Інтерв'ю прокурора Житомирської області Ігоря Проценка про стан зберігання та знешкодження твердих побутових і виробничих відходів, їх небезпеку та шляхи вирішення проблеми.
- Чому в Житомирській області, яка не належить до регіонів із розвинутою промисловістю, стає дедалі гострішою проблема забруднення навколишнього середовища та накопичення виробничих відходів?
- Поводження з відходами є гострою проблемою не лише у суто промислових регіонах, а й у нашій області. Засмічення природного середовища відходами різного роду сталося не вмить, а упродовж багатьох років, а то й десятиліть. На Житомирщині на полігонах для складування твердих побутових виробничих відходів та сміттєзвалищах, на площі понад 630 га накопичено майже 13 мільйонів тонн відходів. Більшість місць складування відходів не відповідають технічним вимогам і експлуатуються з грубими порушеннями санітарного та екологічного законодавства. Ми систематично вивчаємо і узагальнюємо стан додержання законодавства про відходи у регіоні, аби визначити проблемні питання у цій сфері, проаналізувати тенденцію. Висновок невтішний: ситуація із року в рік погіршується.
- Чи стосується це підприємств каменедобувної та каменеобробної промисловості, які мають екологічно небезпечні відходи?
- Так, каменеобробна промисловість, гранітні вироби – це не лише слава Житомирської області. Є й зворотний бік – загроза екології, яка виникає, коли під час виробництва не забезпечується належне збирання, зберігання та знешкодження виробничих відходів. Тривожить і те, що утворення будь-якого несанкціонованого звалища виробничих відходів, які вивозяться тоннами, відбувається «на очах» у місцевої влади, сільських, селищних, міських рад, райдержадміністрацій. Певну «короткозорість» демонструють і державні контролюючі органи - екологічна, санітарна та низка інших служб. Саме ці органи у першу чергу повинні дбати і піклуватися про екологічну безпеку громади. Як не прикро констатувати, майже усі вони неналежним чином виконують свої обов’язки, не використовують надані їм повноваження.
Такі висновки нами зроблено після нещодавньої перевірки додержання вимог Закону України «Про відходи», іншого законодавства у сфері поводження з відходами органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та органами державного контролю, результати якої обговорено на розширеному засіданні колегії прокуратури області. Наша принципова позиція - примусити відповідальних осіб діяти у законодавчому полі.
- Наведіть приклади порушень, виявлених прокуратурою
- Під час прокурорських перевірок встановлено, що окремим каменеобробним підприємствам надаються позитивні висновки санітарно-епідеміологічної експертизи для отримання дозволів на розміщення відходів. У той же час лабораторні дослідження підтверджують, що у ґрунті, узятому із місця зберігання відходів, вміст забруднюючих речовин перевищує у декілька разів допустимі норми.
З метою отримання дозволів на розміщення відходів від виробництва підприємці надають до органів контролю фіктивні договори про передачу пилу від обробки природного каменю для подальшої утилізації.
Більше тридцяти підприємців формально уклали договори із Харківським обласним комунальним підприємством про передачу у 2012 році понад 300 тонн промислових відходів на захоронення. Коли ж ми перевірили такі факти, то встановили, що у жодному із випадків відходи на захоронення не передавалися.
Виникає запитання: куди ж вивозиться пил від каменеобробного виробництва? Виявляється, «захоронення» промислових відходів, які у багатьох випадках забруднені солями важких металів, відбувається повсюди: на полях, у лісах, на берегах річок.
Незаконне звалище промислових відходів від обробітку природного каменю поблизу м. Коростишева
- А крім цього є ще й невикористані пестициди та агрохімікати, залишені напризволяще, вони з дощем та снігом також «збагачують» землю, грунтові води, повітря…
- У нашій області формальний залишок непридатних для використання, безхазяйних або заборонених пестицидів і агрохімікатів на даний час становить 312 тонн. Однак, тривожним є те, що районні державні адміністрації не володіють точними даними щодо їх фактичних об’ємів.
Наприклад, у Коростишівському районі під час інвентаризації задекларовано 24,8 тонн таких відходів. Та, як з’ясувалося під час проведення робіт із вивезення на утилізацію, насправді їх майже вдвічі більше. У Баранівському районі задекларовано 25,5 т непридатних хімічних засобів захисту рослин, а вивезено майже удвічі більше – 46,2 т. Подібна невідповідність є також в Андрушівському, Попільнянському, Чуднівському, Малинському та інших районах.
Упродовж останніх двох років держава виділяла кошти на вивезення для подальшої утилізації непридатних до використання отрутохімікатів. Однак, у нашому регіоні, у зв’язку із невідповідністю між задекларованою кількістю та фактично встановленою, в 11 районах отрутохімікати залишаються невивезеними і надалі створюють загрозу довкіллю.
Так «зберігаються» отрутохімікати у с.Зелена Поляна Червоноармійського району
- Чи можете навести приклади, коли посадових осіб контролюючих органів за вчинені порушення притягнуто до відповідальності?
- Нинішнього року прокуратура області розслідувала кримінальну справу, порушену за фактом одержання хабара посадовою особою державної екологічної інспекції у Житомирській області. Горе-контролер вимагав та отримав від директора приватного підприємства хабар на суму 950 доларів США за надання можливості уникнення від відповідальності за порушення законодавства про відходи. Наразі кримінальну справу скеровано до суду.
У цілому за результатами прокурорського реагування до відповідальності притягнуто 84 посадові особи органів контролю, скасовано 15 актів правового характеру, відшкодовано більше 200 тис. грн. збитків, заявлено 10 позовів на суму понад 500 тис. грн.
- Що, на Вашу думку, може істотно поліпшити ситуацію?
- Вирішення даної проблеми можливе за єдиної умови, коли правоохоронні та контролюючі органи, місцева влада та органи самоврядування об’єднають зусилля і діятимуть спільно. Однак, спершу треба, щоб контролюючі органи відчули себе відповідальними за правопорушення, які вони могли б попередити, які провокують у регіоні екологічну небезпеку. Це не потребує титанічних зусиль – лише чітко і добросовісно виконувати свої повноваження.
Правоохоронці, контролери, органи місцевої влади і самоврядування, як і кожний громадянин, повинні позбутися своєї пасивності, з байдужих спостерігачів забруднення довкілля перевтілитися у розумних господарів свого селища чи міста. Зрозуміти нарешті, що нашим дітям та онукам завтра жити на землі, за екологію якої вже сьогодні відповідаємо ми.
Фото надано прес-службою прокуратури Житомирської області
