В Житомирській міській раді готують проєкт бюджету на 2022 рік, прогнозують доходи та планують витрати, також підбивають підсумки фактично другого «коронавірусного» року. Які відмінності будуть в бюджеті 2022 року у порівнянні з цьогорічним, чи не планують скорочувати працівників, чи ефективні аукціони з оренди та продажу майна, та чому для працівників міськради вакцинацію від коронавірусу визнали обов’язковою – відповіді на ці питання читайте в інтерв’ю Житомир.info з першою заступницею Житомирського міського голови Світланою Ольшанською.
- Скоро на сесії будуть затверджувати бюджет на 2022 рік, які його основні показники і в чому відмінність від цьогорічного бюджету?
- Основні показники по дохідній і видатковій частині не відрізняються за статтями, але відрізняються по вартості енергоносіїв, тому що вони для бюджетних установ виросли майже вдвічі. В бюджеті буде закладена більша сума на опалення, на електроенергію, вартість якої збільшилася майже вдвічі. Тому по бюджетних установах на енергоносії сума буде майже вдвічі більшою.
- І зарплата ж буде підвищуватися з 1 січня?
- Так, але якщо дивитися по темпах приросту енергоносіїв і зарплати, то зарплата підіймається в середньому на 8%, а енергоносії – вдвічі.
- Зменшаться кошти на капітальні видатки, на бюджет розвитку?
- Так, але ми все ж таки розраховуємо, що відповідно до меморандуму, який був підписаний між прем’єр-міністром та Асоціацією міст України, ми отримаємо обіцяний компенсатор вартості енергоносіїв. На сьогодні по місту Житомиру не зросли тарифи на опалення для населення, але зросли по бюджетних установах, а це наші садочки, школи, інші заклади. І 4% ПДФО, які мають надійти до бюджетів громад, балансуватимуть цей ріст тарифів в структурі бюджету.
- Реверсну дотацію (кошти, які спроможні громади мають повернути в державний бюджет – авт.) не планують скасовувати?
- Ми писали про це дуже багато листів і на Асоціацію міст України, і на Кабмін, і на Верховну раду, і зверталися через народних депутатів, але наразі проєктом держбюджету не передбачене скасування реверсної дотації. Зрозуміло, що навіть ті 4%, які нам додадуть з ПДФО, вони так само попадуть в реверсну дотації і ще збільшать її, тому що при розрахунку цієї дотації єдиний показник, який береться до уваги, - індекс платоспроможності, а це саме ПДФО. У деяких містах, де в структурі надходжень переважає єдиний податок, як у Чернівцях, наприклад, реверсна дотація дорівнює нулю, бо цей показник не йде в розрахунок. У нас в 2017 році було 38,6 мільйона реверсна дотація, на 2022 планується 143,5 млн грн, прогноз на 2023 рік – 172 млн грн, на 2024 – 204 мільйони. Тобто в 2024 році реверсна дотація майже дорівнюватиме бюджету розвитку міста, це колосальна сума, яка на сьогодні вилучається з бюджету Житомирської міської громади і направляється на менш спроможні громади. Хоча, враховуючи інфраструктуру будь-якого обласного центру – трамвайно-тролейбусне управління, теплокомуненерго, водоканал – зрозуміло, що витратна частина у великих міст теж набагато більша, ніж у невеликих громад.
- Водночас Житомир має найкраще співвідношення видатків на утримання апарату управління з фінансовими ресурсами і найменше витрачає на заробітну плату – лише 60% загального фонду бюджету.
- Якщо говорити про утримання виконавчих органів, то ми тут є аутсайдерами в плані зарплат у порівнянні з іншими обласними центрами і навіть деякими місцевими громадами.
- А чому не збільшуєте зарплати?
- Якщо подивитися на середню зарплату в області, то наша є відповідною.
- Але зарплата міського голови вдвічі менша, ніж у його заступників.
- Тому що заступники отримують ще надбавки, міський голова від цих надбавок відмовився, йому нараховується виключно посадовий оклад та обов’язкові платежі – надбавка за ранг і вислугу років.
- Скорочувати кількість управлінських працівників міської ради не плануєте?
- В цьому році вже пройшла реорганізація, пройшли скорочення, і, враховуючи те, що нам постійно додаються повноваження держави, скорочувати людей ми більше не плануємо.
- Але є тенденція передавати деякі функції, які виконують, чи могли б виконувати комунальні підприємства, приватним структурам, наприклад – парковки чи систему обліку оплати проїзду.
- Це передається по конкурсу, іноді вигідніше залучити для обслуговування приватні структури на конкурсних засадах. Сьогодні дуже важко на зарплату в 12-14 тисяч гривень знайти спеціаліста, який володіє певними навичками інформаційних технологій, програмування, і такі послуги простіше віддати приватній компанії.
- Якщо вже заговорили про комунальні підприємства, то скільки їх ліквідували за цей рік?
- Два (КП «Здоров’я» та КП «Профілактика» - авт.), а ще є багато в стадії ліквідації, це дуже довготривалі процеси. У деяких ліквідація тягнеться роками, бо там є борги, які треба погасити, а тоді вже ліквідовувати, є питання й по ліквідаторах, по передачі майна.
- Яке найпроблемніше підприємство з тих, що перебувають в стадії ліквідації, і чому?
- Мабуть це ВЖРЕПи: там є дуже велика дебіторська заборгованість по оплаті платежів населенням, а судитися за невеликі суми (боргу) – це теж проблематично. І з кожним роком ця дебіторська заборгованість втрачає свою ліквідність. І цих ВЖРЕПів було багато, на сьогодні вони фактично, всі в процесі передачі до одного ВЖРЕП №6, який функціонує виключно як балансоутримувач нежитлових приміщень, і займається стягненням дебіторської заборгованості, тобто працює як ліквідаційна комісія по всіх ВЖРЕПах.
- В нас є прибуткові комунальні підприємства?
- Треба розділяти підприємства на дві групи, перша – це ті, які виконують соціальні функції (теплокомуненерго, ТТУ, водоканал), вони апріорі не можуть бути прибутковими, бо їх прибуток може забезпечити лише високий тариф. Також сюди відноситься «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» (утримує міські кладовища – авт.), КП «УАШ», підприємства, які займаються інфраструктурними речами. Всі інші дають невеликий прибуток, ми їх не фінансуємо з міського бюджету.
- Яке КП дає найбільший прибуток?
- Мабуть «Регулювання орендних відносин»: готель «Житомир» вже не у них на балансі, вони закрили ті збитки, що були по готелю, і тепер єдиний їх вид діяльності – передача майна в оренду.
- Аукціони з оренди нерухомості допомагають?
- Так, ми навіть бачимо, що за десять місяців у нас є перевиконання плану з оренди. Бо аукціони – це прозорість, відкритість і можливість більшій кількості учасників долучатися до процесу. Аукціони по оренді є досить вдалими для бюджету міста.
- Вигідніше продавати комунальну нерухомість чи здавати в оренду?
- У мене весь час, скільки я працюю в міській раді, двояке відношення навіть щодо невід’ємних поліпшень. З одного боку ми всі розуміємо, що аукціон – це гарний спосіб залучити інвестора, але коли ми дивимося на практиці на деякі аукціони, що відбулися, то виникає певний дисонанс. Треба говорити чесно й об’єктивно, що в нас аукціони гірші, ніж приватизація після поліпшення. Бо там, де зробили невід’ємні поліпшення, там є бізнес міста Житомира, який працює, викуповує приміщення, створює робочі місця.
- Це ви зараз натякаєте, що люди купують на аукціоні нерухомість, а потім вона занепадає, як колишня стоматполіклініка на Великій Бердичівській?
- Так, і мені, як посадовій особі, причетній до аукціону, щоразу, коли я там проходжу, болить. Болить, бо воно занепадає. І такі приклади в нас є: це і стоматполіклініка, і колишній витверезник. Там нічого не відбувається, життя немає, бізнес не працює.
- Але ви вже на це не впливаєте.
- Не впливаємо, але залишається якась відповідальність за те, що процес не завершився позитивно. Так, аукціон – це прозоріше і відкритіше, ніж поліпшення, але якщо дивитися з точки зору наслідків, то поліпшення і продаж орендарю більш прийнятне для бізнесу, бо це довші кошти, які бізнес вкладає, і, мабуть, це легше.
Як нові власники наприкінці 2020 року використовували придбані на аукціонах в 2018-2019 роках комунальні приміщення дивіться у фоторепортажі
- Навіть не дивлячись на те, що від викупу через поліпшення бюджет отримає менше, ніж від продажу того ж приміщення на аукціоні?
- Тут важко сказати більше чи менше, бо якщо підсумувати створені робочі місця і податки, то в результаті бюджет отримає більше.
- До речі, іноді на аукціонах з оренди я бачила, що просто продовжувався договір з попереднім орендарем без всякого конкурсу.
- Законом передбачено, що так можна робити, якщо орендарю перший раз продовжують договір оренди. Перехід зі старого на новий закон про оренду передбачав право першого продовження без застосування системи «Прозорро». Якщо ж це не перше продовження, то виключно на конкурентних засадах, але тут в орендаря залишається право переважного продовження по найбільшій ціні. Такі випадки вже у нас були: на аукціоні орендар дам меншу плату, інший учасник - більшу, і орендар скористався правом переважного продовження – після завершення аукціону дав вартість більшу, ніж переможець.
- З нерухомістю зрозуміло, а ось щодо оренди земельних ділянок, то іноді прокуратура в суді оскаржує такі рішення міської ради, але нещодавно прокуратурі виділили ділянку в центрі під будівництво багатоповерхівки, і це виглядало як жест примирення.
- До нас звернулася прокуратура, і міська влада пішла назустріч, розуміючи, що сьогодні держава не забезпечує житлом працівників прокуратури. Тут нічого такого немає, в нас були подібні рішення і по Нацгвардії – виділяли земельні ділянки, щоб забезпечити працівників житлом.
- Але тут така дивна практика з прокуратурою і СБУ – ділянки мають бути не далі, ніж квартал від місця роботи: Служба безпеки отримала ділянку біля стадіону, майже в парку, прокуратура – на вулиці Івана Франка.
- Інших звернень і локацій не надавали, тому розглядали відповідно до поданої заяви.
- Тобто це прокуратура обрала собі там місце?
- Було відповідне звернення, і міська рада його задовольнила.
- Але дехто зауважує, що там мало місця для великого будинку, навколо гуртожитки, а під асфальтом – комунікації.
- У будь-якому випадку ми зараз говоримо про те, що виділена земельна ділянка, далі мають працювати відповідні служби і сертифіковані проєктанти для того, щоб визначити – можна там будувати чи ні. Зрозуміло, що поки не будуть проведені геологічні та геодезичні роботи ніякого будівництва там бути не може.
- Цей рік, як і попередній, можна називати «коронавірусним», який був складніший – 2020-й чи 2021-й?
- Мабуть 2021-й складніший, навіть складніше входити в 2022-й, щось планувати. В цьому році певні речі не були зроблені, було розуміння, що деякі кошти не дійдуть до бюджету. Ми бачимо проблеми бізнесу, сфери послуг та інших, є певне зниження по сплаті податків, тому від деяких речей в цьому році довелося відмовитися: ми не ремонтували капітально дороги, завершували виключно те, що було з минулого року; не робили заміни дахів по школах і по садочку, лише поточний ремонт. Зрозуміло, що проблеми накопичуються, тому важче зараз планувати 2022 рік.
- Якщо не вистачає коштів, то навіщо робити сквери? Краще робити дахи в школах.
- Впродовж року ми коригували дохідну частину бюджету і, відповідно видаткову. Найкращим був ІІІ квартал, де ми бачили ріст по бюджету, І квартал був дуже поганий: була хвиля коронавірусу, локдаун, і надходжень в принципі не було. І не логічно було б робити ті ж самі дахи в листопаді, бо влітку лише зробили проєктно-кошторисну документацію, тому ці роботи перенесли на 2022 рік. А тепер виникло питання по збільшенню вартості енергоносіїв, а ті ж самі дахи – це бюджет розвитку, і зараз потрібно дуже виважено підійти до видаткової частини, щоб у нас був бюджет розвитку, і ми могли закрити нагальні потреби, які є.
- Тендери допомагають економити бюджетні гроші?
- На тендерах дуже гарно купувати товари, бо там ми чітко можемо зазначити технічні характеристики. Виконання робіт в системі «Прозорро» купувати важче, бо треба дуже детально підходити до технічного завдання, описати всі характеристики. І ще головне, щоб на здійснення робіт прийшов сумлінний учасник, з відповідною кваліфікацією і досвідом. Але коли ми прописуємо тендерні умови більш детально, поглиблено, то відразу йдуть скарги в Антимонопольний комітет, і тендер скасовується, бо такі «звужені» умови визнаються дискримінаційними.
- Цього року був такий своєрідний експеримент, коли виділяли кошти на округи, по 4 млн грн, а не лише особисто депутатам. Наступного року плануєте таке робити, чи будуть лише депутатські гроші?
- На наступний рік ми плануємо завершити все те, що було розпочато цього року. Щодо виділення коштів на округ – поки що депутати це питання не розглядали, пропозицій не надходило.
- І наступного року кожен депутат знову отримає по 200 тисяч на потреби виборців?
- На початку цього року на сесії було прийняте рішення про виділення 100 тисяч, згодом було враховано можливості бюджету, зростання дохідної частини і на реалізацію депутатських повноважень виділили ще по 100 тисяч. Якщо дивитися на використання цих депутатських коштів, то зазвичай це поліпшення інфраструктури округів і матеріальна допомога тим, хто звертається до депутатів.
- Щодо вакцинації працівників виконавчих органів міської ради – для них вона обов’язковою на рівні держави ще не стала, але виконком вирішив це зробити.
- Наразі наказ МОЗ включає працівників лише державних органів, але у нас працівники вакциновані двома дозами, невакциновані мають довідки про протипоказання або перебувають у відпустках. Всі, хто зараз знаходиться на робочих місцях в міській раді, вакциновані.
- Офіційно відсторонених немає?
- Ті, у кого не було вакцинації, пішли у щорічну відпустку, коли вони вийдуть з відпустки – тоді будуть прийняті відповідні рішення. Також є частина людей, які носить ПЛР-тести кожних 72 години.
- А казали, що в міській раді зарплати не великі…
- У людей є якісь певні особисті переконання, які не дозволяють вакцинуватися. Але вимоги до працівників міської ради такі самі, як і для освітян, щоб показати приклад, що треба вакцинуватися і, в першу чергу, думати про людей навколо.
- Можете спрогнозувати, коли все це закінчиться – вакцинація, тести, карантин, локдауни?
- Мабуть в 2022 році, в другій половині. Ми всі маємо дійти до колективного імунітету, але незастраховані, що не буде чогось нового. Тому маємо бути готові жити, працювати в різних умовах для того, щоб наші країна і місто процвітали.
Тамара Коваль, редактор Житомир.info
