26 April 2024, 20:17 Житомир: °C
Дмитро Давидов
Електрик, економіст, вчитель, соціальний працівний і просто людина, якій не все одно.

Різдво 2020. Хід. Поздоровлення. Враження.

Ось і настав цей особливий для кожного вірянина день – день народження Ісуса Христа. Зазвичай, звідусіль лунає «Христос народився!» і чути відповідь «Славімо Його!». Ця традиція має велику і довгу історію, витоки якої можна знайти у самому початку людства. Створення Богом Всесвіту, Землі, людини за образом і подобою Творця, життя перших людей: чоловіка – Адама і жінки – Єви у Едемському саду. Перша спокуса і гріхопадіння, коли людина, маючи свободу волі, пристала на пропозицію диявола, відкинувши Божу заповідь. Наслідок того вибору, що й по тепер все людство їсть великим черпаком. – А де ж витоки Різдва, запитаєте ви? А вони у тому, що Бог не мав плану, щоб людина страждала, щоб були війни, підлість, заздрість, обман, вбивства, перелюб, збочення, неповні сім’ї, сироти при живих батьках. Божий план був досконалий і там не було місця всьому цьому злу. Щоб повернути грішну людину до святого Бога, був придуманий план спасіння, за яким сам Бог – Ісус Христос став звичайною людиною, прожив безгрішне життя і помер на хресті як злочинець, прийнявши на себе гріхи всього людства. Він заплатив своєю кров’ю і життям за наші порушення Божих законів. З моменту воскресіння, прощення і відкуплення – Божий подарунок для кожного, хто вірою приймає його. Так говорить Святе Письмо. Ось тому свято народження Спасителя є особливим, шанованим святом у всьому християнському світі.

Вчора, 07.01.2020 Житомир святкував народження Христа. Всі християнські конфесії міста, у єдності, разом, у мирі і злагоді пройшли хресною ходою від вулиці Кафедральної до площі Корольова, славлячи Христа, вітаючи житомирян та гостей міста, співаючи колядки та радіючи добрій новині.

У процесії було багато людей вбраних по-святковому: у кожухах, зі стрічками, із Різдвяними зірками з іконами.

5e164dcf6eebe.jpg

На сцені ведучі свята вже вітали зібрання. Закликали пускати колядників, адже «саме вони несуть добро, достаток, мир…». Був запрошений фольклорний ансамбль національного обряду «Родослав», який у яскравих народних костюмах співав колядки, щедрівки, грав сценки та вітав з Різдвом усіх присутніх.

5e164df32e771.jpg

Трохи згодом на сцену були запрошені представники Житомирських шкіл, гімназій, ліцеїв. Кожен представник ніс Різдвяну зірку, яку вони самі зробили і кожен отримав за це, та на честь свята, подарунок.

5e164e369c56f.jpg

Нарешті, черга дійшла і до священників, яким також надали можливість помолитися, привітати людей із святом Різдва.

5e1655769b371.jpg

5e164e681f4c5.jpg

Вдячний священикам за єдність, за те, що виступили, як моноліт. Істинно, розділення від гріху гордощів заздрості та самолюбства. І хоч гарні на свято фігурки, зірки і лампочки на гірляндах, марно це святкування без народженого Христа в твоєму серці. До свободи ми покликані. Свободи від гріха, смерті, диявола.

Відео зі словом святих отців можна переглянути тут (ще завантажується).

Пишу ці слова і дещо дивуюся. Церковне свято а, проводять його світські діячі. На християнському святі зі сцени лунають слова про горілочку і актор в образі цілує пляшку… Хочу нагадати, що Бог проти п’янства…це, взагалі-то, гріх. Через це помирає багато людей, страждають діти, держава і підприємства втрачають не малі гроші на лікарняні та не тільки на них…

На Божому святі, священикам, слава Богу, дали хоч трохи часу на молитву… Віру все більше підміняють обрядовістю, акценти роблять не на суті а на формі… Чи не дивно це? До чого це спонукає людей? Чому діти головним у Різдві вважають кількість кешу, який вони «наколядували»? Чи не хочеться вам правди? Того, що не змінюється від часу, влади, обставин або зміни «місця сидіння»…

А вчора, у Святвечір, вирішив поздоровити тих, з ким разом навчався. Написав такі слова: «Поздравляю с Рождеством! Проведем это время так, чтобы сделать Имениннику подарок и хоть немного размыслить, Кто родился, зачем и для чего. Какой подарок предложен человеку через это рождение и принимаем ли великую жертву, которую совершил Родившийся через время. Вопросы на грани смысла жизни:) но иначе нельзя. Торг здесь не уместен ибо и профит из этой же категории, категории жизни. Всех с Рождеством и Благословений от Именинника! Христос народився – славімо Його!»

Знаєте що я отримав у відповідь?

«Блин, Дима, не гони так гнать. Нам историю за последние 30 лет раз 5 переписали, а ты про какие-то еврейские писания для гоев, которые типа были написаны 2020 лет назад....про какие-то выдуманные жертвы не пойми кого и ради чего и прочее. Включи мозг, он у тебя был мощный. Каждый день тысячи людей умирают не от старости... Ай ладно, религия и политика грязное дело не стоит обсуждения. Постарайся тут не проповедовать. Прошу как кибернетика.»

Чи варто щось відповідати? Я нічого не відповів. Це позиція дорослої людини з власним усталеним світоглядом. І якщо людина вирішила що знає достатньо і позиція є єдино вірною…

Релігії і вчення схожі, у моєму баченні, на розетки. І лише віра дає можливість отримати з істинної (підключеної) розетки електричний струм.

Особисто я бачу у Христі Того, Ким Він Себе називає. І підтвердження цьому – Його справи. Я знаю як Він зцілює душі, як піднімає тих, хто впав, як відновлює скалічені наркотиками і в’язницею життя, як дає дітей тим, у кого їх бути не могло, як Він дає мир і радість, любов і достаток у сім’ї, де Його шанують. Адже, чомусь, люди прагнуть бачити чудеса. А я бачу чудеса там, де нічого не трапляється. Приклад цього – щасливе подружнє життя, де чоловік любить Бога і підкоряється Божій волі, любить і шанує свою дружину, де дружина любить і шанує чоловіка. Де вони разом – справжня команда, яка свідомо і розумно підтримує один одного, не ділить і руйнує, але покриває недоліки і надихає на звершення. Де діти не розуміють як це, щоб не було тата, як це, коли тато п’яний і б’ється, як це, коли ненавидять. Де у родині ніжність, обійми, підтримка, виправлення. Все це – результат особистих стосунків з Ним і тут немає формули що треба зробити, щоб отримати щось. Все, що Він хоче – спасіння кожної людині від гріху і смерті, щоб людині було добре. Але навіть, коли відповідь на наші інші прохання «ні», це не значить що Його любові недостатньо. Можливо, ми не зробили нашу частину або трохи раніше самі зробили щось неможливим для себе.

Тож нехай у кожному серці і розумі свідомо звучить «Христос народився – славімо Його» і нехай кожен знає особисто Того, Хто дарує життя.

PS. Прошу вибачити за якість фото і відеоконтенту - поки не маю чим нормально знімати. У ПП КВЖРЕП відповідальна робота з постійним ризиком життям, оплачується вкрай невідповідно.