22 січня 1796 року Указом Катерини II затверджено герб Житомира. Цей указ № 17435 був опублікований у «Повному збірнику законів Російської імперії» (ПСЗ, т. XXIII, 1789—6 ноября 1796 гг.). На сторінці 862 читаємо опис герба: «Въ голубом поле представляются отверстые ворота съ тремя на нихъ башнями. Сей гербъ издревле присвоен сему городу Князьями Литовскими въ ознаменованiе освобождения онаго отъ властвованiя Старостинскаго». Це перший із відомих на даний час офіційних документів, де йдеться про те, що Житомир одержав свій перший герб ще коли місто входило до складу Великого князівства литовського. Оригінального зображення цього герба та документа про затвердження його в архівах історикам виявити не вдалося. Не знайдені навіть згадки про нього у публікаціях попередніх століть. Зображення його у сучасних публікаціях – це плід фантазії їхніх авторів.
Опис першого герба Житомира надав польський енциклопедист Юзеф Кшивицький (1838 – після 1908) у XIV томі його "Географічного словника Королівства Польського та інших слов'янських країн" (польською Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajow slowiańskich), опублікований у Варшаві у 1895 році: «Герб міста (заразом і повіту) являє собою муровану браму з трьома баштами, унизу відкриті ворота на блакитному полі. Цей герб був підтверджений у 1796 році. У ХVІ ст. міський герб виглядав так: брама з трьома вежами і св. Станіслав воскресаючий (wskrzeszający Piatrowina)».
Станіслав зі Щепанова або Станіслав Щепановський (пол. Stanisław ze Szczepanowa; 26 липня 1030, Щепанов — 11 квітня 1079, Краків, Польща) — краківський єпископ, один із впливових церковних діячів Польщі, убитий власноруч польським королем Болеславом II Сміливим. Станіслава Щепановського було канонізовано 17 вересня 1253 року папою Іннокентієм IV. Святий Станіслав вважається покровителем Польщі. Вважався покровителем і кількох українських міст, зокрема Житомира. Каплиця в Житомирі, збудована у 1840 році на Польському цвинтарі, носить ім'я Святого Станіслава. За легендою, Святий Станіслав воскресив шляхтича Петровіна, який помер три роки тому, щоб підтвердити, що його маєток був офіційно проданий.
На офіційному сайті Житомирської обласної державної адміністрації (https://da.zht.gov.ua/pro-zhitomirshhinu/) повідомляється, що «печатка міста 1789 року містить зображення відкритої міської брами з трьома вежами і постаттю Св. Станіслава і богомольця». Зображення цієї "печатки" сайт не наводить. Не вказано і в якому архіві її виявлено.
В якому конкретно році отримав Житомир свій перший герб не відомо. Документи не збереглися. У книзі 2007 року Миколая Костриці та Руслана Кондратюка "Житомир" на сторінці 38 читаємо: «У 1444 році ... Житомир було віднесено до 15 найбільших міст Великого князівства Литовського і йому надано магдебурзьке право. До цього часу належить і поява міського герба». А на сторінці 80 цитата з іншою датою: «В 1399 г. Эдигей, разбив Витовта при реке Ворскле, разорил Житомир и другие города до самого Луцка. Около того времени литовскими князьями был присвоен Житомиру герб». Посилання на першоджерело цієї цитати автори не наводять. Усі мої спроби знайти це першоджерело, навіть за допомогою штучного інтелекту ChatGPT, закінчилися невдало. Сучасні історики пов'язують цю подію приблизно з 1444 роком, коли Житомир отримав Магдебурзьке Право. "Енциклопедія сучасної України" про Житомир: «У 1444 Ж. одним із перших серед міст Великого князівства Литовського отримав Маґдебур(зьке) Право. … Згодом затверджено міський герб».
Сучасний герб Житомира був затверджений рішенням міської ради 11 жовтня 1991 року. Варязький щит зображує ті ж ворота з трьома вежами, але вони стилізовані. Автором герба є заслужений художник України Василь Іванович Кондратюк.
На ілюстрації зліва герб міста Житомира 1796 року, праворуч - 1991 року.
Грудень 2025
