Інтерв'ю

Як держава «залазить в кишеню» Житомира, на що піде бюджет розвитку і лайфхак для нових депутатів. Інтерв’ю з Юрієм Мойсеєвим

21 січня 2021, 11:03

Юрій Мойсеєв в жовтні 2020 року втретє став депутатом Житомирської міської ради. Кожного разу він обирався не по партійному списку, а перемагав на окрузі. В міській раді восьмого скликання Мойсеєв, як і в попередній каденції, очолює депутатську комісію з питань бюджету, економічного розвитку, комунальної власності, підприємництва, торгівлі та залучення інвестицій. Чим новий склад Житомирської міської ради відрізняється від попереднього, за рахунок чого планують наповнювати бюджет міста та на що вистачить бюджету розвитку в 2021 році, чи запрацює нарешті індустріальний парк і в чому секрет перемоги на окрузі – відповіді на ці питання читайте в інтерв’ю Житомир.info з Юрієм Мойсеєвим.

- Бюджет Житомирської ОТГ на 2021 рік не такий великий, як, мабуть, хотілося, на чому будуть економити цього року?

- Як не сумно про це говорити, але в першу чергу будемо економити на самому розвитку міста. Ті проєкти, про які ми говорили ще минулого року, будемо переглядати: стосовно реконструкції Старого бульвару, реконструкції гідропарку, реконструкції майдану Корольова. У нас були такі плани і проєктно-кошторисна документація вже є. Це такі глобальні проєкти і зараз будемо дивитися, чи втілювати їх в життя, за які кошти, хоча ми розуміємо, що місто потребує змін, житомиряни потребують покращення благоустрою міста. Можливо, виберемо якийсь один проєкт, щоб його все ж таки реалізувати. Але будемо дивитися по ситуації, бо сьогодні дійсно є проблема з дохідною частиною бюджету. Можливо ця проблема не така страшна, як могла б бути, але вона є.

- Скільки зараз коштів в бюджеті розвитку?

- Близько 90 мільйонів. Ми взагалі мали зайти в новий рік з 40 мільйонами, але буквально перед нашою бюджетною сесію була сесія Верховної ради і там підтримали пропозицію, щоб акциз на паливо залишався в місцевих бюджетах. І ці 50 мільйонів залишаться в місті, тому ми можемо розраховувати, наразі, на 90 млн грн. Взагалі бюджет розвитку на цей рік у нас на кінець 2020 року був близько 170 мільйонів, але ми його на останній сесії розподілили в частині погашення кредитів, по яких платежі будуть в 2021 році: ТТУ – за нові тролейбуси, теплокомуненерго – за модернізацію.

- А водоканал?

- Вони самі платять, в тариф водоканалу закладена складова погашення кредиту. Щодо ТТУ та теплокомуненерго – там цього немає. Взагалі в «Житомиртеплокомуненерго» майже 90% надходжень йде на погашення боргу по газу відповідно до реструктуризації: тільки гроші потрапляють на рахунок підприємства відразу ж 90% перераховується НАК «Нафтогаз». І в тарифі трамвайно-тролейбусного управління немає складової погашення кредиту. Також треба розрахуватися за проєкти, які вже почали робити, той же Новий бульвар, тому в новий рік ми перейшли з залишком бюджету розвитку в 90 мільйонів гривень.

Юрій Мойсеєв на сесії міської ради 11 січня 2021 року

- Є вже пропозиції куди спрямувати ці кошти?

- Пропозицій є дуже багато, навіть не на ці кошти, а на суму разів в десять більшу. Будемо вирішувати, що з цими грошима робити, як їх більш ефективно використати, я думаю, що й житомиряни долучаться до цього процесу.

- Тобто буде як минулого року, коли влада пропонувала кілька проєктів «бюджету участі», а житомиряни за них голосували?

- Думаю так.

- Це буде один великий проєкт на 90 мільйонів гривень?

- Звісно ні, бо ми в бюджет розвитку вже включили придбання ангіографа для лікарні №2, який коштує близько 14 мільйонів, і 6 мільйонів за мамограф. Ось вам уже мінус 20 млн грн.

- Так мамограф же купили минулого року?

- Так, купили, але ми ще не розрахувалися, і він входить в бюджет розвитку 2021 року.

- Можливо ще якесь медичне обладнання плануєте купувати?

- Можливо. Зараз ми вже знайшли інвесторів в одну і другу лікарню, які за власний рахунок купують КТ та МРТ, і нам не потрібно вже купувати. Вони просять в оренду приміщення і самі будуть надавати послуги з цього напрямку.

- Але це буде платна послуга, а на мамографі, який купують за бюджетні кошти, для житомирян обстеження безкоштовне. В чому тут інвестиція?

- Що ми не купуємо це обладнання за бюджетні кошти. Ну давайте назвемо не інвестиція, а заощадження, бо новий апарат МРТ – це дуже великі гроші. Але, звісно, ми будемо вкладати кошти в медицину, в освіту і в благоустрій міста теж. Сподіваюся, що дохідна частина стане трошки вищою.

- Чи є якісь нові механізми наповнення міського бюджету?

- Всі механізми прописані в законах України, в Бюджетному кодексі, основний податок, з якого ми наповнюємо міський бюджет, - це ПДФО (податок на доходи фізичних осіб), податки з майна, оренда землі та нерухомості, акциз з палива. Трошки легше містам, у яких, наприклад, більш розвинутий малий та середній бізнес, коли є значні надходження від єдиного податку. У нас в 2021 році заплановано близько 130 млн грн реверсної дотації – кошти, які ми маємо віддати в державний бюджет, щоб вони пішли на розвиток інших, менш фінансово спроможних громад.

- Можливо на зменшення дохідної частини бюджету впливають і додаткові карантинні пільги?

- Наразі до травня платники єдиного податку І-ї категорії мають пільгу по оплаті, і це для міста приблизно 6 мільйонів гривень, які бюджет недоотримає за п’ять місяців через пільгу, яку надала держава. І взагалі держава постійно «залазить в кишеню» міських рад, навішуючи нам якісь дофінансування. І державна політика така, що замість того, щоб займатися розвитком міст, ми маємо якісь соціально-дотаційні бюджети і не більше.

На бюджетні сесії міської ради 24 грудня 2020 року

- Цього року як саме держава «залізла в кишеню» Житомира?

- Слава Богу, що відстояли акциз на паливо, бо це взагалі була б катастрофа, але з 1 січня 2021 року вже немає пайової участі: якщо раніше зі всіх будівельних об’єктів, що вводились в експлуатацію, сплачували пайову участь на благоустрій міста від 4 до 10%, то сьогодні держава цей податок відмінила.

- Багато на пайовій участі минулого року заробив бюджет Житомира?

- Близько 20 мільйонів. Крім цього вже довго тягнеться питання з ПТУ: 90 млн грн в рік ми витрачаємо на утримання закладів, якими ми не керуємо, вони не підпорядковуються нашому департаменту освіти, а є в підпорядкуванні області, держави. Вся їхня нерухомість є державним майном, але фінансує їх міська рада. Ми звернулися з листом до обласної ради та облдержадміністрації, щоб вони взяли на себе це фінансування, або хоча б його частину.

- На лист відповіли?

- Рішення сесії облради по цьому питанню ще немає, але прийшов лист-відповідь за підписом голови обласної ради: дякую, нам це не потрібно. А нам це потрібно? По нашим підрахункам в міських ПТУ житомирян навчається лише 30%, решта – з сусідніх ОТГ, з районів.

- Ви зверталися до ОТГ, як це робили зі школами та дитсадками, щоб вони фінансували своїх учнів?

- Ми зверталися, але більшість приміських ОТГ дотаційні: ми платимо реверсну дотацію, а вони отримують дотацію вирівнювання. І коли ми звертаємося до них, щоб вони в’язи на себе повноваження по оплаті навчання дітей в наших навчальних закладах, то вони не хочуть. І давайте ще згадаємо сьогоднішню ситуацію з газом: піднялися тарифи для населення – це одна проблема, а друга стосується нашого теплокомуненерго – минулого року ми витратили 30 млн грн на плату за розподіл газу. І ми вкладаємо кошти в енергозбереження, зменшуємо споживання, переходимо десь на альтернативні види палива, а врешті-решт держава каже: ви можете собі економити, але за газ платіть поповній. Наприклад, за 2021 рік ми маємо використати 1000 кубів газу, якщо ми за рахунок заощаджень використали 800, то нам все одно треба сплатити за 1000 кубів.

- І з цим нічого не можна зробити?

- Ми платимо за обсяги минулого року, навіть якщо будемо економити. Умови договору з «Нафтогазом» такі, що ти все одно маєш вибрати та заплати за ту кількість газу, яку замовляв в минулому році. І це вбиває мотивацію проводити енергозберігаючі заходи.

- Щодо наповнення бюджету, то можливо допомогли б аукціони з продажу майна, але в оприлюдненому переліку об’єктів на приватизацію дві третини мають орендарів, які можуть викупити приміщення за «невід’ємні поліпшення».

- Буде два списки, один – з приміщеннями, які ми будемо виставляти на аукціон,другий – з приміщеннями, де є орендарі, деякі вже мають дозволи на поліпшення. Ми їх включаємо в перелік, можливо, хтось з них і звернень стосовно приватизації шляхом викупу. І це теж один із напрямків наповнення бюджету.

- Тобто краще здавати в оренду, ніж продати приміщення?

- Продати можна один раз і витратити ці кошти, а орендарі – це ж наші житомирські підприємці, які платять податки, платять оренду. Я, як голова бюджетної комісії, не можу сказати, що орендовані приміщення викупають за якимись пільговими цінами.

- Можливо загальна вартість приміщення не пільгова, але я б посперечалася щодо оцінки невід’ємних поліпшень, які мінусуються від загальної вартості майна під час продажу. Поставити пластикові вікна, записати це як 27-30% поліпшення і мати право на приватизацію – це якось не дуже…

- (сміється) Я розумію, про що ви говорите, у нас була з цього приводу нарада і ми будемо тепер пильно слідкувати за цими поліпшеннями – що саме відбувається і на яку суму. В нас є певні домовленості щодо відсотка, вище якого не потрібно переходити, щоб це мало сенс для громади під час продажу. Але я взагалі не впевнений, що міська рада має заробляти на продажу майна. Мені було б цікаво, якби міська рада допомагала створювати умови, щоб був бізнес, підприємці, які платять податки, створюють робочі місця. В нас є ряд прикладів, коли ми продали майно, і навіть дорого продали, але з цього нічого немає, один раз отримали кошти і все. Мені здається, що це не функція міської ради – торгувати майном і заробляти на цьому якісь гроші, які швидко витрачаються.

Юрій Мойсеєв на сесії міської ради 2 вересня 2020 року

- Щодо бізнесу – індустріальний парк коли оживе?

- Гарне питання. У нас була нарада перед новим роком з керівництвом області, вони теж планують долучатися. І в проєкти, які фінансуватимуться Державним фондом регіонального розвитку, ми включили це питання. По-перше, ми хочемо розширити цей індустріальний парк, і вже наче є домовленість з Міністерством оборони – вони не проти передати нам частину земельної ділянки, щоб він був не 24 гектари, а близько 200.

- Аеропорт не заважатиме?

- Заважатиме, тому ми хочемо трошки від аеропорту відійти. І для того, щоб цей парк був цікавий для інвесторів, для бізнесу, туди треба завести всі мережі: електроенергію, газ, воду, каналізацію.

- ДФРР виділить кошти саме на ці мережі? Яку суму?

- Точно не пам’ятаю, 200 чи 300 мільйонів гривень. Лише електроенергія обійдеться близько 100 млн грн, бо там треба заводити мегавати, а ви ж знаєте, що з обленерго зараз все дуже серйозно…

- Серйозно чи дорого?

- І серйозно, і дорого (сміється). Туди треба буде будувати окрему лінію, окрему трансформаторну підстанцію. Ми вивчали приклади інших міст, де є індустріальні парки, вони пропонують готовий майданчик з усіма комунікаціями. І тому треба людям пропонувати не просто землю, а готувати майданчик з власними потужними мережами і це буде об’єкт, цікавий для бізнесу. Бо іноземній компанії, яка заходить в Україну, все одно в якому місті працювати – Київ, Вінниця чи Житомира, але вони зайдуть туди, де будуть кращі умови. І я не впевнений, що близькість до Києва – плюс в плані розвитку Житомира, це скоріше мінус. Мені здається, що Рівному чи Хмельницьку краще, що вони далі від Києва, в них люди залишаються в містах, а у нас житомиряни їдуть в Київ на роботу і платять там податки.

- Ви вже третю каденцію депутат міської ради, можете порівняти, наприклад, нинішній склад ради і попередній, в чому відмінність?

- Більше жінок (сміється), гендерна рівність все ж є. І в минулу каденцію, коли ми зайшли з міським головою в одній команді, то спочатку трошки думали, в якому напрямку рухатися, вивчали ситуацію, а зараз вже чітко зрозуміло куди рухатися, що робити, і я сподіваюся, що в нас вже «пробуксовок» не буде і будемо досить швидко втілювати в життя ті проєкти, які запланували. Щодо самої каденції депутатської, то все міняється – місто міняється, життя міняється, хто міг передбачити, що ми будемо з локдаунами, з коронавірусом і матимемо сьогодні такі проблеми. В цю каденцію зайшло в раду більше працівників освіти, медицини. Якщо в першу мою каденцію в міську раду зайшов більше бізнес, то зараз вже більше заходить інтелігенція.

Перша каденція депутата Мойсеєва, фото з сесії міської ради 5 грудня 2012 року

- А якщо порівнювати вашу бюджету комісію – теперішню і минулу?

- Мені здається, що цей склад більш фаховий. Комісії проходять легше, люди розуміють, що відбувається, питання більш аргументовані. І комісія зараз менше – 10 депутатів, а в минулому скликанні було 15, всі дуже хотіли в бюджетну комісію. Сьогодні (інтерв’ю записувалося 20 січня – авт.) виїзне засідання в Центрі захисту тварин і взагалі в нас є бажання ознайомитися з роботою всіх комунальних підприємств. Зараз вони готують фінансові звіти за 2020 рік, ми проаналізуємо роботу кожного комунального підприємства, яких близько 30.

- Встигнете проаналізувати роботу всіх?

- Розпочнемо з тих, хто закінчив рік з «мінусами». На початок 2020 року таких було шість чи сім, за минулий рік ще не знаю скільки. Будемо їх по черзі викликати на бюджету комісію. Однозначно, ми хочемо поговорити і з ТТУ, і з водоканалом.

- Але ж зробити ці підприємствах прибутковими – це безнадійно.

- Прибутковими ні, але зменшити збитки – так. По ТТУ взагалі треба вивчити ситуацію, бо ми вклали близько 20 мільйонів в електронний квиток і хотілось би розуміти результати того всього.

- Ще не розумієте?

- Я – ні (сміється). Там постійно розказують, що ось все буде, десь воно має «вистрелити», але коли і де – я так і не зрозумів. Ми купили на 60 мільйонів 17 нових автобусів, а вони приносять для ТТУ лише збитки. Заплатили за валідатори близько 11 мільйонів і дотепер працюють кондуктора в тролейбусах і трамваях.

- Бо валідатори через один не працюють.

- Треба розбиратися. За даними ТТУ кондуктора, мета яких збирати готівку, за 2020 рік зібрали близько 30 млн грн готівки. З одного боку це – немала сума для ТТУ, а з іншого –28 млн грн витратили на заробітну плату для кондукторів. І, я так розумію, що мета електронного квитка – перейти на безготівковий розрахунок, звільнити чи направити кондукторів на інші посади, щоб житомиряни не боялися користуватися «Картою житомирянина», транспортною картою, банківською картою, а не так, що бабуся в жилетці ходить по всьому тролейбусу і питає, хто не заплатив. Якщо є якісь проблеми, то я хочу почути які і коли ми їх вирішимо.

- Ви вже втретє потрапляєте в міську раду як мажоритарник, не по списку, який секрет вашого обрання на окрузі? Лавочки?

- (сміється) В тому числі. Але мій особистий секрет – це відкритість до людей. З першого дня, як я став депутатом в 2010 році, в мене на окрузі, якщо ми говоримо про район Мальованки, працює приймальня. Я постійно там зустрічаюся з людьми, їжджу на всі зустрічі, багато людей мають мій особистий номер телефону, телефонують з різними питання, інколи людину просто треба вислухати і цього вистачає. Я намагаюся бути депутатом, якого бачать і якого чують, мені здається, що в цьому секрет. А лавочки – це елемент благоустрою, до речі, ще треба буде поставити пару лавочок, я знаю де (сміється). І коли я йду по Мальованці, зі мною здороваються люди і за щось дякують – мені це приємно. І як рекомендація молодим, новим депутатам, якщо вони захочуть знову стати депутатами, то це їм такий «лайфхак» - щоб вони були з людьми: спілкувалися, проводили зустрічі, а не просто обралися і десь пропали.

Перша сесія третьої каденції депутата Мойсеєва (3 грудня 2020 року)

- На своєму окрузі ви вже з колегами-депутатами визначили, куди спрямувати 6 млн грн?

- Ще не збиралися. Зберемося й вирішимо, можливо витратимо цю суму не на один проєкт, а на два. В мене, наприклад, є бажання і я обіцяв побудувати спортивний майданчик на Мальованці, біля школи №1. Ще в минулій каденції замовили і розробили проєкт майданчика, там і для футболу, і для волейболу і частина з тренажерами. Мені здається для дітей сьогодні це буде цікаво, тим більше в тому районі. І ще є бажання забрати в ДСНС стадіон біля школи, щоб він був комунальним. Колись у міста не було коштів його утримувати і стадіон передали пожежній частині, він у них на балансі і зараз, відверто кажучи, в жахливому стані, бо на його утримання управлінню ДСНС не виділяють кошти. Я говорив про це з міським головою і він зауважив, що там можна було б зробити філію нашої дитячої футбольної школи, щоб трохи розгрузити «Спартак-Арену», бо дуже багато дітей хочуть займатися і ми вже навіть не всіх можемо взяти. А якби ще був цей майданчик для тренування, то це було б непогано.

Тамара Коваль, редактор Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Теги: Мойсеєв депутат міськрада бюджет  
Матеріали по темі