20 листопада 2019, 21:57 Житомир: °C
Владимир Пиньковский
...

Примус "до дружби" зі сторони Москви

 

 

\

 

 

Новость дня: Россия начала экономическую войну против Украины

 

Примус «до дружби» зі сторони Російської Федерації.

 

До недавна зустрічі Президентів України і Росії були настільки частими, що майже були темами для анекдотів. Голови президентських адміністрацій попросту придумували приводи щоб організувати зустріч перших осіб держав: чи то з приводу старту автопробігу по бездоріжжю, відкриттю  митного переходу, тощо.

Правда, результати тих зустрічей завжди були утаємничені від широкого загалу, що вже є ненормальним явищем, і в підсумки – зустрічі виявлялися без результативними, або як кажуть, результатів, як кіт наплакав.

Подібна ситуація вже була у відносинах двох країн після того, як у 1994 році Кремль  вирішив підтримати оббивавшого пороги підмосковних дач Леоніда Кучму розраховуючи, що новий російськомовний Президент України швиденько підпише всі необхідні угоди, широко відкриє ворота для російських олігархів по приватизації українських підприємств, остаточно і назавжди вирішить питання з перебуванням Чорноморського флоту, і в підсумку, взагалі  віддасть Кримський півострів Росії.

У Леоніда Кучми після обрання Президентом України швидко закрутилась голова від великих повноважень та «халявних» грошей, і він, вже не згоден був цим всім ділитися з кремлівськими кураторами. Більше того, в Україні почалось активне будівництво своєї, олігархічної України, про флот багато та емоційно вели дискусію декілька років, і , як завжди, безрезультатно. На цьому тлі у Леоніда Даниловича не забракло глузду не посваритися з Борисом Єльциним, хоча він остаточно був втрачений для Росії, як стратегічний та піддатливий партнер.  Правда, в кінці кар’єри Кучму «дожали» росіяни, він підписав  угоду про створення  ЕЄП( єдиний економічний простір), який успішно з часом  «заговорили», при більш детальному розгляді, - це виявилась чергова «розводка» північних стратегічних партнерів, суто по-українськи…

В.Ф.Януковича від свого патрона Л.Д.Кучми відрізняє тільки одне, він примудрився «побити горшки»  особисто з В.В.Путіним і перейшов для російського Президента в категорію політичних «зрадників», «разводил», і, як наслідок, в особисті вороги. Тому російському Президенту абсолютно неможливо домовлятися з українським колегою з будь яких питань, йому потрібно тільки одне: всіма засобами в тому числі і публічними принизити В.Януковича,  дотиснути та перевести його в категорію неповноцінного,  низькосортного, нікчемного, українського  політика.

 

 На сьогодні, українсько-російські відносини досягли критичної межі. На відміну від раніш точкових заходів по «примушенню до співпраці» в ніч з 13 на 14 серпня  митна служба Росії застосувала безпрецедентну в світовій практиці та масовану перевірку всіх видів товарів, які йдуть зі сторони України. Тепер це вже по справжньому виглядає як повномасштабна торгівельно-економічна війна, Кремль, фактично зупинив ввіз всього товару на свій ринок від українського виробника.

Якби був живий Левітан (диктор радянського радіо в 40 роки) то після подій 14.08.2013 року він сміливо міг би заявити наступне: 14 серпня рівно о 04 ранку грубо порушуючи Угоду про дружбу і співпрацю між Україною і Росією, без оголошення економічної і торгівельної війни російська митниця по всьому периметру заблокувала проходження українських товарів!

А якщо серйозно, то ситуація на кордоні така: весь товарний потік з України при заїзді на митну територію Росії має бути  вивантажений( в тому числі вагонні та великотонажні та габаритні конструкції), детально перевірений та ретельно оглянутий. Більше того, зразки продукції та супроводжуючі документи мають бути направлені на додаткове дослідження( експертизу на відповідність якості та складу), і тільки після висновків( дослідження може тягнутися невизначений термін), продукція може визнатися  такою, що теоретично може бути ввезена на територію Російської Федерації.

Самі розумієте, що таким чином перетин кордону фактично заблокований, адже така процедура займає не день і не два. Митна територія РФ повністю затоварена, з неї не виїжджають  фури, і, звісна річ перед кордоном накопичується сила силенна автівок, шансів для перетину кордону для яких фактично немає.

Більше того, в цей самий час,  паралельно, російські контрагенти (отримувачі української продукції), як по «взмахом» чарівної палички масово почали відмовлятися від своїх зобов’язань по прийому та подальшої реалізації продукції,  кинувши напризволяще українських партнерів по-бізнесу, братів по – крові та вірі, слов’ян, а то і просто, вічних сусідів…

По оцінках експертів втрати країни за друге півріччя цього року можуть сягати приблизно $2,5 млрд., і це тільки прямі втрати зовнішніх валютних надходжень.  Внутрішні втрати це ще: скорочення або закриття виробництва, зменшення заробітної плати та надходження податків до бюджетів всіх рівнів.

Що ж зробила, або не зробила такого українська влада за останні роки, аби піддатися такому шаленому тиску, фактичному, - «примусу до дружби».

Зробила:

-         відмовилась від членства в НАТО суто в догоду Кремлю

-         підписала та ратифікувала  Верховною Радою  Харківські угоди, які гарантують перебування російського Чорноморського флоту та узаконюють газові Угоди Ю.Тимошенко

-         прийняла Закон «Про мови», який, фактично надає російській, статус другої державної

-         згодилась на всі умови прийому Російської Федерації до Всесвітньої Організації Торгівлі не висунувши ніяких, своїх вимог

-         поставила «рекомендованих» міністрів в Уряд України для просування, перш за все, ідеологічних  інтересів РФ

-         на відміну від всіх європейських країн не подає до Стокгольмського суду на несправедливу ціну на газ

-         безпідставно видає російських громадян, які шукають політичний притулок в Україні

-         безапеляційно приймає низку рекомендованих актів в догоду Москві з багатьох питань…

Не зробила:

-         проявляє рішучі наміри по підписанню з ЄС поглибленого асоційовано членства, всеохоплюючої політичної інтеграції та зони вільної торгівлі

-         не передає в концесію, або не продає Газпрому український газогін

-         скорочує відбір газу шукаючи альтернативні джерела надходження

-          не пускає до розподілу привабливих внутрішніх українських активів російських олігархів…

-          

Прогноз:  найближчим часом в Україні має активізуватися «п’ята колона» Москви. Провідником цих заходів стане «Український вибір» Віктора Медведчука та сила-силенна україно-фобських  та русо-фільських організацій на Півдні та Сході. І все таки, дії Москви по «примусу до дружби» та «євроазійської інтеграції»  скоріш за все будуть мати зворотній ефект. Масована атака північного сусіда може перетворити Україну з услужливого молодшого брата Кремля на впевненого та переконаного зорієнтованого на Захід євро-інтегратора.

Здається, що в білокам’яній остаточно втратили позитивні варіанти по «українському питанню», тому в хід пішли відверто провокаційні, нічим не підкріплюючі економічні санкції. Торгівельна війна яку розпочав «північний сусід» з метою переконати українців не йди до євроспільноти свідчить про середньовічні та варварські методи боротьби – замість дискусії, спільного обговорення та пошуку взаємо-прийнятних варіантів.

Світ вже давно переконався, що той, хто стоїть поряд з Путіним -  не дивлячись на свій зріст та габарити, фактично – ніхто. Той, хто виконує його розпорядження і знаходиться в сусідній державі  в якості Президента,- то з ним зустрічаються тільки тому, що так протокол передбачає, а не  тому, що є справжнім Президентом для ВВП.

 

 

 Володимир Піньковський

Думай вільно,
Говори, що думаєш,
Роби те, що говориш!