Регулювальник транспортного руху – рідкість на сучасних міських вулицях. Багато хто бачив його тільки в кіно. 27 квітня 1947 року на перехресті Великої Бердичівської та Старого бульвару ця фотографія зобразила молоду та красиву регулювальницю Віру Примасюк. Тоді не було світлофорів, Велика Бердичівська мала назву вулиця Карла Маркса, а нинішній Старий бульвар — вулиця Третього Інтернаціоналу.
Кутовий триповерховий житловий будинок ліворуч, який постраждав під час війни, ще не відремонтували. А поки що робітники закладають порожні віконні та дверні отвори першого поверху цеглою. Красива металева огорожа бульвару, встановлена ще наприкінці ХIХ століття коштом барона Івана Максиміліановича де Шодуара, простоїть до 1960-х років. Її замінять на модну залізобетонну. А тріумфальна дерев'яна арка на вході на бульвар залишилася у спадок від німецько-фашистської окупації. Її в 1941 році спорудили місцеві колабораціоністи, а на арці повісили гасло, що прославляє Гітлера та його доблесних воїнів. На ній ми бачимо вже радянське гасло та герб УРСР.

Світлина 1947 року невідомого автора.
Джерело: із колекції Анатолія Магаза.