19 листопада Центральна виборча комісія зареєструвала перших 46 народних депутатів України – переможців парламентських перегонів і вручила їм тимчасові посвідчення. Серед тих, хто одержав цей важливий документ, і відомий політик та громадський діяч, народний депутат нинішнього скликання Верховної Ради, Радник Президента України Віталій Журавський, котрий здобув перемогу в мажоритарнім ВО №66.
Ці дві події й стали приємною нагодою для спілкування з Віталієм Станіславовичем.
– Щонайперше, від імені Ваших численних друзів й прихильників сердечно вітаю із перемогою на виборах до найвищого законодавчого органу нашої держави.
– Дякую. Скажу відверто: я щиро вдячний усім, хто проявив громадянську позицію і 28 жовтня прийшов на вибори. Вдячний цим людям, незалежно від того, за яку партію чи кандидата вони голосували. Дуже дякую усім членам дільничних та окружної виборчих комісій, попри їх політичні симпатії, які сумлінно, відповідально і дружно виконали свій обов’язок.
Звісно ж, особлива подяка – моїм виборцям, котрі не повірили масованій брехні та провокаціям проти мене з боку деяких недобросовісних конкурентів і підтримали мою кандидатуру.
– Віталію Станіславовичу, їм також довелось немало похвилюватись за Вас в очікуванні, коли ж ЦВК нарешті встановить результати виборів у 66-ім ВО. Чому це затягнулось аж до 11 листопада?
– Тому що округ №66 виявився доволі «крутим»: одразу йшли 4 діючих народних депутати і колишній міністр АПК. Суперництво було досить жорстким. Невипадково до округу була прикута увага всієї країни – і до виборів, і в ході виборчої кампанії, і після неї. Кожен протокол дільничних та окружної виборчих комісій розглядався буквально під мікроскопом. Зрештою, ЦВК одностайно, без жодних зауважень (!) затвердила результати виборів у нашім окрузі.
Хотів би завважити, що серед членів Центрвиборчкому від опозиції є достатня кількість юристів, щоб, за наявності навіть натяку на порушення, поставити під сумнів результати голосування чи висловити з цього приводу свою особливу думку. Однак ні в день виборів, ні упродовж двох тижнів після них до суду не було подано жодної скарги з чиєї б то не було сторони – членів ОВК, ЦВК, кандидатів, партій. Хоча намагання дошукатись якихось правових підстав для судових «розбірок» були. І мої виборці це також розуміли. Особливо ті, хто систематично переглядає Інтернет. Ця тема там звучала весь час.
– До речі, як Ви ставитесь до неправдивої інформації про Вас у ЗМІ? Як на мене, вона, вочевидь, була замовною.
– По-перше, я ігнорую цей словесний бруд. Який сенс піднімати рейтинг низькопробній журналістиці та її представникам?
По-друге, віддаю перевагу нищівній й упередженій критиці, навіть зумисне неправдивій інформації про мене у порівнянні із замовчуванням. Адже, коли про політика нічого не говорять, – номінально він умирає.
– Знаєте, чим особисто мене найбільше вразила ця виборча кампанія? Тим, що подекуди провладні «свої» боролись проти «своїх». Хто «підкилимно», а хто й публічно. От вам і «використання» адмінресурсу. Якийсь театр абсурду…
– На жаль, це справді було. Представники обласної і районної влади тиснули на своїх підлеглих, вимагаючи голосувати не за мене, а іншого кандидата.
Знаєте, забагато честі для них, щоб я зараз називав ці прізвища. Повірте, на місцях люди добре знають своїх «героїв». Вони впізнавані. Знаю і я. Час усе розставить на свої місця і воздасть кожному за заслугами. Переконаний.
Як і в тому, що у моїм обранні не були зацікавлені, насамперед, ті, хто торгував землею, хто займався «відкатами» при проведенні тендерів, хто уже «обріс мохом» при владі й задля неї та власного посадового збереження «перелазив» з однієї партії в іншу. Ці політичні перевертні навіть на дух мене не переносять, що, відверто кажучи, дуже тішить мене і цілком влаштовує. Я – не долар і не «красна дівиця», щоб усім подобатись.
– Ви згоді з тим, що вибори, як рентген, висвітлюють справжнє єство кожного?
– Безперечно! Наведу ще один приклад з цього ряду. Практично усі районні газети нашого округу, як кажуть, по повній «мочили» мене руками моїх суперників. У рамках Закону, Конституції та журналістської етики в період виборчої кампанії працювали лише два видання ВО №66 – «Коростишівська газета» та народицьке «Життя і слово». Щиро, по-людськи вдячний їм за чесну позицію.
– А Ви коли-небудь подавали до суду на журналістів?
– До сьогоднішнього дня – ні. Хоча таке бажання було. І не раз. Проте я себе завжди стримував. Жаль часу на судові процеси. Волію використовувати його більш конструктивно – в інтересах виборців, усіх простих людей – жителів 7-ми північних районів Житомирщини. Я самовіддано працював для них. І, повірте, мені ніхто не зможе дорікнути в тому, що я когось образив, проігнорував чи не вислухав. Багатьом людям допоміг із власних заощаджень. Не пошкодував своїх коштів на придбання понад 6 тисяч окулярів сільським пенсіонерам, будівництво в районах округу 11,5 км лісових доріг та 35 дитячих майданчиків. Скажіть, хіба я робив це для себе?
– На жаль, не всі змогли оцінити Ваші зусилля та чесні наміри.
– Звичайно, я використовував свої зв’язки у вищих ешелонах влади, знову ж таки, щоб допомагати землякам.
– Не розумію, – хіба це погано? Нехай й інші «включають» такі важелі!
– Скажіть, а кому зашкодять 47 км доріг, які за мого сприяння у короткий термін були побудовані в усіх районах округу? Може, це – теж погано? Хіба я їх для себе оновлював?..
– Цей перелік Ваших добрих діянь можна продовжувати до безконечності. До речі, під час зустрічей з людьми Ви чомусь особисто не агітували за себе.
– За мене агітували мої справи. Принаймні, я так думав. Люди втомилися від порожніх обіцянок. А я вирішував для них конкретні, давні проблеми. На жаль, це збагнули не всі виборці. Завважу, спілкуючись з ними, я жодним словом не згадував про своїх конкурентів і не торгував, як вони, майбутнім та не використовував «чорнуху».
– Цікаво, а чи хтось з суперників привітав Вас із перемогою на виборах?
– Ні. Але в них ще є час. Хай повчаться у таких людей як кандидат у Президенти США Мітт Ромні, котрий уже наступного після виборів дня, не дочекавшись навіть їх офіційних результатів, поздоровив свого конкурента Барака Обаму з перемогою.
Цій політичній культурі варто було б повчитися багатьом українцям.
– Скажіть, будь ласка, що у Ваших планах на найближчу перспективу?
– Працювати для людей, робити цілком конкретні справи. Цього місяця листоноші районів нашого округу отримають від мене благодійну допомогу – сучасні велосипеди для обслуговування сільського населення. А до Нового року школи одержать в дарунок столи для гри в теніс із усім необхідним набором.
Минулого тижня в смт. Народичах було відкрито 5,5 км асфальтівки по одній із центральних вулиць. Повірте, ця подія, до котрої я маю безпосередню причетність, стала для народичан справжнім святом. А для мене – ще однією справою, зреалізованою за передвиборною програмою «Будуймо нові дороги – будуймо нове життя!». Отже, я працював і працюю для Вас, дорогі земляки.
Ще раз дякую моїм виборцям за довіру та зичу добра, достатку й Божого благословення кожній родині.
Інтерв’ю підготовлено прес-службою Віталія Журавського
