Це стосується усіх, навіть тих, кого не стосується))

Усі, усі хто дописує власні думки у соцмережах, хто бере участь у виборах, зустрічаються з хейтом. І навіть ті, хто поза політикою, ті, хто нічого не пише, але має активних родичів і друзів, теж потерпають – читати бруд про своїх рідних часом навіть неприємніше, ніж про самого себе.

***

Сьогодні дзвонила моя старша донька. Казала, що читала рекламний політичний пост у FB про мене. І її дуже розсердили кілька хейтерських коментарів від незнайомих людей: мовляв, хто така, перший раз бачимо, що вже зробила для міста, знову будуть одні обіцянки.

- Мамо, я так розхвилювалася, не могла заспокоїтись. Я вони можуть таке писати чужій людині? Про тебе! І чому ти їм не відповідала???

Так, не відповідаю. Я ніколи не затіваю суперечки з тими, у кого більше вільного часу, ніж у мене.

А ще я подумала, що тих людей насправді не цікавить відповідь на жодне з питань. Уся інформація про мне є FB, у відкритому доступі. І Google видає більше 38 тисяч результатів на запит про моє ім'я українською і більше 18 тисяч - англійською. Їм не потрібні відповіді, їм потрібно десь вихлюпнути свою злість і вбити час. Якщо це взагалі люди, а не боти))

***

Як же все-таки реагувати? Відповідати? Чи пройти повз?

Найголовніше, треба зрозуміти мотив автора неприємного коментаря. У цьому дуже допоможе матриця The Disapproval Matrix, яку створила журналістка Енн Фрідман. Вона пропонує використовувати шкалу координат для сортування фідбеку, де вісь Х – це ступінь знайомства автора коментаря з вами, а вісь Y – ступінь раціональності фідбеку. В результаті отримуємо чотири типи авторів негативних коментарів: фанати, критики, псевдодрузі, хейтери.

Фанати вас давно знають, спостерігають за вашою діяльністю, хоча можуть бути не знайомі особисто. Їхні зауваження насправді можуть бути корисні і рідко бувають різким. Краще дослухатися.

Критики не знають вас, але розбираються у сфері вашої діяльності, тому їхні зауваження можуть містити раціональне зерно. Зауваження можна взяти на озброєння, відповідати, якщо висловлені у культурній формі.

Псевдодрузі – добре вас знають, але ставляться так собі, а той взагалі погано. Тому їхня критика – щоб зачепити за болюче місце (про яке вони в курсі), підкреслити ваші недоліки. Не зважайте, або відповідайте жартами, або, на крайній випадок, смайликами.

Хейтери – не знають ні вас, ні предмет обговорення. Це люди з негативним мисленням, які скрізь шукають погане. Це ті, хто через критику і різкі зауваження бажають підвищити свою значимість. Ті, хто дуже прагне слави, і хоче здобути її через голосний негативний коментар.

Який би не був мотив вашого хейтера, йдіть своєю дорогою. І дайте йому йти своєю. Особливо злісних можна банити.

А як же битва з тролями? Найкраща битва та, у яку не довелось вступити, яка виграна до початку. Тому що ви були до неї готові.