19 липня виконавчий комітет Житомирської міської ради прийняв рішення щодо звернення до Житомирської обласної ради, районних, селищних рад і ОТГ щодо відшкодування витрат з міського бюджету на навчання дітей, які не є жителями Житомира. Таке рішення прийнято «враховуючи недостатність коштів міського бюджету та наявність дітей та учнів, які навчаються та виховуються у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, а проживають за межами міста, з метою приведення у відповідність фінансування дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів до можливостей міського бюджету», йдеться у тексті документа.
За це рішення проголосували всі 16 присутніх членів виконкому.
«За відповідними документами, ці діти не є жителями міста Житомира, але навчаються у наших садочках і школах. Сума витрат становить 27 млн. 278 тис. грн.», - сказав начальник управління освіти і науки Житомирської міськради Валентин Арендарчук.
Загалом, як йдеться у відповідному повідомленні на сайті міської ради, у Житомирі в школах та дитячих садках навчаються понад 2600 дітей із районів, витрати на освіту яких покриваються із міського бюджету, і таке звернення пов'язане із перевантаженістю навчальних закладів міста. Зокрема, на 100 місць в дитсадку претендує 147 дітей.
«Ми підрахували, що 914 дітей із районів виховуються у дитсадках Житомира. І 1774 дитини навчаються у наших школах. Витрати на їх освіту несе міський бюджет. Не бюджет населеного пункту, де проживає дитина, а Житомир», - зауважив В. Арендарчук.
У свою чергу заступник міського голови Матвій Хренов підкреслив, що вартість утримання однієї дитини у житомирському дитсадку складає 20,1 тисяч гривень в місяць, а у школі 14,97 тисяч гривень із яких 10 тисяч - кошти державного бюджету, а 4,97 тисяч гривень із міського бюджету. Таким чином, як каже пан Хренов, минулого року потреба у коштах на утримання дітей з районів складала 27,2 мільйонів гривень.
Далеко не секрет, що основний фінансовий тягар у разі запровадження подібного механізму ляже саме на Житомирський район, адже в ДНЗ, ЦРД, НВК міста навчається найбільше наших маленьких співгромадян – 644 дитини з 914, не зареєстрованих у м. Житомирі. Найбільше діток з Іванівки (102), Станишівки (89), Довжика (46), Глибочиці (44) та Ліщина (44).
Аналогічна ситуація й зі школами. З 1744 учнів загальноосвітніх навчальних закладів м. Житомира, які навчаються у закладах освіти, але не зареєстровані на території міста наш район представлений 1465 учнями. Серед них 293 зі Станишівки, 206 – з Кам’янки, 189 – з Іванівки, 104 – з Глибочиці, 88 – з Тетерівки, 85 з Вересів, 72 – з Левкова, 71 – з Новогуйвинського, 70 – з Оліївки та 48 – з Зарічан. Таким чином, лише по ЗНЗ відшкодування з бюджету нашого району має скласти 21 млн. 931,050 тис. грн.
А й дійсно, чи маємо ми право ділити дітей на «своїх» та «чужих», адже тоді ми зайдемо дуже далеко. Приміром, як бути тим батькам, що змушені жити у найманому житлі або у передміських дачах, працюючи у місті і на благо міста? Як бути з медичною та освітньою реформою, які передбачають укрупнення центрів надання відповідних послуг. Абсурд, скажете ви. Дійсно, але чомусь міські чиновники вважають дещо інакше.
«Батьки дітей працюють у Житомирі, відповідно й податки ідуть у Житомир. Тому подібне звернення виглядає несправедливим», - каже депутат обласної ради Дмитро Кропачов. Це звернення – лише початок обговорення проблеми, і воно вказує на необхідність освітньої реформи, після якої держава не перекладала б частку своїх обов’язків на місцеві громади, каже він.
«Гроші повинні у повному обсязі «ходити» за дитиною, а навчання має покриватися освітньою субвенцією. Батьки мають право самі обирати школу, в якій навчатимуться їхні діти – це право гарантовано законами України. Сьогодні ми часто спостерігаємо, як бездумне навантаження місцевих бюджетів оплатою непедагогічного персоналу та комунальних послуг призводить до «оптимізації», яка граничить зі здоровим глуздом та суперечить законам України і гарантованим Конституцією правам. Подібне відбувається у двох ключових соціальних галузях – освіті та медицині», - вважає депутат.
«Виконкому Житомирської міської ради я насамперед радив би звернутися до Кабінету Міністрів та Верховної Ради України і поцікавитися, чому вони впроваджують децентралізацію бюджету за принципом «даємо доходи з податків у місцевий бюджет на 1 грн., але передаємо витрат та зобов’язань на 2 грн.». Саме так вони вчинили із середньою освітою, приймаючи державний бюджет-2017. Від такої децентралізації вже колотить усю країну. Зрозуміло, що треба конструктивно обговорювати і вирішувати це питання. Проте треба не сваритися з приводу того, хто має покривати нестачу коштів на навчання дітей, а просити повернути у повному обсязі фінансування навчання дітей з державного бюджету.
У світі є практика, коли формуються освітні округи, і школи фінансуються за рахунок виключно місцевих бюджетів. Подібна практика існує, скажімо, в США. Але ж нам далеко ментально, законодавчо та адміністративно-територіально до такого підходу. Причому в ньому є свої недоліки, бо якість освіти залежить від фінансової спроможності громади», зазначає пан Кропачов.
Тим більше, що середня річна вартість навчання однієї дитини у Житомирі, схоже, взята зі стелі. Адже у районі, де навантаження на освітні заклади куди нижче, вартість навчання далеко не всюди перевищує вказані майже 15 тис. грн.