Напередодні чергової вступної компанії ректор Житомирського державного університету імені Івана Франка Галина Киричук розповіла Житомир.info про кількість бюджетних місць для вступників, спеціальності, які потрібні державі, державні гранти, нову формулу розрахунку конкурсного балу та використання штучного інтелекту.
- Зараз постійно говорять про те, що кількість учнів та випускників закладів середньої освіти з кожним роком зменшується, логічно що й вступників до закладів вищої освіти та студентів стає менше. Яка ситуація в ЖДУ – скільки було студентів у 2021 році й скільки на 1 вересня 2024 року?
- Якщо ми говоримо про динаміку контингенту в цілому по університету, то, як не парадоксально, але маємо позитивний приріст у 2024 році в порівнянні з 2021 роком: у 2024 році – 5396 студентів, а у 2021 році, до повномасштабного російського вторгнення, було 4375 студентів – майже на тисячу менше.
- В структурі загальної кількості є якісь зміни – стало більше магістрів, більше заочної форми навчання?
- Ні, заочна форма навчання якраз зменшилася. І, напевно, це об'єктивно зумовлено тим, що на навчання в очному форматі йдуть для того, щоб здобути якіснішу освіту і максимально використати цей час для набуття певних професійних компетентностей. Щодо співвідношення бакалаврського і магістерського рівня, то це збільшення паритетне: збільшилася кількість студентів як за освітнім ступенем «бакалавр», так і за освітнім ступенем «магістр».
- Але цього року зменшили кількість бюджетних місць.
- Постановою Кабміну затверджується державне замовлення в цілому по країні. Якщо дивитися на загальну кількість бюджетних місць, то вона дійсно зменшилася за денною формою навчання за всіма ступенями на 2,1% в порівнянні з 2024 роком, а на освітній ступінь «бакалавр» за денною формою навчання – на 2,7%, але вже другий рік поспіль працює система державної грантової підтримки абітурієнтів. І минулого року вона спрацювала – ці кошти пішли за студентами, які обирали спеціальності, котрі для них були в пріоритеті, але вона не спрацювала на ті спеціальності, які потрібні державі. У зв'язку з тим, що це експеримент, який запровадили лише минулого року, думаю, що механізми будуть врегульовані, і все-таки держава буде підтримувати ті освітні програми, або ті спеціальності, які їй необхідні.
- У вас із тих спеціальностей, які потрібні держави, лише «Освіта», навчання педагогів?
- Не лише. Ще природничо-математична галузь – математика, хімія, фізика, якщо ми говоримо про магістерський рівень, це аграрний блок, який у нас розвивається зараз, і оці блоки підтримуються державою. Перелік цих спеціальностей чітко висвітлений у нас в правилах прийому (додаток 2). Для цих спеціальностей держава вводить галузевий коефіцієнт (конкурсний бал множиться на 1,02). І насправді не для всіх освітніх спеціальностей він вводиться, лише для тих, де сьогодні дійсно маємо недостатню кількість вчителів: початкова освіта, дошкільна освіта, середня освіта – математика, біологія, хімія, географія, фізика, інформатика, технології. Якщо говорити про природничо-математичні науки – це хімія, фізика, математика. Якщо говоримо про інженерні – це хімічні технології та інженерія і нова програма, яка у нас в цьому році вперше відкрита – автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка. І звичайно галузь, яка сьогодні називається сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина – тут у нас реалізуються чотири освітні програми.
Скриншот додатку до правил прийому
- Скільки було студентів, які поступили минулого року в Житомирський державний університет імені Івана Франка за грантові кошти?
- Минулого року грантові кошти вибороли 54 студенти, це насправді невеликий відсоток від вступників, але це пов'язане з тим, що досить велика кількість студентів вступила за кошти бюджетного замовлення – майже 50%. І цього року діти мають можливість виборювати місця за державним замовленням, і це також досить велика кількість – в цілому по університету понад 1100 бюджетних пропозицій.
- В порівнянні з минулим роком їх менше?
- Ні, загальна кількість на рівні минулого року і за широким конкурсом становить близько 1150 державних місць, але є перерозподіл за деякими спеціальностями. Це пов'язано з формулою визначення кількості бюджетних місць: якщо минулого року ми не набрали 50+1 відсоток від кількості можливого максимального держзамовлення, то там ми вимушені були зменшити кількість бюджетних місць відповідно до наказу Міністерства освіти і науки щодо розподілу максимально можливих бюджетних місць. А там, де повністю набрали студентів на бюджетні місця, відповідно, кількість місць державного замовлення збільшена.
- На які спеціальності зменшилась кількість бюджетних місць?
- Зменшилась на спеціальність «B11 Філологія/Англійська мова та література (переклад включно)», тому що ми мали там досить велику кількість бюджетних місць, а тепер менше. У минулому році був максимальний обсяг державного замовлення на спеціальність «A4 Середня освіта/Середня освіта (Історія та громадянська освіта)» 40, в цьому році – 30, на спеціальність «A4 Середня освіта/Середня освіта (Географія)» було 25, в цьому році – 20. Але у нас збільшилася кількість бюджетних місць на «E7 Математика/Математика та аналітика», бо на сьогодні насправді це дуже важливо. На спеціальність «H4 Лісове господарство» було 5, а стало 10, на спеціальність «A2 Дошкільна освіта» було 47, стало 50, на «A3 Початкова освіта» було 58, стало 60. Досить велика кількість бюджетних міст у нас припадає на фізико-математичний напрямок, бо держава підтримує такі спеціальності, як «A4 Середня освіта/Середня освіта (Інформатика)», «A4 Середня освіта/Середня освіта (Математика)», «A4 Середня освіта/Середня освіта (Фізика та астрономія)». На жаль, це не популярні спеціальності на сьогодні серед абітурієнтів, але вони досить популярні серед роботодавців. Університет не може забезпечити повною мірою потреби навіть міста Житомира випускниками самих цих спеціальностей.
- Я так розумію, що філологами вже забезпечили?
- Насправді ми не можемо сказати, що забезпечили повністю філологами, тому що періодично, раз на місяць, ми маємо заявку від тієї чи іншої громади області щодо потреби у вчителях англійської мови, французької мови, німецької мови, і навіть як не парадоксально – у вчителях української мови, хоча у нас досить великі набори, але маємо потребу від роботодавців у цих вчителях.
- Діти з категорії внутрішньопереміщених осіб мають переваги при вступі?
- Це пільгова категорія, яка йде за окремою квотою, держава підтримує таких вступників. Є чітко приписані вимоги щодо того, де має бути дитина зареєстрована, коли виїхала з окупованої території чи території активних бойових дій, де закінчила навчальний заклад. Всі абсолютно умови розписані. Ми надаємо консультації, повний супровід таким дітям. Дивимося, як вони можуть скористатися своїм правом і допомагаємо створювати кабінет вступника, подавати заяви і супроводжуємо повністю всю логістику вступної кампанії для таких абітурієнтів. Крім того, на базі університету створений освітній центр «Крим-Україна», «Донбас-Україна».
- Щодо мотиваційних листів, які є обов’язковими для всіх вступників: я знаю, що деякі для їх написання використовують штучний інтелект – закинули задачу, ШІ написав гарний текст. А були вже випадки, коли ви «виловлювали» дипломні чи курсові роботи, написані не студентом, а ШІ?
- Штучний інтелект – це досить цікава історія. Дипломні і курсові роботи перевіряються обов'язково на плагіат в системі «Плагеорізма». На сьогодні досить цікава історія наукової співпраці зі штучним інтелектом: якщо зазначаються в курсовій чи дипломній роботі чіткі алгоритми поставлених задач, вказується, що був використаний штучний інтелект, то це не є академічною недоброчесністю, бо вказаний порядок використання. Штучний інтелект аналізує всі можливі системи, які є в нейромережах, він вибудовує текст, але він не може створити ідею. Основне, що ми оцінюємо в таких студентських роботах – наявність ідеї, правильне її впровадження і правильний її супровід.
- Тобто штучний інтелект поки не пише дипломні роботи вашим студентам?
- Поки що ні, але можливо буде. Я сподіваюся, що системи дотримання академічної доброчесності будуть розвиватися і з’являться програми, які будуть розпізнавати не просто плагіат, але й використання різних механізмів і різних систем штучного інтелекту.
- Самі користуєтесь ШІ?
- Так, використовую для аналізу тієї чи іншої проблеми і щоб зрозуміти, де є прогалини і як можна це використати.
- Після тогорічної вступної кампанії заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький наголошував, що в деяких університетах 70-80% вступників мають низькі бали на НМТ і це свідчення того, що заклад не здатен привабити вступників з високими балами. В ЖДУ минулого року середній бал був 145,5, а у 2023 році – 147,5. Цього року теж буде зниження?
- На сьогодні (23 липня) з тих поданих заяв, які зареєстровані на вступ за освітнім ступенем «бакалавр», в Житомирському державному університеті імені Івана Франка найвищий показник середнього конкурсного балу в регіоні – 144,3. Це нижче, ніж було минулого року, але це пов’язано зі зміною формули розрахунку конкурсного балу. І якщо абітурієнти цілеспрямовано не готувалися до вступу на певну спеціальність, не обирали четвертим предметом той, який мав найвищий коефіцієнт при розрахунку конкурсного балу, а обирали предмет, який найбільше подобався, або який найкраще знали, то вони можуть не набрати конкурсний бал 130 і вище (а це обов’язковою умовою для участі в конкурсі на місця державного замовлення), а мають, наприклад, 128. Якщо діти готувалися і обирали предмети, які в омріяній спеціальності мають вищий коефіцієнт, то навіть якщо здавали на рівень нижче середнього, вони мали можливість потрапити на бюджетну форму навчання. Якщо ж вони готувалися з української літератури, іноземної мови чи географії, то ці предмети мають нижчий коефіцієнт для не гуманітарних спеціальностей. Водночас для випускників минулого року розраховується конкурсний бал за минулорічною формулою і це дає кращий результат. Наприклад, випускник минулого року має такі бали з трьох предметів – 146, 143, 148, а у випускника цього року з чотирьох предметів вищі бали – 162, 131, 147, 154. Начебто у останнього бали вищі і по середньоарифметичному у нього мав би бути вищий бал, але виходить що у випускника 2024 року конкурсний бал на 7 пунктів більший. Втім, насправді тогорічних випускників не так багато (менш ніж 5% від випускників 2025 року), що суттєво не вплине в цілому на конкурсний розподіл місць державного замовлення за результатами широкого конкурсу. Зміна розрахунку конкурсного балу мала би стимулювати дітей обирати профільні предмети, на жаль, цього не сталося, і сьогодні ми маємо таку ситуацію.
- Галузеві коефіцієнти допомагають при вступі?
- Так, це дієвий механізм, якщо ти обираєш 1 чи 2 пріоритет для спеціальностей, на які вони діють, то галузевий коефіцієнт додає кілька балів до конкурсного балу (максимум 4 бали) і це дозволяє вступити на бюджет.
- Цього року вступники мають виставляти пріоритети для всіх заяв – і на бюджет, і на контракт.
- Це пов’язано із системою розподілу державних грантів на навчання: якщо дитина мріє про певну спеціальність, але бачить, що на бюджет може не пройти, або ж не хоче навчатися на бюджеті. До речі, це зараз дуже актуально для медичних університетів у зв’язку зі специфікою розподілу після закінчення навчання, тому велика кількість абітурієнтів відразу йде на контрактну форму навчання, хоча має конкурсний бал, який дозволяє навчатися на бюджеті. Це дозволяє мати вільний вибір спеціальності, за якою вони б хотіли працювати. Новацією цього року є те, що дитина не зможе отримати державний грант, якщо відмовиться від бюджетного місця, але якщо заява подана на контрактну форму навчання матиме вищий пріоритет, то їй нададуть державний грант і вже в конкурсі за бюджетне місце вона участь не братиме.
- Нещодавно була інформація про присвоєні вчені звання і наукові ступені викладачам ЖДУ, скільки зараз в університеті викладачів з науковим ступенем?
- Станом на кінець 2024 року в штаті університету працювали 61 доктор наук та 210 кандидатів наук. Всього в університеті працює 349 штатних науково-педагогічних працівників, тобто науковий ступінь мають 77,7% викладачів, це досить великий показник і ми цим пишаємося. Вже у 2025 році четверо наших викладачів отримали дипломи доктора наук: Жуковська Вікторія – доктор філологічних наук, Пацюк Марина – доктор біологічних наук, Хом’як Владислав – доктор біологічних наук, Сікора Ярослав – доктор педагогічних наук.
- Не можу не запитати про ситуацію з об’єднанням університетів – всі вже заспокоїлися, Житомир може видихнути?
- На сьогодні ситуація невизначена, жодних документів з цього приводу Міністерства освіти і науки чи Кабінету міністрів немає. Жодних обговорень цієї теми сьогодні також немає. Сподіваюся, що Житомир може видихнути.
Тамара Коваль, редактор Житомир.info
