Інтерв'ю

Житомирський кардіолог Олесь Кутній очолив інфекційне відділення лікарні №2 і зараз рятує хворих на COVID-19

24 листопада 2020, 09:58

В 2017 році за професійну майстерність, високі досягнення у роботі в галузі охорони здоров’я завідувач відділення ішемічної хвороби та некоронарногенних захворювань серця комунальної установи «Центральна міська лікарня № 2» Житомирської міської ради Олесь Кутній став лауреатом обласної премії імені О.Ф.Гербачевського. В 2019 році він був завідувач міського центру ішемічних хвороб ЦМЛ №2, а восени 2020 року, коли міська лікарня №2 почала приймати на стаціонарне лікування пацієнтів з коронавірусом, очолив спеціалізоване інфекційне відділення. Які відділення КП «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» віддали хворим на COVID-19, скільки з них зараз на апаратах штучної вентиляції легень (ШВЛ) та чи немає перебоїв з киснем, чи вистачає медперсоналу та чому треба купувати ліки, які не включені в протокол – відповіді на ці питання читайте в інтерв’ю Житомир.info з Олесем Кутнім.

- Чому зав.кардіологічного відділення став керівником інфекційного?

- Ми були лікарнею «другої хвилі» і відкрилися, коли лікарня №1 перестала справлятися з потоком хворих на коронавірус. На той період, мабуть, не було тих, хто міг би це очолити, і пройшлося першим іти, перелаштувати себе з кардіолога на інфекціоніста.

- Це було важко?

- В мене є клінічний досвід, звичайно, не скажу, що це просто, але я і мої лікарі більш-менш швидко адаптувалися до нової ситуації. Є література, яку можна почитати, є український протокол (лікування), який швидко оновлюється і маючи якийсь клінічний досвід можна починати працювати.

- Які відділення в лікарні перепрофілювали в інфекційні?

- Першим було пристосоване кардіологічне відділення, бо воно саме велике, персоналу більше. В нас вже було 12 кисневих точок, коли лікарню готували до «другої хвилі», то доставили ще 27. Після цього приєдналося проктологічне відділення, додалося до наших 60 ліжок на четвертому поверсі ще 30 на третьому. А зараз у нас вже 200 ліжок для хворих на COVID: відділення реанімації повністю стало «ковідним», воно теж на третьому поверсі, потім COVID спускався нижче – підключилася гнійна хірургія і потім фізіотерапевтичне відділення – його перелаштували десь тижня три тому. І практично весь чотириповерховий корпус став «ковідним». І тепер я відповідаю лише за те перше інфекційне відділення на 90 ліжок, а є ще завідувачі інфекційними відділеннями №2 та №3.

- Інших пацієнтів, крім з коронавірусом, в цьому корпусі вже не приймають?

- В нас є другий корпус, «чистий». І треба думати про своїх хворих, яких ми вели до цієї «війни». В другий корпус я, наприклад, перевів 20 ліжок, вони тепер на базі неврології і ЛОР-відділення. Реанімацію там зробили на базі неврології і так виходимо з ситуації.

- Тобто один корпус лікарні віддали для COVID-19, а другий – «чистий»?

- Так, і це нормально, бо мені не дуже подобаються такі речі, коли всю лікарню переводять лише на прийом хворих з коронавірусом, як хочуть зробити з нашою лікарнею. Я вважаю адекватною ситуацію, коли в лікарні є окремий «ковідний» корпус, є лікарі, які відробляють «вахтовим методом» в цьому корпусі місяць-два-три-чотири, а потім повертаються до своєї спеціальності. Якщо вузького спеціаліста на два роки переключити лише на коронавірус, то він втратить практику.

- Ви, як зав. відділення, теж можете так відпрацювати «вахтовим методом» чи ні?

- Думаю, що можу. Звичайно, до нового року я залишуся в інфекційному відділенні, а потім побачимо. В усякому випадку в кардіології залишився один «чистий» кардіолог, який не заходив у відділення з COVID. І коли до мене дзвонять мої хворі з кардіологічними проблемами, то я їх направляю туди і так ми намагаємося ужитися в цій новій системі.

- Скільки з 200 ліжок зараз зайняті пацієнтами з COVID-19 та з підозрами?

- На ранок сьогодні (23 листопада) близько 150 ліжок були зайняті. Тобто на сьогодні зайнято десь 75% ліжок і ще два дні ургенції (прийому хворих – авт.). Сьогодні вдень було більш-менш спокійно, а відвечір почали активно поступати хворі.

- Скільки за день лікарня приймає хворих з коронавірусом?

- За день – від 25 до 50. Це підтверджені випадки з ПЛР «плюс» та підозри, але практично всі ці підозри перетворюються в коронавірус. У приймальному відділенні ми після огляду когось відправляємо додому, когось кладемо в лікарню. За наказом МОЗ ми не обов’язково маємо ставити діагноз «коронавірусна хвороба» лише коли позитивний ПЛР-тест, є клінічний діагноз. Наприклад, коли у хворого ПЛР «мінус», імуноглобуліни «мінус», але клінічна картина COVID, є епіданамнез, є контакт (з хворим) – ми ставимо діагноз коронавірус, і зазвичай це так і є. Потім ця людина виписується, робить ІФА-тест на антитіла і в неї IgG позитивний. Лише одиничні хворі, які сюди попадають, без коронавірусу.

- Ви сказали, що деяких хворих відправляєте додому. Кого саме?

- Тих, хто не підлягає стаціонарному лікуванню. Наприклад – нормальна сатурація, немає виражених ознак інтоксикації, немає задишки, немає нудоти, немає виражених ознак, наприклад, ковідо-гострого інсульту. Це хворі легкі або початково середньої важкості, велика частина з них до нас не вертається.

- Скільки зараз пацієнтів на апаратах ШВЛ?

- На сьогодні було 3-4, всі на Сіпап-масках.

- Тобто інтубованих на ШВЛ немає? Кажуть, що такі пацієнти, на жаль, не виживають.

- Американський анестезіолог, який писав рекомендації для лікування COVID, сказав про нульовий результат для пацієнта, якого переводять на інвазивну вентиляцію легень. Якщо це сказав американський лікар, де найрозвинутіша медицина в світі, то ви думаєте, що в Україні буде по іншому? Дуже велика смертність інтубованих на апаратах ШВЛ, за ці 2,5 місяці я не пам’ятаю, щоб когось зняли з апарату, всі летальні випадки. З кисневих масок знімали, так. Інтубація – це крайня межа, намагаємося максимально її відтягнути. На масці – це теж важка ситуація, але пацієнт в свідомості. Спочатку використовуємо високопоточну канюлю (трубка для кисневої терапії – авт.), потім Сіпап, стараємося, щоб не доходило до інвазивної вентиляції легенів. У нас 40-50% пацієнтів постійно знаходяться на кисневій підтримці різного ступеню інтенсивності – на кисневій канюлі чи кисневій масці без додаткового апаратного дихання.

- Кисень дають по хвилинах – це, можливо, про цю підтримку?

- Так. Ми підбираємо кожному хворому об’єм кисню, який йому треба за хвилину – від 2-3 літрів до 12 літрів. Якщо більше 10 літрів, то вже розглядається можливість застосування кисневої маски з «мішком», потім іде високопоточна канюля – це теж апаратний метод, але він легше переноситься, а далі Сіпап, а після нього вже йде інвазивна вентиляція, інтубація.

- Зараз проблем з киснем в лікарні немає, його вистачає?

- Так, вже поставили нам кріоциліндр на 7 тонн і це набагато краще. Перепади кисню були, бо багато балонів і вони постійно перемикаються, замінюються, але такого, щоб його не вистачало, не було. І ми дивилися, щоб економно використовували, бо хворі теж буває зловживають через страх задухи: включають собі кисень, «смокчуть» там де треба й не треба.

- Хворі самі можуть собі включати кисень?!?

- Вони підкручують дозатор. Ми налаштовуємо, ходимо перевіряємо, але вони собі підкручують. І крапельниці можуть підкручувати, і кисень. І треба постійно їм розказувати, пояснювати. Скільки в мене випадків було, коли казав, що треба просто відлучати від кисню, як маленьку дитину від соски, бо надлишок кисню теж шкідливий. Показую людині пульсоксиметром, що рівень кисню нормальний, але в неї є страх, бо вона задихалася. Навіть коли людині вже нормально, стан стабілізувався, вона боїться. Людям психологічно тяжко з цього виходити.

- У вас в штаті немає психолога для таких випадків?

- Немає. У нас лікарів та медсестер не вистачає, а ви кажете «психолог». Я б хотів, щоб були спеціальні реабілітологи, які б цілий день займалися цими хворими: перевертали, робили з ними зарядку. Моє бачення – потрібна рання реабілітація, але цього ніколи не буде, такої посади не буде в штаті. А від такої реабілітації важких хворих залежить їхнє виживання., вона дуже потрібна. І це лягає на плечі нашого персоналу, якого не вистачає. Наприклад, на нічне чергування в мене на одне крило відділення – одна санітарка і одна медсестра, на друге так само.

- В одному крилі скільки хворих?

- Приблизно 40. Ще на ніч є одна постова медсестра і одна на крапельницях. Це дуже важко, особливо, коли об’єм інфузій великий, антибіотики погодинно розписані, часто комусь треба тиск поміряти, комусь щось підкрутити чи зробити. Це дуже важко, медсестри за зміну навіть присісти не можуть.

- Ми давали статистику по вакансіях в житомирських лікарнях на 15 жовтня, то в лікарні №2 було 44 вакантних посади лікарів та 45 – середнього медичного персоналу. Як ви заповнюєте вакансії?

- Я можу розказати історію, як я самостійно шукав медсестер, коли ми почали приймати хворих на коронавірус. Коли ще весною в нас у лікарні були перші випадки COVID, то багато людей злякалися й багато медсестер звільнилися. І мені навіть прийшлося закрити половину кардіологічного відділення, бо не було кому працювати. І ми почали шукати людей: за своєю ініціативою я і мої колеги звернулися до викладачів в нашому медичному інституті завдяки їм до вересня я майже заповнив відділення цими молодими дівчатами, які закінчували медінститут, і це нас врятувало, бо ми вже наближалися до «другої хвилі». Кілька людей з поліклініки прийшли – адміністрація нам відправила поліклінічних працівників, які мали місяць у нас відробити у зв’язку з виробничою необхідністю. Хтось відробив, а хтось не відробив і взагалі звільнився.

- Людина не могла відмовитися йти на роботу в лікарню?

- Керівник може написати наказ і в межах своєї лікарні на місяць перевести працівника на інше місце, бо є виробнича необхідність. Двох чи трьох людей, які адміністрація нам відправила з поліклініки, я вмовив залишитися працювати у відділенні.

- Зараз же у вас зарплата більша, скільки отримують лікарі та медсестри?

- Скільки медсестри отримують точно не знаю, бо у зарплатну відомість я не заглядаю, це некоректно, а лікарі на руки зараз отримують десь 20-25 тисяч гривень.

- Як налагоджене спілкування з родичами хворих, як і де вони можуть дізнатися про стан своїх близьких?

- Кожного дня о 13:00 виходить наш інфекціоніст і спілкується з родичами. Але якщо люди хочуть знати конкретну якусь інформацію, то, звичайно, треба спілкуватися з лікарем. Зрозумійте, що кожен лікар не може щодня спускатися для спілкування, знімати захисний костюм і надавати потрібну людям інформацію. Ми заходимо у лікарню через шлюз, одягаємо захисні костюми і потім ввечері через шлюз виходимо, правильно роздягаємося, скидаємо цей одяг у спеціальні баки, де він знезаражується. І з такою методикою заходу і виходу з відділення ніяк не можна зустрітися з родичами пацієнтів. Але у всіх є мобільні телефони, хворий може дати мені, наприклад, трубку і я поговорю з його родичем напряму. Звичайно, ми говоримо коротко, бо часу немає, лікарі інтенсивно і понаднормово працюють.

- Скільки коштує лікування хворого з коронавірусом і чи дійсно треба докуповувати дороговартісні ліки?

- Є препарати дороговартісні, які навіть включені в протокол лікування. Наприклад, нещодавно включили один такий препарат і я на 99% впевнений, що його вартість держава не буде відшкодовувати. Протокол лікування – це «вузенька стежка», там певні препарати, які у нас є, а від цієї стежки завжди є відхилення. Деякі люди навіть не розуміють, що таке протокол лікування, говорять «мені лише по протоколу» і вони отримають лікування суто по протоколу, але ж є супутні захворювання в кожного хронічного хворого. Є препарати «офф-лейбл», які ми маємо право призначати, бо є клінічне мислення, виходячи з різних симптомів та ускладнень, а протокол – це мінімум, який ми маємо виконати. COVID же вражає не лише легені, а й головний мозок, серце, шлунково-кишковий тракт.

- Правда, що найважче переносять коронавірус люди, які мають хвороби серця та цукровий діабет?

- Так, це правда. Ще дуже впливає ожиріння, бо у таких людей гірша вентиляція легень. Люди з ожирінням, коли індекс маси тіла вищий за 30, важче виходять з цієї хвороби, в них вища летальність по всьому світу. Також впливають будь-які супутні хронічні хвороби: хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальна астма, хронічне захворювання нирок. Коли твій організм ослаблений хронічною хворобою і на тебе насідає ще гостра інфекційна хвороба, яка забирає сили, то основна хвороба загострюється і від цього хворі помирають.

- Крім захисних костюмів є ще якість способи захисту медичного персоналу?

- Немає, лише захисні костюми і загальні правила. Але все одно у відділенні постійно хтось хворіє на коронавірус. Ми на самоізоляцію не йдемо, бо кожен день контактні, нас це не стосується, ми працюємо у вогнищі епідемії.

- Що ви можете порадити людям, у яких немає захисних костюмів, як убезпечитися?

- Вести здоровий спосіб життя, займатися спортом і один одному допомагати, а не створювати один одному такі проблеми, як Санжари. І так треба пережити цей непростий період.

-Яка ваша думка щодо «карантину вихідного дня»?

- Я чесно не знаю, чи це вплине. Я згоден, що потрібен жорсткий контроль за носінням масок, це важливіше. Якщо людина хвора, але про це не знає, і заходить у великий магазин, то звичайно вона розсіює цей мікроб. Треба змушувати всіх носити маски і штрафувати жорсткіше відразу на місці, як в усіх країнах Європи, тоді це буде працювати.

- Так уже це зробили.

- Це треба було раніше робити, як всі країни це зробили. Як це зробили, наприклад, у Німеччині, яка з усіх країн Європи найкраще справляється з пандемією. І я точно впевнений, що майже всі перехворіють на коронавірус, лише форми будуть різні. Зараз 85% хворих – амбулаторні, лише 15% лікуються стаціонарно. Але ця хвороба заразна і дуже швидко поширюється, і ці 15% можуть перетворитися в таку кількість людей, що ми просто не будемо встигати їх рятувати. І я не впевнений, що «карантин вихідного дня» сильно вплине на ситуацію.

- Як ви відпочиваєте і відволікаєтесь від роботи?

- Якщо я по 12 годин на роботі, то що вважати відпочинком?

- Сон?

- Виходить так, сон. І спорт – я бігаю. Біг, фізичне навантаження мені допомагає відволіктися.

- Бігаєте і слухаєте музику?

- Так, бігаю лише в навушниках.

- Яку музику слухаєте?

- Я люблю рок.

Тамара Коваль, редактор Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Теги: Кутній лікарня кардіолог коронавірус  
Матеріали по темі