COVID-19

7 серпня 2020, 09:13

Вже традиційно перед початком нового навчального року спілкуємося з ректором Житомирського державного університету імені Івана Франка Галиною Киричук, яка з квітня 2018 року керує найбільшим університетом Житомира. Рік тому вона ділилася планами на 2019-2020 навчальний рік й тоді ще ніхто не міг передбачити, що другий семестр буде проходити в умовах карантинних обмежень. Як університету вдалося подолати карантинні виклики, чи позначиться епідеміологічна ситуація на цьогорічній вступній кампанії, що думає про новий вірус COVID-19 доктор біологічних наук – відповіді на ці питання читайте в інтерв’ю Житомир.info з Галиною Киричук.

- Після того, як почався карантин, що було найскладнішим в організації навчального процесу, в роботі університету?

- 12 березня, коли почався карантин, на багатьох рівнях не була реально оцінена тривалість цього карантину. Тому ми на перших тижнях оцінювали ризики і те, як довго це все триватиме. Коли ми зрозуміли, що це карантин, який не закінчиться за два-три тижні, була розроблена стратегічна програма, яка дала можливість без шкоди для навчального процесу продовжити працювати в звичному режимі. Ми перейшли на безпечні умови роботи, зробили пропускний режим в університеті, студентів з другого тижня карантину перевели на дистанційне навчання в Zoom. До речі, ми апробували велику кількість інструментів взаємодії зі студентами: BigBlueButton, Classroom, Canvas, але зупинилися на Zoom, бо це було найбільш доступно для студентів і найбільш вдало з точки зору технічного забезпечення і проведення різних форм роботи. Навчальний процес продовжувався, єдина проблема була з лабораторним практикумом – з біології, фізики, хімії. І потрібно віддати належне нашим викладачам, які досить швидко зорієнтувалися й провели такі лабораторні роботи віртуально, що дало змогу надати якісні знання нашим студентам.

- Були викладачі, яким категорично не подобалося дистанційне навчання, не давалися ці сучасні інструменти спілкування?

- Категоричних заяв не було, але це було випробування для викладачів, особливо старшого віку. Однак, вони застосовували різні джерела, навіть Viber-зв'язок – проводили там конференції. Використовували електронні пошти, соціальні мережі. Звичайно, вони теж вчилися. Було трохи складно через необхідність швидко опановувати велику кількість матеріалу, але фактично з 18 березня, на другому тижні карантину, абсолютно всі структурні підрозділи були готові, долучилися й бібліотека, й наш інформаційний центр, ми облаштували в комп’ютерних класах робочі місця для викладачів. І ці умови дозволили нам непогано пройти жорсткий карантин.

- Іспити й захист дипломів теж був віртуальний, впоралися?

- У нас не тільки іспити й державна атестація відбувалися віртуально, навіть процес акредитації проходив віртуально. До речі, лише сьогодні завершилась 24 акредитація за цей навчальний рік. По 19 програмам (одна магістерська та 18 бакалаврських) ми маємо вже підтвердження від НАЗЯВО щодо високого рівня надання якісних освітніх послуг й отримали акредитацію. Рішення по 5 освітньо-науковим програмам підготовки докторів філософії очікуємо бо лише сьогодні в університеті завершила роботу експертна група. Для забезпечення об’єктивності проходження іспитів та атестації ми використовували програми ранжування білетів, пакети білетів у нас були відскановані і екзаменатор в реальному часі запускав програму ранжування, яка обирала білет, потім він студенту відправлявся відразу на його гаджет. В реальному часі з дотриманням усіх необхідних засобів щодо дотримання академічної доброчесності студенти перед викладачем чи перед комісією готувалися до іспиту таким чином, щоб було видно стіл, листок, ручку.

- І вийти нікуди не можна?

- Фактично не можна, але організаційно ми це вирішили: були сформовані групи по сім студентів і після кожної групи робилися 20-хвилинні перерви, які дозволяли відпочити викладачам і студентам вийти з даного іспиту.

- Якщо порівнювати з минулими, то ця «карантинна» сесія в плані успішності була кращою чи гіршою?

- Результати приблизно знаходяться в межах статистичної похибки. Не можу сказати, як це відобразиться в плані бази для наступних навчальних курсів, побачимо вже у вересні, коли студенти прийдуть на навчання й у нас буде адаптивний тиждень, щоб підсумувати пройдене і нормально розпочати навчальний процес. Але поки що я не можу сказати, що карантин відобразився на результатах сесії.

- Знаю про школярів, які під час дистанційного навчання взагалі не виконували завдання, можливо й студенти такі були і, відповідно, стало більше відрахованих?

- Ні. Можу сказати, що кількість відрахованих, на диво, виявилася меншою, ніж попередні два роки. Студенти були досить навантажені, це правда. Напевно, ми не врахували ті обсяги завдань, які їм видали, з третього тижня карантину почали встановлювати дедлайни, бо спочатку розраховували, що студенти зможуть самостійно зорганізуватися, однак були вимушені встановлювати терміни здачі певних завдань, щоб трохи розвантажити викладачів і щоб це не було одночасно. Деякі здачі ми перевели в онлайн-режим: у нас в університеті на сьогоднішній день розроблена платформа ZDU PROJECT, яка дає можливість дистанційно в режимі реального часу згенерувати варіанти з певних навчальних дисциплін і провести тестування студентів. Застосовувалися різні форми опитування: від усного в Zoom до тестового, написання есе, творів, якщо ми говоримо про гуманітаристику; розв’язання ситуаційних задач і розрахункових, якщо говорити за математику, фізику, хімію, економіку; написання програм, якщо говоримо про інформатику чи цифрові технології, комп’ютерні науки. Крім того, університетом був підписаний договір з навчальною платформою Coursera, де під час карантину 4800 навчальних курсів були викладені для студентів і викладачів. І наші студенти могли безкоштовно прослухати навчальні курси різних університетів, втому числі провідних – Гарвардського, Варшавського, Пармського.

- Тобто і в карантині були свої плюси?

- Так, і досить активно цими курсами скористалися студенти інституту іноземної філології, які за час карантину пройшли від 5 до 15 таких курсів. Активно скористалися й викладачі різних факультетів та інститутів, які проходили навчальні курси з тих дисциплін, які вони викладають, бачили плюси своїх навчальних програм і запозичали той міжнародний науковий і навчальний досвід, який сьогодні існує. Такі можливості дійсно були плюсом. Coursera продовжила нам таку можливість реєстрацією до кінця серпня і, відповідно, до кінця жовтня студенти, які зареєструються на той чи інший курс, мають можливість проходити таку курсову підготовку. Також українська платформа Prometheus досить активна, там розміщені можливо не настільки різнопланові навчальні курси, як на Coursera, але є досить глибокі. Це дає можливість обмінятися досвідом з науково-педагогічними працівниками інших закладів вищої освіти, наприклад – КПІ, «Львівська політехніка», Київський національний університет імені Тараса Шевченка та інших університетів. І там теж є можливість викладачам і студентам безкоштовно пройти ці навчальні курси. Тому процес самовдосконалення відбувається, й наші студенти і викладачі зростають в тих умовах, в яких ми сьогодні знаходимося.

- Щодо студентів – ви закривали гуртожитки на час жорсткого карантину?

- Студентів, які проживали в гуртожитках і не залишили їх, коли оголосили карантин, було 172. Це було пов’язане з різними причинами, в тому числі й з тим, що вони були з міст, де коронавірусна інфекція вже широко розповсюдилася. І з транспортним сполученням були проблеми. Також в Україні залишилися всі іноземні студенти, які в нас навчалися, у них у всіх були медичні довідки. Всі студенти, які залишилися в гуртожитках і не мали декларації з сімейним лікарем, за підтримки кураторів академічних груп і за допомогою нашого житомирського Центру первинної медико-санітарної допомоги підписали такі декларації, й таким чином ми убезпечили неможливість отримати медичну допомогу. Звичайно, в гуртожитках був пропускний режим, температурний скринінг ми ввели не одразу, але Бог дав, що випадків поширення коронавірусної інфекції в наших гуртожитках поки що не було. Після послаблення карантину студентів, які зверталися в деканати, ми просили принести медичну довідку від сімейного лікаря.

- Яку саме медичну довідку просили?

- Довідку про те, що сімейний лікар оглянув і, зі слів пацієнта, контактів з хворими на COVID не виявлено.

- Випадків захворювання серед викладачів не було?

- Була різна інформація, ходили чутки в колективі, але якщо є хворий з підтвердженим діагнозом, то сімейний лікар одразу повідомляє відповідні інстанції, які приходять в заклад і проводять дезінфекцію. Так ось випадків дезінфекційної обробки нашого університету не було.

- Про дезінфекцію ви можете відповісти ствердно, а про випадки захворювання ні?

- Поясню чому: лікарняні за цей період були, в жодному з них не було відмічено, що людина хворіла саме COVID-19, тому говорити, що хтось перехворів, я не маю морального права, бо це невстановлений факт.

- Не плануєте всіх викладачів відправити на ІФА-тести?

- Не планую. Якщо аналізувати літературу, яка сьогодні є по COVID-19,то велика кількість вчених стверджує, що антитіла зберігаються до трьох місяців і потім пацієнт має можливість перехворіти ще раз. Фактично, якщо немає показів, то немає необхідності робити тести.

- Вже готуєтесь до нового навчального року?

- Ми отримали сьогодні (5 серпня – авт.) інформаційні матеріали, які стосуються постанови головного санітарного лікаря України, де чітко розписані тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів у всіх закладах освіти, від дошкілля до вищої освіти: що ми маємо робити, який скринінг проводити, яким чином будуть проходити навчальні заняття. Це якщо ми говоримо про «зелену» і «жовту» зони, бо якщо говорити про «помаранчеву» чи «червону», то там зовсім інші дії (на момент запису інтерв’ю Житомир знаходився у «жовтій» зоні - авт.). 29 липня ми отримали лист від Міністерства освіти і науки, де розписані наші кроки щодо підготовки закладу до нового навчального року, опалювального сезону та щодо питань цивільного захисту, охорони праці й безпеки життєдіяльності. Там другим пунктом зазначений перелік документів і заходів, які регулюють питання охорони праці і безпеки життєдіяльності в закладі, в тому числі – по COVID-19. Сьогодні ми проводимо підготовчу роботу і, якщо не буде наростання епідеміологічної ситуації в регіоні і в країні, то ми спокійно з 1 вересня приступимо до навчальних занять в звичному для нас режимі.

- На вашу думку, ситуація з коронавірусом позначиться на вступній кампанії, можливо більше випускників захоче залишитися в своїй області?

- Можна сказати, що ця ситуація вже позначилася на проходженні сесій зовнішнього незалежного оцінювання: досить велика кількість дітей не прийшла на ЗНО, наприклад, по біології на пункти тестування з’явилося трохи більше 65% тих, хто зареєструвався. Ми маємо кілька плюсів і мінусів вступної кампанії під час карантину. По-перше, Київ на сьогодні практично близький до «червоної» зони й великі університети планують перший місяць навчання провести дистанційно, а далі – в змішаній формі. Це трохи насторожує батьків і абітурієнтів, які будуть зважувати існуючи ризики. Важко сказати, поїдуть вони в Київ, чи залишаться в Житомирі, але досить велика кількість батьків навіть на ЗНО не відпустила дітей, зважаючи на певні ризики. По-друге, наша область була серед лідерів за кількістю випускників, які їдуть навчатися за кордон. На сьогодні серед батьків існує така думка, що краще на рік дитину залишити на навчання в Україні, а після стабілізації ситуації з коронавірусом вже прийти до певного рішення. Якщо батьки приймуть таке рішення, то при вступі до нашого університету вони зможуть не втратити такий шанс, тому що у нас активно дії програма двох дипломів з університетами Республіки Польща, дії програма академічної мобільності з університетами Італії, Чехії, Словаччини і Польщі, тому діти, які юудуть нашими студентами, можуть цим скористатися.

- Які нові спеціальності ви пропонуєте абітурієнтам цього року?

- Починаючи з вересня 2019 року Міністерство освіти і науки припинило процес ліцензування бакалаврського і магістерського рівня, було ліцензування лише молодшого бакалавра, однак ми не проводили таке ліцензування, тому молодшого бакалавра ми не набираємо. Щодо спектра спеціальностей, то у нас є 41 освітня програма бакалаврського рівня, 38 програм магістерського рівня і 14 програм PhD рівня. Це дозволяє нам активно співпрацювати з майбутніми абітурієнтами, які планують отримати освіту в різнопланових галузях.

- Можливо університет відмовився від якихось спеціальностей, де в минулі роки був катастрофічний недобір?

- Ми не закрили набір на жодну зі спеціальностей, маємо проблему набору за спеціальністю «Середня освіта (Російська мова і література)»: минулого року набору на цю спеціальність ми не здійснили, бо не було поданих заяв. Це, дійсно проблематична спеціальність, але це обумовлено і політичною ситуацією, хоча на сьогоднішній день оголосили набір на спеціальність «Філологія (слов’янські мови та література)» (перекладач, перша мова російська – авт.), яка не потребувала ліцензування, бо ліцензія на спеціальність «Філологія» у нас є.

- Пам’ятаю, що були проблеми й зі спеціальністю «Хореографія».

- Ми цього року оголосили набір, однак про результати поки важко сказати. Спеціальність у нас – «Середня освіта (Хореографія)», а на сьогодні відповідно типових навчальних планів посади вчителя хореографії в закладах освіти немає, є тільки в мистецьких закладах.

- Так цю спеціальність й відкривали під хореографічну школу «Сонечко», для її випускників.

- Так, але на сьогоднішній день випускники школи «Сонечко» вступають зовсім на інші спеціальності, наприклад – на іноземну філологію. Але поки у нас є акредитаційний сертифікат ми цю спеціальність не закриваємо. І ще хочу сказати, що в цьому році в нас був досить вдалий експеримент співпраці з містом Житомиром щодо реалізації нашої діяльності в сфері підвищення кваліфікації вчителів. Загалом ми провели підвищення кваліфікації майже 1,5 тисячі вчителів Житомира і області.

- Це перший рік з такою кількістю вчителів, які підвищували кваліфікацію саме у вас?

- Це перший рік, коли ми отримали замовлення від міста Житомира, і перший рік, коли ми мали ліцензію. Раніше ми мали право підвищувати кваліфікацію в межах всіх акредитованих спеціальностей, але поки не було ліцензії, ми не могли робити це на конкретні спеціальності, які б прописали в свідоцтві: не просто підвищення кваліфікації педагогічного працівника, а саме за тією спеціальністю, за якою здійснюють свою діяльність вчителі. Я думаю така співпраця у нас продовжиться, і не лише з Житомиром.

- На чому ще крім цього і студентів-контрактників заробляв університет?

- Наприклад, на науці – ми виграли гранти. Є грант Українського культурного фонду, який, фактично, фінансує цікаві наукові відносини нашого Брехт-центру і кафедри германської філології з науковими і громадськими установами Німеччини. Університет виграв грант на перекладацьку діяльність по перекладу підручника щодо академічної доброчесності з англійської мови на українську. І наші фахівці іноземної філології досить вдало відстояли свою позицію щодо якісного виконання роботи. Також є різноманітні заходи неформальної освіти, які в університеті проводяться з 2018 року й до яких долучені різні верстві населення – від дошкільнят до більш старшого покоління. Наприклад, восени і взимку були різнопланові заходи, націлені на учнів різних класів з підготовки до олімпіад: розв’язування задач підвищеної складності з математики, фізики, хімії, біології. На дошкільнят були розраховані заходи з фізичної культури, які проводилися на факультеті фіз.виховання, такі тренінгові речі. Ще наша студентка Аліна Гаркава виграла грант від Британської ради на створення журналістського студентського телеканалу, який активно функціонує. Звичайно, основний вид нашої діяльності – освітня, й університет в основному заробляє на контрактниках. Але в 2020 році було введене формульне фінансування університетів, яке складалося з багатьох критеріїв, і на одного студента, який навчається за державним замовленням, серед закладів Житомирської області нашому університету виділено найбільше коштів.

- Це кошти на новий навчальний рік?

- Ні, на 2020 фінансовий рік. на одного студента бюджетної форми навчання ми отримуємо близько 30 тисяч гривень на рік. І це дозволило нам залишити вартість навчання на контрактній формі на рівні минулого року, ми навіть його не збільшили на індекс інфляції. Тобто цього року навчання для студентів першого, другого і третього курсів матиме одну ціну. Якщо говорити про вартість, то вона менша, ніж 50% мінімальної зарплати – 2 тисячі 30 гривень на місяць. А в аудиторію заходить професура з високим науковим та методичним рівнем, яка має, відповідно, досить високий фонд заробітної плати, й ми даємо можливість студентам отримати від високопрофесійних викладачів якісну освіту.

- На що використовуєте зароблені кошти?

- На покращення матеріально технічної бази та навчально-лабораторне обладнання для того, щоб підвищити рівень викладання та рівень формування компетентностей наших студентів. За 2019-2020 навчальний рік ми відремонтували десять навчальних лабораторій, закупили чотири нових комп’ютерних класи, десять мультимедійних проєкторів, три інтерактивні панелі. Це дало змогу обладнати понад 20 навчальних лабораторій для навчального процесу.

- Запитання до вас, як до вченого-біолога – буде друга хвиля коронавірусу восени?

- Буде друга, буде й третя. Це група вірусів, як грип, як і будь-яка вірусна інфекція, тому з цим потрібно буде навчитися жити і чекати поки винайдуть вакцину.

- А як щодо синтетичного походження COVID-19?

- Важко сказати, існують різні точки зору, на сьогодні вони дуже суперечливі, однак штучний мутагенез, так само як і природний мутагенез ніхто не відміняв. Скажу більше – вірус, який є сьогодні, він вже не той, який був у Китаї. Тому сказати наскільки це штучно синтезований вірус важко. Так, звичайно, віруси можна штучно синтезувати, грамотний студент-біолог може це зробити в будь-якій лабораторії. Однак віруси є одним з природних реагентів, які регулюють чисельність будь-якої популяції, це я кажу як біолог.

- Зараз це прозвучало жорстоко… Ми будемо чекати, поки вакцину винайдуть десь за кордоном, в Україні не здатні?

- У нас досить сильна наукова школа молекулярних біологів, генетиків, вірусологів, які створили, фактично, реактиви для ПЛР-тестування, не гірші іноземних аналогів. Наші вірусологи досить активно разом з фармацевтами працюють над цією проблематикою, але є багато «але»: від синтезу вакцини, від її отримання до етапу промислового виробництва має пройти час, бо це випробування, певні дослідження, які швидко не відбуваються, необхідно врахувати побічні дії. Це тривалий процес, який треба пройти.

Тамара Коваль, редактор Житомир.info

(фото з архіву Галини Киричук)

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Теги: Киричук ЖДУ  
Матеріали по темі