На початку червня 2021 року розпорядженням голови облдержадміністрації Інну Кацімон було визнано переможцем конкурсу на посаду начальника відділ цифрового розвитку, цифрових трансформацій, цифровізації Житомирської ОДА. З грудня 2019 року по березень 2021 року Інна Кацімон була головою Пулинської райдержадміністрації, а до цього працювала бухгалтером у відділу освіти Пулинської РДА. Після звільнення з посади голови РДА деякий час працювала першою заступницею голови Бердичівської РДА, а потім подала документи на посаду керівника новоствореного відділу ОДА. Чим буде займатися утворений розпорядженням від 24 березня 2021 року відділ цифрового розвитку, цифрових трансформацій, цифровізації Житомирської облдержадміністрації, який на сьогодні рівень діджиталізації в ОДА, що найскладніше у роботі начальника цього відділу та чи є вже якісь досягнення – відповіді на ці питання читайте в інтерв’ю Житомир.info з Інною Кацімон.
- Як вдалося виграти конкурс на посаду начальника відділу, скільки було конкурентів?
- Було три конкуренти, всього подали заяви чотири кандидати: один не прийшов на конкурс, одна жіночка з Черняхівського району не набрала необхідну кількість балів на тестуванні, чоловік з Держгеокадастру набрав 36 чи 34 бали з 40, але в нього не було управлінського досвіду, не працював на керівних посадах.
- Відділ займається цифровими трансформаціями, але у вимогах до кандидатів не була прописана профільна освіта. Чому так?
- Тому що наше завдання – доносити громаді роботу Міністерства цифрової трансформації і роз’яснювати, наскільки це корисно, як це спрощує роботу. Завжди є спротив будь-яким нововведенням, люди бояться робити щось нове, а їм потрібно роз’яснювати, що так буде легше. В мене вже був досвід, коли я працювала у відділі освіти і потрібно було бухгалтерів перевести на «1С»: був місяць страшенної сварки, а потім вони дякували і дивувалися, чому не почали користуватися цим раніше. У людей завжди є страх перед чимось новим, і завдання нашого відділу – побороти ці страхи.
- Фактично ваш відділ – це комунікатор між Мінцифри і громадами область?
- Так. Міністерство майже кожного дня «нарізає» нові задачі, і ми спільно з громадами маємо рухатися в заданому напрямку, контролювати цей рух.
- Скільки зараз людей працює у відділі?
- На сьогодні нас уже троє, а загальна штатна чисельність – п’ять одиниць. Насправді це дуже мало для виконання тих завдань, які ставить Мінцифри. Я іноді затримуюсь на роботі до восьмої-дев’ятої години вечора, просто не помічаю час, бо кожного дня є щось нове, цікаве, постійний саморозвиток. Ті знання, які я отримую, вони, на мою думку, неоціненніі. Мені здається, що це така робота, яку я шукала все життя.
- Відсутність технічної освіти не заважає?
- В мене є технічна освіта, я інженер-програміст, закінчила житомирський політех.
- А чому ж працювали бухгалтером?
- Бо там була «1С:Бухгалтерія», для цього у відділі потрібен був програміст, а посада називалася «бухгалтер». Я фактично працювала системним адміністратором. Працюючи в цьому відділ я вивчила бухгалтерію, і це сьогодні для мене величезний плюс, бо я розумію всі розрахунки, які мені приносить бухгалтер нашого відділу.
- На дві вакантні посади за якими критеріями будете відбирати людей?
- Обов’язково буду шукати людину з юридичною освітою, щоб правильно формувати документи, які ми відправляємо на міністерство. Якщо в мене буде друга вища освіта, то вона буде юридична, щоб розумітися в законодавстві. Зараз, коли є вільний час, я залюбки читаю зміни законодавства, і це допомагає при підготовці програми інформатизації, яку ми зараз готуємо разом з робочою групою (утворена розпорядженням голови ОДА від 18.06.2021 – авт.). До робочої групи я зібрала зі структурних підрозділів ОДА не керівників, а людей, які розуміються на цьому. Будемо обговорювати проблеми, які є в кожному підрозділі, робити аналіз і визначати, куди нам далі рухатися і з чого починати. Одним з пріоритетів цієї програми буде електронний документообіг, без папірців.
- Тобто на сьогодні електронного документообігу в ОДА немає? (з 1 жовтня 2019 року відповідно до рішення Кабміну державні органи мали остаточно перейти на електронний обмін документами – авт.)
- Умовно він є: колись закупили програму, ще до призначення Віталія Івановича (Бунечка, нинішнього голови ОДА), але вона працює так, що документ потрібно роздрукувати і далі вже з ним працювати. Формально вона є, але свої функції не виконує, бо дуже застаріла, не оновлюється, не підтримується. Я ще в це не заглиблювалася, можливо буде час розібратися, що там не так.
- Так і носять папірці з кабінету в кабінет?
- Так. Я, наприклад, готую розпорядження чи лист і починаю ходити з ним: завізувати, виправити помилку, потім по новому колу візувати. А потім його сканують і пускають в електронний документообіг.
- Які основні завдання вашого відділу, що ви маєте зробити першочергово?
- Першочергове завдання – розробити обласну програму інформатизації. Це має бути програма з реальними завданнями, які виконуватимуться, на які обласна рада виділить кошти, чи держава виділить. Треба все прорахувати, обсяг роботи дуже великий.
- На якій зараз стадії розроблення цієї програми?
- Вже прописана мета, основні напрями, тепер серйозна робота по формуванню конкретних завдань. Програма розрахована на три роки – 2022-2024 роки. В цьому році будемо займатися освітнім напрямком – навчати, презентувати, показувати, підключати, доносити програму громадам. Наприклад, як з е-малятком – щоб зареєструвати дитину через е-малятко і щоб вже пару днів після виписки їм додому принесли свідоцтво про народження. Ми маємо зробити так, що б ця можливість була в кожному пологовому, навчити персонал, який буде показувати породіллям чи їх родичам, як це все швидко і оперативно зробити.
- Відділ займається і впровадженням електронних сервісів?
- Звичайно, ми маємо це все донести до людей, показати, розказати наскільки це зручно.
- Вдається чи все ж є спротив, бо папірець з печаткою надійніший?
- Дійсно, в людей є недовіра до нових впроваджень, вона завжди була. Але будемо показувати на прикладах в нашій області, чи в інших містах, де це вже працює.
- Яка область чи місто в цьому для вас приклад?
- В Україні це міста-мільйонники – Дніпро, Одеса. Там вже є «Дія.Бізнес», яка теж у нас має колись відкритися, над цим ми уже працюємо разом з Агенцією регіонального розвитку Житомирської області: шукаємо місце, де це можна буде відкрити, шукаємо спонсорів. Таких центрів підтримки підприємців в Україні відкрито вже більше десяти, це єдиний струтурований каталог для бізнесу, де можна знайти безкоштовні можливості для навчання, міжнародні гранти, програми підтримки від держави, інвесторів, державні онлайн-сервіси для ведення бізнесу тощо. Ми ще на початковій стадії цього проєкту, не вистачає часу і людей, які хотіли б це впроваджувати.
- Які вагомі досягнення за перший місяць роботи вже є?
- З перших днів моєї роботи було завдання від Мінцифри щодо реєстрації на отримання фінансування для широкосмугового доступу до інтернету. І в мене телефон був «червоний» - перегрівався і відключався час від часу, бо я постійно комунікувала з громадами, розказувала, консультувала, якщо були складні запитання, то давала контакти Мінцифри, щоб вони напряму з’ясували ті чи інші питання, виправляли технічні помилки щодо кількості соціальних об’єктів тощо. Робочі групи виїжджали і перевіряли, чи дійсно цьому населеному пункту потрібен оптичний інтернет.
- Скільки населених пунктів перевірили?
- Близько 100 населених пунктів менш ніж за тиждень. В районних державних адміністраціях створені аналогічні відділи, ми з ними дуже тісно співпрацюємо. Відділи ще неповністю сформовані, тобто зараз йде формування команд з державних службовців, які будуть в цій сфері «як риба в воді».
- Тобто 46 громад, які отримають державну субвенцію на якісний інтернет – це ваше досягнення, ваша перемога?
- Так, перемога, і є гордість за такий вдалий старт, бо Житомирська область увійшла в трійку областей за кількістю громад, які долучилися до проекту «Інтернет-субвенція». І ще важливо – 46 громад подали заявки на участь у проєкті і всі 46 отримали субвенцію. Деякі населені пункти в цих громадах були відсіяні, бо, наприклад, десь приватний підприємець підключив до себе широкосмуговий інтернет, а голова громади про це не знав і подав заявку.
- Вже проводили моніторинг цифровізації громад, визначали де краще, а де гірше?
- До речі, зараз були надіслані листи з Мінцифри і ми написали свій рекомендаційний лист для громад щодо проходження цифрової освіти. Тобто заходимо на сайт «Дія. Цифрова освіта», обираємо відповідний розділ – для медиків, для освітян чи «Цифрограм 2.0» для громадян, дивимось освітній міні-серіал, проходимо тестування і отримуємо сертифікат. І раз на три місяці ми можемо брати інформацію з Мінцифри про найбільш цифрограмотні громади. Наші державні службовці з районів, з обласної державної адміністрації зараз теж активно це все проходять.
- Це не примусово чи примусово?
- Ні, це рекомендаційно, але Мінцифра буде в кінці року визначати найбільш грамотну громаду за кількістю людей, які отримали сертифікати, і по рівню знань, які вони отримали – є низький, середній і високий. І мені дуже подобається, коли в соціальних мережах люди викладають свої сертифікати з високим рівнем, я за них радію, як за себе.
- Ви не пропонували керівництву облдержадміністрації пройти сертифікацію?
- Не лише керівництву, а й кожному державному службовцю: написали лист за підписом заступника голови ОДА, що кожен державний службовець має пройти курс цифрової грамотності (для держслужбовців) та кібербезпеки в мережах і отримати сертифікати. І одними з перших це зробили працівники Державного архіву Житомирської області – вони молодці і приклад для всіх інших. Вони зібрали всі ці сертифікати і відправили на електронку, а потім ще питали, чи треба листом надсилати (сміється). Кажу: ні, більше ніяких паперових листів, давайте все в електронному вигляді, не переживайте. Але люди все ж таки ще не можуть відвикнути від папірців.
- Крім обласного архіву хто ще активний?
- Зараз масово проходить сертифікацію департамент агропромислового розвитку і економічної політики, відділ внутрішнього аудиту вже пройшов і відзвітував.
- А голова ОДА, його заступники?
- Голова – не державний службовець, він не зобов’язаний, але він – прогресивна людина, яка йде в ногу з часом, я думаю, що він пройде з гарним результатом.
- Є взаємодія з обласною радою, щоб отримати фінансування з обласного бюджету на реалізацію програми інформатизації?
- Ми стараємося находити взаємодію і контакт з усіма.
- Що найскладніше в вашій роботі?
- Я б не сказала, що в мене є якісь складнощі, в мене так складається, що коли ти докладаєш зусиль, в тебе є бажання – ніяких складнощів не буває. В мене так по життю складається: нічого просто так «з неба» не падало, треба було закачати рукава і трохи попрацювати, показати результат, щоб потім отримати ще більший результат. Я до цього звикла і складнощів немає.
- Якщо порівнювати вашу нинішню роботу і роботу на посаді голови РДА – в чому різниця?
- Я навіть не знаю, як порівняти, різниця величезна. Мені дуже подобається те, чим я зараз займаюся.
Перший день роботи на посаді голови Пулинської РДА
- У вас стоїть додаток «Дія», якими його функціями користуєтеся?
- Звичайно стоїть, я одна з найперших його встановила. Але оскільки в мене ще паперовий паспорт старого зразка, то можу не дуже багато функціоналу використовувати. Але, наприклад, зареєструватися в готелі через закордонний паспорт в «Дії» - без проблем, завжди цим користуюся. До речі, я своїх колег теж постійно питаю, чи вони користуються «Дією» (сміється). Були такі моменти, коли Укрзалізниця не пускала дітей зі свідоцтвом про народження в «Дії», бо їм потрібні папірці, вони до цього звикли. В таких випадках Мінцифра реагує, іноді навіть виїжджає на місце і з керівництвом проводять бесіди. В області це ми маємо робити: виїжджати, проводити бесіди, пояснювати, що це – нормально, не потрібні вам папірці (сміється).
- Поки Мінцифра доїде до залізничного вокзалу – поїзд рушить.
- Бувало й таке, тоді за рахунок залізниці змінювали білети, такі випадки обговорювалися на форумі «Україна-30». Є людський фактор, який не може змиритися з тим, що папірці не потрібні.
- Якщо виникає така ситуація, коли у людини є документи в додатку «Дія», а від неї вимагають паперові, що робити?
- Відстоювати свої права, показувати закон, бо не всі ж вивчають законодавство і знають, що наш президент узаконив «Дію»: всі документи, які там знаходяться, вони офіційні, не потрібно їх з собою носити у паперовому вигляді. Закон є закон, ви маєте його виконувати, і якщо вимагаєте папірець, то покажіть, будь ласка, на підставі якого закону ви це робите. Я сама неодноразово стикалася з цією бюрократією, і двома руками «за», щоб у людей було більше цифрових можливостей.
- Можна сказати, що у вас зараз посада «майбутнього»?
- Напевно можна, але це буде посада майбутнього, коли нам нарешті призначать СіДіТіО (Chief Digital Transformation Officer – авт.), він буде заступником голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
- Пам’ятаю, що були проблеми з призначенням цього заступника, кандидатури не погоджувало Мінцифри. Зараз на якій стадії питання призначення?
- Кандидатура поки не затверджується в міністерстві. Кандидатів було багато, різних, але там є певні вимоги до заступника, і ці кандидати чимось не підходять. СіДіТіО з усієї України збираються 2-3 рази на тиждень на онлайн-зустрічі, обговорюють проблеми та їх вирішення, діляться ідеями, розвиваються, а Житомирська область там не присутня.
- Наша ж область не єдина, де немає такого заступника?
- Так, не єдина, але хочеться вже швидше, щоб ми були в курсі подій, в передовиках, як ми перші в децентралізації. Дуже-дуже хочеться, щоб і в діджиталізації ми теж були перші.
Тамара Коваль, редактор Житомир.info
(всі фото з Facebook Інни Кацімон)
