У Житомирі на розі Старого бульвару та Синельниківської вулиці, якраз на тому місці, де тепер колонада головного входу на стадіон, на початку ХХ століття відкрився житомирський міський цирк. Після Другої світової війни там цирку вже не було. Певне, не збереглися й фотографії цирку. Збереглися лише спогади про нього і ця програма, що побуріла від часу, на літній сезон 1937 року.

Борець Микола Разін розповідає у своїй книзі «Півстоліття тому» про те, що 1919 року у житомирському цирку українського борця, чемпіона світу Івана Піддубного «ледве не застрелили анархісти. Причина цього – стрічка чемпіона світу. Французький прапор за кольорами такий самий, як російський: біла, синя, червона смуги… Побачивши традиційну стрічку на грудях Піддубного, один з анархістів почав кричати, що Піддубний підтримує царя, що носить кольори царського прапора. Біля цирку Івана Максимовича чатувала ціла банда напівп'яних анархістів. Довелося йому з чорного ходу їхати на вокзал і, кинувши всі речі, без грошей добиратися до Одеси».
З публікації журналіста Бориса Бурди про Івана Піддубного у житомирському цирку: «У Житомирі ад'ютант Махно викликав його на боротьбу, погрожуючи розстріляти, якщо він не піддасться. Піддубний так шпурнув його на арену, що той знепритомнів, а сам Махно тільки розсміявся, відправив ад'ютанта, що очухався, чистити нужники, а циркачам навіть наказав видати якусь нагороду грошима і, що тоді було дорожче, їжею».
Зі спогадів Г.А. Оленіна про житомирський цирк кінця 1930-х років: «Спочатку виступали естрадні артисти. Там ми слухали К.І. Шульженко, Б.Р. Гмирю та ін. Потім йшла власне циркова програма. Після виступу акробатів публіка з нетерпінням чекала на появу техніків французької боротьби. Свою майстерність на цій арені показували чемпіони І. Піддубний, Загоруйко, Дубовий та інші».

Документ 1937 року.
Джерело; з колекції Анатолія Магаза.