Останнім часом чи не кожна сесія Житомирської облради  супроводжується гучним скандалом та акціями протесту під стінами ОДА.

Вчителі та батьки педліцею вимагали не закривати заклад і просили депутатів вирішити проблему з його фінансуванням більш гуманним способом, працівники ТТУ постійно звертаються до чиновників з проханням врешті-решт вирішити фінансові проблеми підприємства та видати заборговану зарплатню, селяни із районів закликають не приймати рішення про титанові кар’єри на території регіону, а «чорнобильці» вкотре нагадують про свої потреби.

Втім, і у самій облраді не все так гладко. Підготовка до чергової сесії все більше стає схожим на міжсобойчик влади. Така ситуація незмінно вигідна «регіоналам», які навіть не намагаються налагодити конструктивний діалог з опозицією в інтересах громади області, яку представляють у владних кабінетах.

Якщо ти не  з Партії «Регіонів», то можеш навіть не подавати свої проекти рішень на розгляд профільних комісій, адже їх або не прочитають, або навіть після одноголосної підтримки ініціативи членами цих комісій, спробують не винести на сесію чи просто не приймуть. У опозиційних депутатів вистачає голосів тільки блокувати іноді прийняття рішень на сесії, але немає голосів, щоб прийняти суспільно-важливі проекти. У ЗМІ всіляко мусується питання про важливість і складність впровадження медичної реформи і обіцянки влади при прийнятті будь-яких рішень радитися з громадою. Коли все доходить до справи, то ніякої підтримки, а тим паче обговорень, нема.

Приклад обидва мої проекти, які представляв на останній сесії облради 19 вересня, але депутати не проголосували за них. Зокрема, документи передбачали посилення ролі громади у вирішенні питань щодо реорганізації чи  комунальних закладів освіти чи сфери охорони здоров’я та при формуванні бюджету Житомирщини. За прийняття таких проектів в середньому проголосувало лише три десятки свідомих депутатів, решта й надалі приймають рішення вигідні нинішній владі, а разом з тим провокують подібні акції протесту перед ОДА.