Скільки великих об’єктів в Житомирській області готується до приватизації в 2023 році, чому раніше уникали «голландських аукціонів», скільки отримали від приватизації минулого року та чи варто продавати об’єкти «за копійки» – відповіді на ці питання читайте в інтерв’ю Житомир.info із заступником начальника Регіонального відділення Фонду державного майна по Житомирській та Рівненській областях – начальником управління забезпечення реалізації повноважень у Житомирській області ФДМУ Наталією Омельченко.
- Чи є об’єкти великої приватизації в Житомирській області, які планують виставити на продаж цього року?
- Є велика і мала приватизація, мала – це все, що має початкову ціну, тобто балансову вартість до 250 мільйонів гривень, все що понад 250 мільйонів – це велика приватизація, і нею зазвичай займається сам Фонд держмайна. У нас в області таких майнових комплексів, таких об’єктів, які мають балансову вартість більш ніж 250 мільйонів, немає. Зараз ми готуємо лише об’єкти малої приватизації, які включені до переліку. В нас є всього сім єдиних майнових комплексів (ЄМК), ми готуємо до приватизації п’ять з них, по одному зараз оголошений аукціон, два з ЄМК вже продали: Житомирський експертно-технічний центр Держпраці та конструкторське бюро Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України, який ми дуже довго продавали, шукали інвестора туди.
- Але були й дорожчі об’єкти.
- Так, був Липницький спиртовий завод (продали за 21,9 млн грн – авт.), де на момент приватизації залишалося до 30 працівників. Ми дуже хотіли, щоб туди зайшов інвестор і працював, щоб дав людям додаткові робочі місця, щоб там нічого не вирізали.
- Ви слідкуєте, що після приватизації відбувається з об’єктами?
- Так, звісно. Ось, наприклад, Липницький спиртовий завод зараз працює, кількість робочих місць збільшилася до 70 і профіль підприємства зберігся. Не в таких масштабах, як раніше, коли там працювало 350 людей, але 70 робочих місць для маленького селища – це вагомо, майже всі місцеві жителі мають там роботу. І найголовніше, що устаткування не вирізали, не вивезли, добудували спиртові сховища, які вже були занедбані. Там ще був об’єкт, не введений в експлуатацію, вони його доробляють, щоб ввести.
- Керівник Фонду держмайна анонсував в цьому році приватизацію ще одного спиртзаводу в Житомирській області.
- Це Коростишівський спиртовий комбінат, який складається з двох дільниць – в Андрушівці і в Коростишеві. Це один з тих п’яти ЄМК, який ми зараз готуємо до приватизації. Щодо цього об’єкту, то це тільки гарна назва – «спиртзавод». Ми стикнулися з тим, що там незареєстроване право власності, відсутня фінансова звітність, земля не оформлена. Там дуже багато підготовчої роботи, але ми її плануємо завершити в цьому кварталі, до кінця березня, й направити інформаційне повідомлення на Фонд держмайна.
- Багато часу йде на підготовку об’єкта на приватизацію?
- Деякі ми готуємо більше року. Треба все зробити і оформити, щоб в майбутнього інвестора не виникало ніяких питань і проблем з оформленням, він має прийти і працювати.
- Другий з майнових комплексів – це Дружбівський кар’єр «Кварц»?
-Так.
- Люди обурюються, бо це улюблене місце відпочинку, його називають місцеві «Мальдіви», а тепер чомусь виставили на приватизацію.
- Цей кар’єр вже 12 років не працює, але ж це не означає, що він не повинен працювати. «Мальдіви» - це добре, але державне майно повинне працювати на державу і має приносити державі зиск.
Фото з інтернету
- Але навіть по ваших фото видно, що воно вже майже розвалене, і дозволу на видобуток корисних копалин немає. Тобто хтось може купити цей майновий комплекс і зробити там приватну базу відпочинку?
- Інвестор, який туди зайде, дасть в бюджет кошти – це по-перше. По-друге – він заплатить борги кредиторам, а це 2,8 мільйона гривень, в які входять борги по зарплаті. Умови приватизації такі, що впродовж пів року покупець має заплатити за об’єкт і погасити всі наявні борги бюджету. І він же з цим майном нікуди не виїде, воно залишиться. Чи може краще, щоб воно продовжувало розвалюватися і заростати чагарниками.
- В цьому аукціоні є умова збереження профілю підприємства?
- Ні, під час воєнного стану таких умов немає. Але я вам хочу сказати, що інвестори, які зверталися щодо цього об’єкту до обласної військової адміністрації, були зацікавлені саме у відновленні роботи підприємства. Така ж ситуація і ще з одним ЄМК – «Житомирторф»: туди теж хоче зайти інвестор і відродити підприємство, хоча там дуже близько до кордону, зараз війна. І він теж повинен буде погасити борги держави і заборгованість по заробітній платі: 32,1 млн грн кредиторської заборгованості і майже 13,5 мільйонів податкового боргу.
- З «Житомирторфом» взагалі цікава ситуація, бо це підприємство, на мою думку, має бути прибутковим.
- Ось «Рівнеторф» прибуткове, а наше – ні. І ліцензії в них на видобуток сьогодні немає. По цьому підприємству теж немає умови збереження профілю діяльності, але для іншого його важко використовувати. Інвестор, який хоче туди зайти, планує зберегти саме «Житомирторф».
- Ви так говорите, наче вже визначений переможець аукціону…
- Ні, це інвестори, які подають нам заяви про наміри викупити те чи інше підприємство, це не корупція. Будь-хто може до нас звернутися і подати заяву, що він має намір взяти участь в аукціоні.
- Тобто перемогу ви не гарантуєте і вам немає сенсу нести якісь хабарі?
- Абсолютно, ми впливаємо лише на якісну підготовку об’єкта до приватизації.
- Вже назвали три об’єкти з п’яти, а які ще два?
- Коростишівський завод «Реммашторф», який теж вже давно не працює,і «Житомирська пересувна механізована колона» на вулиці Тараса Бульби-Боровця, біля авторинку, там жодного працівника немає, навіть директора.
- Ці підприємства теж з боргами?
- Так. Всі підприємства, про які ми говорили, не працюють 8 і більше років та мають борги. Фонд держмайна виставляє їх на продаж, щоб отримати хоч якісь гроші для держави. Це ж стосується і недобудованого клубу, про який ви писали, що продали «дешевше вартості цегли».
- Там балансова вартість 1,4 мільйона, а продали за 37 тисяч.
- Давайте розберемося, що входить в балансову вартість об’єкта, який будувався в 90-х роках, в якому не було перерахунку по амортизації, бо це об’єкт незавершеного будівництва, він не введений в експлуатацію. В цю балансову вартість входить проєктна документація, технічна документація, заробітна плата, яка платилася на момент будівництва. Якби цей об’єкт хоч деякий час працював, то балансова вартість зменшувалася б, і може дійшла до того, як по тих гаражах в Черняхові зі стартовою ціною 26 гривень – таку балансову вартість нам дав балансоутримувач.
- До речі, під час продажу недобудованого клубу і згаданих гаражів був застосований «голландський аукціон», це не часто зустрічається, можете про нього детальніше розказати?
- На «голландському аукціоні» стартова ціна становить 50% від ціни, з якою об’єкт був вперше виставлений на торги. Аукціон продовжується впродовж робочого дня з поступовим зниженням ціни на певний крок – 1% від суми. Учасники мають право долучитися до аукціону навіть після його початку. Йде зниження ціни, і коли хтось з учасників погоджується з певною ціною, то він може зупинити аукціон. Після цього починаються торги – учасники називають свої пропозиції, а той, хто зупинив аукціон, має право останнього кроку: після того, як всі озвучили пропозиції, він може назвати більшу і виграти аукціон, або ж залишити свою першу пропозицію незмінною і тоді виграє інший. Раніше «голландські аукціони» не застосовувалися, бо певний період часу було доручення Фонду держмайна знімати з аукціону об’єкти, які не купили на першому аукціоні.
- Така ситуація була з будівлею конструкторського бюро НАН на Пушкінський, яку продавали 1,5 року?
- Так, ми дуже переживали, щоб його не забрали «за копійки», але вдалося продати за 5,7 млн грн.
- Там був переможець з пропозицією 8,3 млн грн, але він відмовився платити. Часто буває, що переможець відмовляється від об’єкта?
- Так, часто. З тими ж гаражами в Черняхові: ми слідкували за аукціоном і бачили, що один учасник дає 1,1 мільйона, інший – 800 тисяч, це при балансовій вартості 26 гривень. Потім той, що виграє, відмовляється підписувати протокол, торги визнають такими, що не відбулися, і ціна автоматично знижується на 50%. Знову торги не відбулися, і об’єкт пішов на «голландський аукціон». І тоді вже на торги зайшли ті, хто був зацікавлений придбати це майно, бо там гарантійний внесок становить 200 тисяч гривень, і вони його сплатили. А гаражі купили за тисячу гривень.
Скріншот з "Прозорро.Продажі"
- Чому внесок настільки більший за ціну?
- Це зараз передбачено законодавством: якщо аукціон двічі зірваний, то на третіх торгах гарантійний внесок – 50 мінімальних заробітних плат. Після того, як аукціон відбувся, ці гарантійні внески повертаються учасникам. Коли я підписувала цей договір, то питала у переможця, чи він не прогадав, що так «задорого» купив. А в нас же зараз кожна гривня від приватизації йде на оборону України.
- Тому й дивують такі ціни. Ви не можете впливати на стартову ціну?
- По закону під час воєнного стану не можна робити оцінку майна. Раніше, коли балансова вартість була менше, ніж 10% від первісної вартості об’єкта, ми робили незалежну оцінку. Але законодавство зараз змінилося, і під час дії воєнного стану ми не можемо робити незалежну оцінку, майно йде на торги по балансовій вартості.
- Два гаражі площею 110 кв.м у 26 гривень хто оцінив?
- Це залишкова вартість, надана балансоутримувачем – Житомирською райдержадміністрацією. В нас зараз є й ще дешевші пропозиції, з балансовою вартістю по гривні, але ми їх на торги поки не виставляємо. Взагалі балансоутримувачі мають повноваження давати ринкову, розумну вартість об’єкта. Але вони цього не роблять, а ми їх змусити це робити не можемо. І дозвіл на оренду чи приватизацію дає не лише балансоутримувач, а і його орган управління.
- Скільки всього є об’єктів, які можна виставити на приватизації?
- Зараз у нас є 80 об’єктів, це достатньо велика кількість, але вони всі «дрібні» - гараж, дизельна, якесь нежитлове приміщення 60-х років побудови, ветлікарня в селі теж віком більше 50 років. Але навіть на таких об’єктах минулого, воєнного року ми змогли надати бюджету 10 мільйонів гривень, а в 2021 році – 39 мільйонів.
- Скільки продали об’єктів?
- В 2021 році продали 21 об’єкт, а в 2022 році – 8. І вже від початку цього року станом на 2 лютого ми продали 5 об’єктів на загальну суму приблизно 500 тис. грн, ще 7 договорів за результатами аукціонів готуються на підписання. І дуже розраховуємо на продаж наших ЄМК, що туди зайде інвестор, якому це дійсно потрібно. Бо на такі об’єкти заходять люди, які мають гроші і знають, що далі з цим робити. Всього на поточний рік заплановане оголошення 30 аукціонів.
- Якщо людина теж хоче «за копійки» купити якесь приміщення чи гараж, де їй шукати інформацію?
- Вся інформація про наші аукціони відкрита, вона знаходиться на сайті Фонду державного майна, ще є сайт privatization.gov.ua. На «Прозоро.Продажі» можна обрати Житомирську область та подивитися всі об’єкти, які включені в реєстр приватизації по нашій області, які будуть пропонуватися до продажу. Якщо зайти в розділ «Аукціони», то можна побачити всі об’єкти, які вже пропонуються до продажу. Також ми окремо надаємо інформацію про об’єкти керівникам райдержадміністрацій, селищних рад, обласній державній адміністрації. Наше завдання – знайти покупців, щоб було якомога більше учасників аукціону, тоді й ціна продажу зросте.
Тамара Коваль, редактор Житомир.info
