Закінчився ще один навчальний рік найстаршого університету Житомира – ЖДУ імені Івана Франка. Він, як і попередній, був частково дистанційний через карантинні обмеження у зв’язку з COVID-19. Від яких карантинних нововведень університет не планує відмовлятися, які нові спеціальності з’являться, чи матимуть випускники роботу, хто буде навчатися в новому науковому ліцеї, як краще готуватися до ЗНО і чому третина цьогорічних випускників провалила оцінювання з математики – відповіді на ці питання читайте в інтерв’ю Житомир.info з ректором Житомирського державного університету ім.Івана Франка Галиною Киричук.
- Завершився фактично другий карантинний навчальний рік, і є сподівання, що наступний буде в звичному режимі, ви готові?
- Ми дуже сподіваємося, що 2021-2022 навчальний рік ми почнемо в режимі офлайн, ми готові до цього, готові морально, технічно, матеріально. Аудиторії заскучали за студентами, викладачі чекають живого спілкування. Якщо ситуація з коронавірусом в цілому в країні збережеться на сьогоднішньому рівні, то з 1 вересня ми радо відкриємо двері і нашим першокурсникам, і нашим студентам, які вже дуже хочуть спілкуватися не лише один з одним, але й з викладацьким складом.
- Кажуть, що за два тижні людина звикає до будь-яких змін, карантину вже набагато більше, до яких змін ви так призвичаїлися, що не будете від них відмовлятися?
- В університеті карантин дав можливість проведення в дистанційному режимі лекційних курсів, що виявилося досить ефективно, особливо для заочної форми навчання. Це дало можливість студентам не відмовлятися від важливих речей, наприклад – знаходитися вдома біля маленької дитини і разом з тим в повному обсязі слухати теоретичний матеріал, задавати питання і спілкуватися в Zoom з професорсько-викладацьким складом і одногрупниками, аналізуючи ту чи іншу наукову або освітню проблему. Це дійсно зручно. Другий важливий ефект від карантину – студенти мають в електронному вигляді абсолютно всі навчальні курси, і це дозволяє розподілити свій час. Але є й мінуси – неможливість формування практичних навичок, які необхідні при проведенні лабораторних експериментів. Це велика проблема, яка на сьогодні існує в світі. У нас є експериментальні віртуальні лабораторії, які ми самі створюємо, робимо відеоозаписи, намагаємося зробити інструктивну картку для експерименту, який можна провести в домашніх умовах з дотриманням техніки безпеки. Однак це все одно не дає навички роботи на певному типі обладнання. Тому з 1 вересня ми плануємо побудувати навчальний процес таким чином, щоб навіть при наявності карантинних обмежень була можливість нашим студентам працювати на тому обладнанні, яке дозволить сформувати ці навички. Якщо знову оголосять карантин, то будемо формувати малі групи, 2-5 осіб, які по гнучкому графіку працюватимуть в лабораторіях.
- Тобто для «заочників» залишиться дистанційне навчання?
- Ні, дистанційно вони будуть навчатися лише на установчих сесіях, там, де йде теоретичне навчання, лекції. Ці сесії тривають до п’яти днів, і дистанційна форма дасть нам можливість перенести їх на вихідні, коли більшість наших студентів-заочників вільна, бо не завжди їм вдається взяти законну відпустку на навчання.
- Які спеціальності найбільш постраждали від карантину, що було найважче викладати?
- Це фізика, хімія, біологія, екологія, ті напрями, які потребували проведення лабораторних експериментів в реальних умовах. Але нам вдалося всі ці пари провести в реальному часі із застосуванням платформи Zoom, всі експерименти були продемонстровані для слухачів викладачами, а деякі, які можна було провести в домашніх умовах, студенти проводили самостійно з дотриманням необхідних технічних вимог. Однак зазначу, що в той період, який встигли провчитися офлайн, ми перебудували навчальний процес, готуючись до карантинних умов: ущільнили графік навчального процесу – тижневе навантаження замість 20 годин збільшили до 30, і лабораторний практикум провели в лабораторіях. Тобто І семестр абсолютно всі студенти, включаючи першокурсників, мали можливість провести практичні роботи в лабораторіях. На відміну від попередніх років, де перші два тижні було начитування лекцій, ми це зробили за один тиждень і відразу перейшли до паралельного викладання лекційного і практичного курсів.
- Карантин вплинув на кількість відрахованих студентів?
- Карантин не позначився на цій кількості. У нас щороку відбувається певна кількість відрахувань з різних причин – сімейні, невиконання умов контракту, невиконання навчального плану. Немає статистично достовірної відмінності між, наприклад, 2018 роком чи 2020.
- Скасування «червоних» дипломів вплинуло на студентів, зник стимул до отримання вищих оцінок?
- Наш університет рішенням вченої ради прийняв рішення про особливу відмітку, яку ми маємо право робити в дипломі – «закінчення навчання з червоним дипломом» для тих дітей, які мають 75% оцінок «відмінно». І видаємо диплом з червоною обкладинкою.
- Можливо університет має якусь власну відзнаку для таких випускників?
- Особливу відзнаку мають студенти, які закінчили без жодної «четвірки» за старою п’ятибальною системою. Цього року таких випускників було двоє, а всього в 2021 році закінчили навчання 906 студентів.Так, це невеликий відсоток, але знову ж таки треба врахувати, що карантинні умови внесли певні зміни до системи підготовки, виконання дедлайнів, термінів здачі тих чи інших робіт. І хочу зауважити, що карантин дуже дисциплінував як студентів, так і викладачів: навчилися ставити реальні терміни завдань і їх виконання.
- Якщо говорити про вплив карантину, то дистанційне навчання назвали ледь не головною причиною цьогорічних провальних результатів ЗНО з математики, яке не склала третина учасників, 31%.
- Я абсолютно з цим не погоджуюся. Якщо взяти офіційні дані Українського центру оцінювання якості освіти, то кількість здобувачів освіти, які були зареєстровані на ЗНО з математики в 2020 та в 2021 роках, різна: цього року їх було набагато більше (в 2020 році взяли участь 152 180, в 2021 році – 244 839). І значний відсоток тих, хто не склав ЗНО з математики, обумовлений тим, що його складали не лише випускники 11-х класів, а й випускники закладів профтехосвіти, профтехліцеїв і коледжів. Спрямування таких закладів різне, в тому числі є не технічного, а гуманітарного чи прикладного напрямку. І, звичайно, там увага до вивчення математики була нижчою. Коли відбувся ажіотаж з цим ЗНО, то я, яка не вивчала математику з 1989 року, включила в реальному часі тест з математики і набрала 157 балів, при цьому не розв’язуючи останніх вісім завдань, де необхідно було провести математичні розрахунки і внести певні цифри як остаточну відповідь. Для прикладу скажу, що я пройшла ЗНО зі своєї профільної біології, щоб зрозуміти рівень тяжкості, і отримала 199 балів, зробивши технічну помилку. Не можу порівняти з попередніми роками ЗНО з математики, бо вперше його пройшла, а щодо ЗНО з біології, то починаючи з 2008 року рівень складності завдань приблизно однаковий.
- Ви з 2008-го кожного року проходите ЗНО з біології?
- Так. Я прохожу це ЗНО для себе, не реєструюся, щоб не створювати конкуренцію для вступників, не знижувати їх прохідний бал.Це для мене так, як для спортсменів перевірити свою форму. Якщо вчителі, які проходять це ЗНО, будуть реєструватися, то вони просто знизять оцінки своїх учнів. І вчителю легше складати ЗНО, бо в нього є один, два, максимум три профільні предмети, а учні мають від 7 до 12 предметів, і можуть складати ЗНО з п’яти різних предметів.
- Щодо дорослих, які проходять ЗНО з математики і отримують гарні результати, то я погоджуюся з думкою, що це не об’єктивне порівняння: життєвий досвід допомагає розв’язувати завдання, людина не в стресовій ситуації, а просто розважається у вільний і зручний час, ці результати ні на що не впливають.
- Так, це правда. Але я прихильник підготовки дітей до таких іспитів починаючи з п’ятого класу, навіть з точки зору психології. Можу провести таку паралель з Радянським Союзом, де в різних республіках була окрема система підведення підсумків навчальних років: в Російській Федерації учні п’ятого класу не складали іспит з математики, а в Українській РСР – складали. В той час багато батьків їхали на Північ заробляти гроші, мій однокласник з батьками поїхав в Тюменську область, вони там прожили 2-3 роки й повернулися. Він мав з нами приблизно один рівень знань, після четвертого класу поїхав з батьками, іспит з математики в п’ятому класі він, як ми, не складав. І в сьомому класі, маючи з нами приблизно один рівень знань, йому при складанні іспитів було важче, ніж нам, психологічно подолати бар’єр.
- Ви вважаєте, що треба з середньої школи щороку здавати щось схоже на ЗНО?
- Так, треба покроково готуватися. Хай це не буде іспит на оцінку, а просто склав/не склав, можливо не потрібно робити перевірку фактажних знань, хай це буде перевірка вміння логічно мислити, створювати ситуації, вміти їх розв’язати. Це буде підготовка учнів до певних стресових ситуацій, до яких вони себе не можуть підготувати, і в житті в тому числі. Поетапна психологічна підготовка. І діти, які поглиблено вивчають будь-який один предмет, на ЗНО шукають глибоку відповідь і також роблять помилки, які для них не характерні. Це діти, які були на олімпіадах, які мають високі результати на конкурсах МАН (Малої академії наук – авт.), на різноманітних конкурсах наукових робіт.
- Знаю реальні приклади, коли діти, які займалися тривалий час з репетиторами, здавали ЗНО гірше, ніж ті, хто не займався.
- По-перше, репетитори бувають різні, як і вчителі. Як правило ті, які готують не до олімпіад, йдуть по шкільній програмі. Підготовка до ЗНО і підготовка до олімпіади – це абсолютно різні стилі підготовки. Діти, які готуються до олімпіад, тривалий час знаходяться в стресовій ситуації, у них є проблемне запитання, яке вони не можуть вирішити самостійно, і вони весь час знаходяться в пошуку, який може йти по правильному, чи по неправильному алгоритму. Цей постійний науковий пошук призводить до логіки мислення, до розвитку цієї логіки…
- І до сумніву в своїй відповіді…
- Так. І коли вони приходять на ЗНО і бачать прості питання, вони починають там шукати «подвійне дно». Це величезна проблема багатьох дітей-олімпіадників..
- Можете дати якісь поради щодо підготовки до ЗНО: чого не варто робити, на що потрібно звернути увагу?
- Перш за все потрібно визначитися з переліком предметів. Типові помилки, які роблять як діти, так і батьки – обирають предмети, які їм подобаються. Наприклад, в цьому році були розведені ЗНО з української мови і з української мови та літератури. Якщо говорити про ІТ-спеціальності, то там для вступу потрібна лише українська мова, а для економічних спеціальностей вже потрібна мова і література. І діти, які вважають, що їм буде достатньо української мови, математики і іноземної мови, відразу перекреслюють собі дорогу на економічні напрями. Друга типова помилка, коли діти не знають, яку спеціальність обрати, не мають чіткої мети і обирають здавати всі п’ять ЗНО, не вміючи розрахувати свої сили. Тому перш за все треба зрозуміти «що хочу», а потім уже обирати ЗНО. Якщо такого розуміння немає, то треба обрати предмети, які подобаються, потім підібрати спеціальності, які можуть бути з цими предметами, викреслили ті, що не подобаються, і зробити ще раз список ЗНО.
- Знову ж таки повертаючись до результатів цьогорічного ЗНО – фахівці наголошують, що з кожним роком знижується пороговий рівень, тобто підготовка учнів погіршується?
- Це, напевно, такий дисонанс між поколіннями. Кожного року є дуже гарні діти, кожного року є дуже гарні результати, кожного року є діти, які отримують 200 балів, і їх 0,5% щорічно з кожного предмету.
- Але 200 балів кожного року різні: це може бути 200 балів за, наприклад, 12 виконаних завдань, а наступного року – за 10.
- Це правда, але ж ми говоримо про відсоток успіху від випускників певного року. І цей відсоток незмінний.
- Тобто ви за те, щоб не порівнювати випускників різних років?
- Їх порівнювати не можна. Кожен має в певний рік свій шанс, він має право його використати. Якщо хтось не використав свій шанс, або використав його неправильно, що дуже часто відбувається, то треба це визнати і наступного року починати знову. Ми завжди говоримо дітям, що ви – найкращі, ви дуже гарно склали ЗНО, але прийдіть, будь ласка, в консультаційний центр Житомирського державного університету імені Івана Франка з усіма своїми результатами, і вам допоможуть скласти свою логічну карту вступу в будь-який заклад України. І ви зможете уникнути типових помилок, які до вас допустила велика кількість абітурієнтів.
- Яка найбільш глобальна помилка?
- Найбільш глобальна – неправильний розрахунок конкурсного балу. Це не бали ЗНО, його потрібно вміти розраховувати. І на одну й ту саму спеціальність конкурсний бал в різних регіонах України при одних і тих самих балах ЗНО буде різний. Тому необхідно правильно прорахувати свої можливості. Дитина може скласти ЗНО на 180 і вище балів, сказати, що хоче вчитися лише в Києві, і не поступити там на жодну бюджетну позицію. При цьому вона на такій самій спеціальності, про яку мріє в Києві, може вчитися на бюджеті, але в місті Житомирі.
- Або навпаки, бо знаю що на деякі педагогічні спеціальності в Житомирі було складніше поступити на бюджет, ніж в Києві.
- Якщо говорити про минулий рік, то дійсно у нас на спеціальність «Середня освіта. Географія» був конкурсний бал вищий ніж по Україні, так само був вищий на спеціальність «Середня освіта. Англійська мова» і «Середня освіта. Фізика». Але можу сказати, що наш університет набрав в Україні найбільшу кількість студентів І курсу за спеціальністю «Середня освіта. Фізика».
- Як вам це вдалося?
- У нас дуже потужно працює кафедра фізики і фізико-математичний факультет, пропагуючи і показуючи потрібність цієї спеціальності. І я можу сказати, що Житомирська область років через 5-7 матиме величезну проблему нестачі вчительських кадрів: відсутність вчителів фізики, вчителів математики, вчителів англійської мови, вчителів інформатики, вчителів хімії. Наприклад, на сьогодні Бердичів готовий давати вчителю інформатики 1,5 ставки і службове житло, але, на жаль, ми сьогодні не можемо забезпечити бердичівську школу таким вчителем, бо, починаючи з третього курсу, абсолютно всі студенти цієї спеціальності у нас працевлаштовані.
- Працевлаштовані в кол-центрах і піцеріях?
- Ні, «Середня освіта. Інформатика» працевлаштовані, фактично, за спеціальністю – або вчителі, або ІТ-фахівці.
- Третьокурсник вже може працювати вчителем?
- Їх беруть асистентом вчителя. Якщо це відповідає фаху, то ми переводимо студента на індивідуальний план навчання.У школі їм дають ставку асистента вчителя і дають вести 2-3 години інформатику, мають на це право. А після вступу на магістратуру, з п’ятого курсу, студент вже може самостійно викладати фахові предмети.
- Мене відверто дивує дефіцит вчителів, зокрема іноземної мови.
- В нас Київ забирає дуже багато вчителів. Ми сьогодні фактично кожен місяць маємо замовлення від міста Києва, з проживання і з реєстрацією, в різні заклади освіти. Маємо запити на дошкільну освіту, на вчителів початкових класів, вчителів фізичного виховання і спорту, вчителів біології, хімії, математики, інформатики, вчителів іноземної мови – англійської, французької, польської, німецької.
- Зараз ви фактично гарантували всім майбутнім абітурієнтам стовідсоткове працевлаштування та ще й у столиці.
- Так, але все залежить від того, яка це спеціальність, і від того, до чого наш студент прагне. Значна кількість студентів по закінченню нашої спеціальності «Середня освіта. Англійська мова» відкривають свої освітні центри і надають платні освітні послуги з вивчення іноземної мови для дошкільнят, школярів початкових класів чи середньої школи.
- Мабуть, з географією і хімією це буде складніше.
- Ні, на сьогодні, повірте, на це є дуже великий попит. Після переведення в старшій школі на інтегровані курси, наприклад, природничі науки, чи суспільні науки, такий попит буде зростати.
- І ми плавно переходимо до наукового ліцею, який з цього року відкрився в ЖДУ – вже є перші заявки від вступників?
- Так, вже є перші заявки на всі п’ять напрямків, лідером є інститут іноземної філології. Ми сподіваємося, що нам все вдасться, тому що наші майбутні здобувачі освіти будуть мати можливість навчатися у найкращих викладачів, які мають досвід вчительської діяльності, досвід роботи з обдарованими учнями, підготовки з ними наукових робіт на різні конкурси, досвід підготовки до олімпіад. Якщо говорити про хіміко-біологічний блок, то наш університет підготував трьох призерів міжнародної олімпіади з екології – в 2000, 2009 та 2016 роках, бронза, срібло і золото, відповідно. Зазначу, що в Житомирській області всього було чотири призери міжнародної олімпіади з екології, і троє з них підготував наш природничий факультет. Сьогодні маємо призера міжнародної олімпіади з інформатики, тренером якого є викладач нашої кафедри Жуковський Сергій Станіславович. Досвід такої роботи з дітьми в нас є і, думаю, нам вдасться тих, хто хоче, вивести на високий рівень.
- До вашого ліцею не буде такого жорсткого відбору, як свого часу був в ліцеї при ЖДТУ, де треба було складати іспити, набирати певні бали?
- Ми на сьогодні відмовилися від ідеї конкурсу, маємо великий ліцензійний обсяг, 450 місць, і хочемо спробувати в межах такого педагогічного експерименту дати можливість кожному здобути омріяні знання.
- І таку можливість ви даєте лише житомирянам?
- Поки що так, бо є рішення гуманітарної комісії міської ради і домовленість з Житомирською міською територіальною громадою, що освітню субвенцію вони будуть спрямовувати за дітьми, які зареєстровані на території громади. Якщо будь-яка ТГ виявить бажання дати можливість своїм дітям навчатися в нашому науковому ліцеї, і буде рішення депутатського корпусу щодо спрямування освітньої субвенції – ми готові укладати такі угоди і навчати цих дітей.
- Житлом забезпечите?
- Так, звичайно. У нас забезпечені гуртожитками абсолютно всі студенти, ми сьогодні маємо можливість поселити більш ніж 450 ліцеїстів. При цьому ми продумали логістику не лише щодо їх проживання, а й дотримання законодавства по догляду за дітьми до 18 років: в гуртожитках обов’язково мають бути вихователі, ми це передбачили в кошторисі і в штатному розкладі ліцею. Також можемо забезпечити харчування.
- Якщо не буде освітньої субвенції, батьки можуть влаштувати дитину в ліцей «на контракт»?
- Ми на сьогоднішні не розраховували вартість такого навчання, тому не готова сказати «так», але й не готова сказати «ні», бо зараз вивчаємо законодавчу базу, як це можна зробити. Аналізуючи роботу приватних шкіл, які крім освітньої субвенції отримують кошти додатково від батьків, думаю, що ми зможемо це робити.
- Але не в цьому році?
- Можливо ще й в цьому. До 1 серпня ми з’ясуємо всі юридичні моменти і зможемо дати відповідь. Документи на вступ до ліцею ми приймаємо до 20 серпня.
- Цього року будете набирати бакалаврів на нові спеціальності, можливо від якихось відмовилися?
- Ми вже оголосили набір на спеціальність «Облік і оподаткування», яку відкриваємо в нашому університеті, бо маємо кандидатів наук і докторів наук за цією спеціальністю. У нас ця галузь була й раніше відкрита за спеціальностями «Менеджмент» та «Маркетинг». Друга освітня програма бакалаврського і магістерського рівня, яку ми сьогодні пропонуємо – «Дизайн», це буде графічний дизайн. Це та програма, яку потребує ринок, її сьогодні в регіоні немає. Ми маємо доктора наук з дипломом по цьому напрямку і кандидатів наук і будемо пробувати передати ті знання, вміння й навички, які вони мають, нашим здобувачам освіти. Сьогодні ми не можемо сказати, що від чогось відмовилися. Університет успішно пройшов акредитаційний процес за новими вимогами: минулого року по 24 освітнім програмам, цього року – по 19. З жодної програми ми не отримали відмову від Національної агенції забезпечення якості освіти.
- На «Хореографію», де вже давно немає конкурсу, теж будете набирати?
- На спеціальність «Середня освіта. Хореографія» ми вже не набирали абітурієнтів декілька років поспіль. Від «Середня освіта. Російська мова і література» відмовилися ще раніше, але відкрили освітню програму «Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно, перша російська)», де є російська, польська і англійська. І минулого року навіть вибороли бюджетні місця на цю освітню програму за широким конкурсом.
- Які програми зараз без бюджетних місць?
- В цьому році дві нові програми будуть без бюджетних місць. Але діти пільгових категорій, які по законодавству мають право на бюджетні місця, можуть надавати свої пільгові документи, і університет буде подавати клопотання до Міністерства освіти і науки щодо виділення конкретно для них бюджетних місць. До речі, хочу сказати, що держава дуже опікується пільговими категоріями абітурієнтів і йде назустріч цим дітям.
- Зараз є випадки, коли випускників зобов’язують повернути кошти за бюджетне навчання, бо вони не пішли працювати за спеціальністю?
- Випускники спеціальностей галузі «Освіта» мають право на дотацію держави по закінченню навчального процесу, і впродовж пів року вони подають нам документи, що вони працевлаштовані за фахом, в школі. І коли вони отримають так звані «підйомні» і не відпрацюють три роки, ось тоді їх зобов’язують повернути ці кошти. Але останні п’ять років таких випадків не було. Є ще один момент – коли дитина вступила на бюджету форму навчання, провчилася семестр чи рік і була відрахована, то вона повторно має право навчатися на «бюджеті» тільки у випадку повернення бюджетних коштів за період навчання. І це не сума вартості навчання за контрактом по цій спеціальності, це кошти, які в рік вступу цієї дитини визначені державою по паспорту бюджетної програми підготовки фахівців в закладах вищої освіти ІІІ-IV рівня акредитації. Наприклад, в 2020 році вартість навчання за рік становила 56 тисяч гривень, тоді як контракт у нас був 23-24 тисячі гривень.
- Але «бюджетників» у вас найбільше серед трьох університетів Житомира.
- Так. Три роки поспіль по широкому конкурсу ми маємо найбільше державне замовлення в регіоні. Як буде в цьому році – побачимо. За доведеними плановими показниками на сьогоднішні наш університет також має найбільшу кількість бюджетних місць.
- На які спеціальності зменшили чи збільшили кількість бюджетних місць?
- Зменшення немає, а збільшення є: на ті спеціальності, де була 100% наповненість бюджетних місць – додали ще 10%. Це, наприклад, початкова освіта, дошкільна освіта, хімія, українська мова, історія, англійська.
Тамара Коваль, редактор Житомир.info
(Всі фото з Facebook Галини Киричук та ЖДУ)
