Ексклюзив від художнього керівника та головного диригента житомирської хорової капели «Орея» Олександра Вацека для Житомир.info.
- Я вважаю, що кожен конкурс – це було як взяття якоїсь фортеці і воно дуже потрібне для колективу. Тому що, якщо ми спокійно співаємо свій репертуар – ми стоїмо на місці, хор не розвивається. Конкурс – це стимул для того, щоб вони вилетіли в світ. Коли ми виїздили в світ, брали участь в якихсь солідних конкурсах, вони тільки побачать шведів, американців, а ще коли ми виграємо – вони приїжджають додому і в них почуття гідності такої. Це ми пережили.
- Мене питають: чи щось змінилося після подій на Майдані? Та, в принципі, все те саме, тільки ми ще більше почали поважати і рідну мову, і Україну, тому що гідність українців піднялася, рейтинг України піднявся. В репертуарі у нас позиція така: перший відділ стандартно, де б ми не співали. Ось зараз швейцарці просять «дайте нам духовную, русскую духовную». Я кажу – вибачте, ми хор український, в нас перший відділ – це стабільно українські твори. Я починаю десь з ХVI, XIV століття, потім середні віка і співаємо сучасну музику українську, і співаємо народні.
- От пісня, яка звучала на Майдані. Цікаво, що я був у Закарпатті рік тому і одна задача була – я там лікувався, але я шукав пісні, думав, щоб таке вибрати де був би чоловічий характер, де була б така душа народу українського. І з 400 пісень, які я перелопатив, я вибрав оце: «Гей, плине кача по тисині…». Ми не знали, що буде через рік, але ми це співали у Франції, в Італії показували, на весь світ, тому що там був гурт, там був дух справжній козацький.
- Я розумію, що важко країні, але «Орея» чим вона незвична. Ось в мене зараз один співак, мій вихованець, поступив в консерваторію. Він може порівняти київський хор і наші хори. Він каже – ті хори слабіші, в них не так цікаво, але кожен співак має колосальний рівень, кожен співак закінчив академію, кожен має вишколений голос. Я мріяв хоча б одного такого мати в «Ореї». І ми потребуємо місця. Оці 300 метрів, кажуть, у вас є, ну так я їм кажу: хлопці, на кожного з вас 5 метрів чи 6 сьогодні. Ось зараз треба швидко якийсь результат досягнути і в одному місці хтось сидить ритмом займається, хтось працює над французьким прононсом, хтось співає вокал, хтось займається акторською майстерністю і кожному, звичайно, треба (окремий) клас.
- Я б дуже хотів, щоб цей хор жив, щоб було приблизно як на зразок «Сонечка»: щоб мали свої студії, щоб можна було виховувати дітей. Я вважаю, що треба робити свою справу, продовжувати робити її класно, так як ми намагаємося робити і тоді змінимо назву гімну, не будемо співати «Ще не вмерла...», а придумаємо щось інше, щоб воно звучало і щоб це була справді гідність українця. Щоб підняли і Україна звучала на весь світ.
Відома за межами України хорова капела проводить репетиції у приміщенні на вул.Гагаріна,18
