Заступник губернатора Житомирської області Микола Дейсан відповів на запитання Житомир.info про основні досягнення аграрної сфери в області в 2011 році, а також розповів, що зробити не вдалося.
Миколо Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, які найбільші досягнення Житомирської області в аграрній сфері в 2011 році?
Ми гордимося тим, що ми вперше в історії Житомирської області зібрали півтора мільйони тонн зернових. Це найголовніший рекорд. Врожайність становила 38,5 центнера з гектара.
У 2011 році в Житомирській області посіяли 420 гектарів льону. До цього практично жодного гектару не було, тобто ми відновили льонарство на Житомирщині. В наступному році плануємо збільшити посівні площі до 2000 - 2500 гектарів.
Наступне велике досягнення – обласна програма розвитку АПК 2011-2015, якою передбачено фінансування з обласного бюджету майже 12 млн. грн. Цього року профінансовано 7,8 млн. грн. Це безпрецедентне рішення обласної ради і обласної державної адміністрації, в плані суми фінансування. Згідно цієї програми фінансувалося 8 напрямків діяльності.
Після трьох років простою запрацював Корнинський цукровий завод. Це один із 5 цукрозаводів, які ще існують в нашій області. Це дуже велике досягнення. На ньому було перероблено 40 тис. тонн цукрових буряків. Однозначно, ми зробимо все, щоб в наступному році він переробив 100 тис. тонн цукрових буряків. Також хочемо, щоб запрацював Велико-Коровинецький цукровий завод, а потім ще й Андрушівський.
Крім того, значущим є те, що товариством «Нібулон» було введено в дію потужний елеваторний комплекс, продуктивністю 77 тис. тонн зерна. Це один з найсучасніших в Україні.
В цьому році суттєво збільшено кількість отриманих кредитів від банків, за що їм дуже вдячні. Ми отримали майже 110 млн. грн. кредиту, що дало можливість вчасно оплатити комплекс робіт по збиранню врожаю.
Цього року в області збільшилася кількість прибуткових підприємств і відсоток прибутку. В 2011 році відсоток рентабельності підвищився до 18% (в минулому році 8-9%). Сьогодні ми маємо 70% прибуткових підприємств (в 2010 – 30%).
В 2011 році на 40% збільшено придбання сільськогосподарської техніки. Куплено 318 одиниць на суму 137 млн. грн. До того ж в Житомирській області є господарства, які кожних 3 роки оновлюють техніку. Таких підприємств мало – близько 25, не рахуючи найпотужніших інвесторів.
В Житомирську область завезли більше 400 голів нетелів з Європи. На 2012 рік заплановано ввезення до 1000 голів. В Новоград-Волинський та Баранівський район завезені м\'ясо-молочні та молочно-мясні породи корів, які дають молоко і м\'ясо в значно більших обсягах. В Житомирській області є корови, які дають до 80-90 літрів молока в день.
Область вперше вийшла на рівень більше 3000 кг молока на одну корову в рік. І цю планку ми будемо потихеньку піднімати.
Досягнень чимало. А чи були такі питання, які вирішити не вдалося?
Важко було вирішити питання відродження вирощування цикорію в Чуднові. Нас там ніхто, крім місцевої влади, не почув. Власникам заводу вигідніше займатися не вирощуванням цикорію, а якимись корупційними схемами. Тобто програма фактично провалилася і ми на наступний рік не будемо фінансувати підтримку цикорію в нашій області.
Інше питання, на яке нам треба було звернути увагу, а ми це не зробили, це все-таки тваринництво. Хоча ми оздоровили область від захворювань лейкозу великої рогатої худоби, чим підвищили якість продукції. Питання було проблемним, тому що іноді для влади було важливіше кількість ВРХ. В області нараховувалось 2000 голів корів з лейкозом. Але дозволити собі вирізати їх не могли, адже це відразу спричинить спад виробництва. Лейкоз вважали за хворобу, яка не передається. Але точно цього ніхто не знає. Тому ми практично всіх лейкозних корів вирізали.
Які основні завдання ставите перед собою на наступний рік?
З нового року наше завдання – суттєве збільшення орендної плати, підвищення заробітної плати по АПК і максимум раціонального використання земельних ресурсів. Інвентаризація земель, розмежування земель комунальної і державної власності.
Плани на наступний рік – спрацювати не гірше, ніж в цьому році. Плануємо запуск чергового цукрового заводу, будівництво хлібоприймального підприємства, освоєння земель на Поліссі, створення нових фермерських господарств. Також відновлення хлібозаводів. Кожен район повинен мати свій хлібозавод, або хоча б хлібопекарню.
